Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Підклас Злиточерепні, або Суцільноголові



Маючи цілий ряд неповторних ознак, представники цього підкласу риб, окрім того, найхимернішим чином поєднують у собі ознаки пластинчатозябрових і костистих риб. Не випадково Карл Лінней одному з родів дав назву «Химера».

Із пластинчастозябровими їх ріднить, наприклад, здатність самок відкладати великі яйця, що містяться в рогових капсулах, наявність у зовнішньому скелеті плакоїдних лусочок («шкірних зубців»), а також повна відсутність окостенінь внутрішнього хрящового скелета, елементи якого часом зміцнюються за рахунок обважнення.

Окрім цього, у серці в сучасних злиточерепних, так само як і в пластинчастозябрових, є артеріальний конус, а в кишечнику проходить спіральний клапан.

Проте в злитночерепних як і в костистих риб, відсутні клоака (анальний та сечостатевий отвори відокремлені) й бризкальце, з обох боків тіла є лише по одному зябровому отвору, а череп поєднується з хребтом за допомогою потиличних виростів. Зубний апарат злиточерепних, як і дводишних, представлений міцними жувальними пластинками (дві пари на верхніх щелепах і одна пара – на нижніх); нерідко на цих пластинках є валики або гребені.

Учені вважають, що злиточерепні походять від вимерлих акулоподібних предків і є бічною філогенетичною гілкою, не пов’язаною спадково з костистими рибами. Ця група відома з верхнього девону й процвітала до крейдяного періоду. Усі нечисленні злитночерепні, які живуть сьогодні, належать до ряду Химерові.

Поведінка й різноманітність хрящових риб

Клас Хрящові риби нараховує (окрім численних вимерлих форм) близько 1000 видів. Майже всі вони живуть у морях, і лише 43 види зустрічаються в прісних водах.

Деякі з них є мешканцями моря, які з прибережних районів здатні заходити в естуарії та гирла річок із солонуватою або прісною водою. До таких належить 26 видів. Це представники сірих, колючих та куничих акул, скати-хвостоколи й пило рилі скати.

Є хрящові риби, які мешкають у прісних водах постійно. Таких налічується 29 видів. Сюди належать річкові хвостоколи (вони мешкають у річках Південної та Центральної Америки, що впадають в Атлантичний океан), деякі представники «звичайних» хвостоколів та індійська річкова акула. Річкова акула постійно мешкає в річці Ганг, досягаючи її верхньої течії.

Розповсюдження прісноводних хрящових риб обмежене великими річками й озерами – у невеликих річках та ставках вони, звісно ж, не зустрічаються.

Чим вищою є організація риби, тим складніша в неї поведінка. Учені вважають, що хрящові, наприклад акули, більш примітивні, ніж костисті, хоча це не завадило їм існувати мільйони років.

Хрящові риби – високоспеціалізовані тварини, чимало з них – хижаки. Акули зазвичай невибагливі у виборі корму, проте деякі види під час полювання надають перевагу тільки певним об’єктам. Окрім риби, їжею для акул служать донні безхребетні (краби, морські їжаки, черевоногі й двостулкові молюски) та вільно плавні (головоногі, медузи). Акули часто нападають на дельфінів і тюленів, на морських птахів, які відпочивають на поверхні води. Гігантська та китова акули – фільтратори планктону.

Більшість скатів ведуть придонний спосіб життя, лежачи значну частину часу на дні або частково зарившись у пісок. Деякі скати, наприклад манта, активно плавають у товщі води.

Господарське значення хрящових риб та їхня роль в екосистемах

Акули як типові представники хрящових риб мають репутацію кровожерних хижаків. Найнебезпечнішою для людини є тигрова акула, довжина якої сягає 6 м. Вона мешкає в тропічних і субтропічних водах усіх океанів.

Проте, не зважаючи на безперечну небезпеку деяких акул для людини, вони все ж таки потребують охорони. Ці стародавні хижаки відіграють величезну роль у морських і океанських екосистемах. Акули є промисловими рибами, щоправда, промисел акул відносно невеликий. Їхні шкури використовують у шкіряній промисловості й для шліфування виробів з дерева. Багата жиророзчинними вітамінами печінка йде на виробництво медикаментів. Плавники та деякі інші частини використовуються у кулінарії (екзотичні страви, балик), з акул виготовляють м'ясо-кісткове борошно та вишкварюють жир задля технічних потреб. Акулячі зуби здавна є амулетами, прикрасами та сувенірами. Багато хрящових риб – вихованці океанаріумів. Дрібні, яскраво забарвлені види куничих, килимових та котячих акул, деякі скати іноді живуть у домашніх акваріумах.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.