Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема. Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу.



Загальна характеристика класу Костисті риби

Костисті риби – це найчисленніша група хребетних тварин (понад 19 тисяч видів). Внутрішній скелет кістковий, у невеликої кількості – хрящовий, але в останньому випадку укріплений накладними покривними кістками. Зяброва щілина прикрита з боків зябровою кришкою. Є плавальний міхур. Запліднення в основному зовнішнє. У класі понад 40 рядів. (Саме наявність зябрових кришок і допомогла костистим рибам заселити стоячі водойми).

Форма тіла в більшості костистих риб більш-менш торпедоподібна, у найбільш швидких і невтомних плавців (тунець, макрель) наближена до ідеально обтічних контурів. Проте в багатьох риб, які ведуть інший спосіб життя, тіло має інакшу форму.

Тіло костистої риби зовні розчленоване на голову, тулуб та хвіст; їхніми межами вважають зовнішню зяброву щілину й, зазвичай, місце розташування відхідникового (анального) отвору. Для регулювання положення тіла служать плавники: парні грудні й черевні та непарні спинний (їх буває від одного до трьох), хвостовий і анальний (буває один або два).

Основний орган руху – хвіст. Проте в деяких риб, наприклад у морської голки, місяця-риби, спинорогів, пересування здійснюється переважно за допомогою хвилеподібних рухів непарних плавників.

З обох боків тіла та на голові зазвичай видно пори бічної лінії – органа особливого, притаманного тільки водним тваринам відчуття сприйняття рухів води. Завдяки бічній лінії навіть осліплена риба не натикається на перешкоди й здатна ловити рухому здобич.

Майже у всіх риб спина темніша, аніж боки, а найсвітліша частина тіла – черево. Таке забарвлення має захисне значення, ховаючи рибу як при погляді з повітряного середовища на поверхню води, що здається темною, так і при погляді знизу, назустріч світлу небозводу. У прісноводних риб спина зазвичай бура або зеленувата, відповідно до жовтуватого відтінку прісної води. У риб відкритого моря (тунців, летючих риб, океанічного оселедця) спина темно-синя або фіолетово-синя. На глибині від 100 до 200 м перебувають сріблясті риби. Глибше, від 200 до 500 м, чимало риби із червонуватим або червоним забарвленням. Ще глибше їх заступають бурі, фіолетово-чорні та чорні риби. Нарешті, придонні риби дуже великих глибин нерідко бувають безбарвними. Зовсім не мають забарвлення також сліпі риби печерних вод.

Надзвичайне багатство та химерна різноманітність візерунків і яскравих фарб усіх барв веселки притаманна рибам, які живуть серед коралових рифів, - в умовах яскравого сонячного освітлення й усіляких тіней, переважно в щетинозубих риб, риб-метеликів, губанів, рифових окунів та мурен.

Рот риби, як правило, озброєний зубами: зуби бувають не тільки на щелепах, але нерідко й на піднебінних кістках, на лемеші, на язиці, на кістках зябрового апарату (глоткові зуби).

Зябра є органом дихання риби. У риб двокамерне серце й лише одне коло кровообігу. Тільки у дводишних риб, у зв’язку з наявністю легенів, кровоносна система більш складна.

Нирки в риб мають вигляд темно-червоних стрічок, які розташовані відразу під хребтом і тягнуться вздовж усього спинного краю порожнини тіла. Між ними та кишечником міститься плавальний міхур, який у риб виконує функції гідростатичного апарата, а також органа, що регулює газообмін, а в деяких риб – функцію резонатора звуку.

Мозок у риб зазвичай зовсім невеликий і має дуже примітивну будову: кора переднього мозку в костистих риб абсолютно не розвинена.

Найбільші прісноводні риби: соми (довжина сягає 5 м, вага 300 кг); калуга, амурський родич білуги (6 м, 400 кг), південноамериканська арапайма (4,6 м, 200-400 кг). Рекордсменом серед них є білуга (колись ловили білуг завдовжки до 8-9 метрів, вагою до 1,5 тонни). Морські костисті риби не більші, аніж білуга: меч-риба – 4,5 м, 400-500 кг, зустрічаються із масою 700 кг; марліни – 5 м, 700 і навіть 900 кг.

Спосіб життя костистих риб

За способом життя риб поділяють на пелагічних, які плавають у верхніх шарах відкритого моря (оселедці, сардини, саргани, скумбрія, сайра, тунці), на придонних та донних, які мешкають на дні або біля дна (тріска, пікша, камбалові, бички тощо), а також на зграєвих та одиночних риб. Особливе угруповання становить глибоководні риби.

За характером живлення розрізняють планктоїдних риб, споживаючих планктон (дрібні рачки та інші організми, що «ширяють» у товщі води), бентосоїдних (бентос – організми, що живуть на дні) та хижих риб.

Узимку чимало риб припиняють їсти. Деякі види збираються в западинах дна, впадаючи в зимове заціпеніння. До них належать осетрові, коропоподібні, сом. камбала.

Зимове припинення живлення обумовлене щорічне зимове припинення росту, що позначається на кістках риб, зокрема на лусці, у вигляді ущільнених зон кісткової речовини – «зимових кілець».

Риби припиняють живлення також у період нересту (розмноження), нерідко сильно виснажуючись у цей час.

Статевого дозрівання риби досягають у віці від кількох місяців (тюлька) до 6-11 (тріска) та 16-20 (білуга) років. Дозрілі риби зазвичай нерестують щорічно, старі риби нерестують не кожного року й під кінець життя взагалі перестають розмножуватися.

Деякі види нерестують тільки один раз у житті, після чого гинуть (далекосхідні лососі, деякі оселедці, азовські та каспійські бички).

Плодючість риб коливається від кількох десятків ікринок (у деяких арктичних рогаток, у бичків) до 1-9 мільйонів ікринок (у камбалових та тріскових) і навіть до 28 мільйонів (у місяця-риби). Але із цієї величезної кількості ікринок тільки одиничні особини досягають дорослого стану. Деякі риби споруджують для відкладеної ікри спеціальні гнізда з водної трави.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.