Підклас Злиточерепні, або Суцільноголові

Маючи цілий ряд неповторних ознак, представники цього підкласу риб, окрім того, найхимернішим чином поєднують у собі ознаки пластинчатозябрових і костистих риб. Не випадково Карл Лінней одному з родів дав назву «Химера».

Із пластинчастозябровими їх ріднить, наприклад, здатність самок відкладати великі яйця, що містяться в рогових капсулах, наявність у зовнішньому скелеті плакоїдних лусочок («шкірних зубців»), а також повна відсутність окостенінь внутрішнього хрящового скелета, елементи якого часом зміцнюються за рахунок обважнення.

Окрім цього, у серці в сучасних злиточерепних, так само як і в пластинчастозябрових, є артеріальний конус, а в кишечнику проходить спіральний клапан.

Проте в злитночерепних як і в костистих риб, відсутні клоака (анальний та сечостатевий отвори відокремлені) й бризкальце, з обох боків тіла є лише по одному зябровому отвору, а череп поєднується з хребтом за допомогою потиличних виростів. Зубний апарат злиточерепних, як і дводишних, представлений міцними жувальними пластинками (дві пари на верхніх щелепах і одна пара – на нижніх); нерідко на цих пластинках є валики або гребені.

Учені вважають, що злиточерепні походять від вимерлих акулоподібних предків і є бічною філогенетичною гілкою, не пов’язаною спадково з костистими рибами. Ця група відома з верхнього девону й процвітала до крейдяного періоду. Усі нечисленні злитночерепні, які живуть сьогодні, належать до ряду Химерові.

Поведінка й різноманітність хрящових риб

Клас Хрящові риби нараховує (окрім численних вимерлих форм) близько 1000 видів. Майже всі вони живуть у морях, і лише 43 види зустрічаються в прісних водах.

Деякі з них є мешканцями моря, які з прибережних районів здатні заходити в естуарії та гирла річок із солонуватою або прісною водою. До таких належить 26 видів. Це представники сірих, колючих та куничих акул, скати-хвостоколи й пило рилі скати.

Є хрящові риби, які мешкають у прісних водах постійно. Таких налічується 29 видів. Сюди належать річкові хвостоколи (вони мешкають у річках Південної та Центральної Америки, що впадають в Атлантичний океан), деякі представники «звичайних» хвостоколів та індійська річкова акула. Річкова акула постійно мешкає в річці Ганг, досягаючи її верхньої течії.

Розповсюдження прісноводних хрящових риб обмежене великими річками й озерами – у невеликих річках та ставках вони, звісно ж, не зустрічаються.

Чим вищою є організація риби, тим складніша в неї поведінка. Учені вважають, що хрящові, наприклад акули, більш примітивні, ніж костисті, хоча це не завадило їм існувати мільйони років.

Хрящові риби – високоспеціалізовані тварини, чимало з них – хижаки. Акули зазвичай невибагливі у виборі корму, проте деякі види під час полювання надають перевагу тільки певним об’єктам. Окрім риби, їжею для акул служать донні безхребетні (краби, морські їжаки, черевоногі й двостулкові молюски) та вільно плавні (головоногі, медузи). Акули часто нападають на дельфінів і тюленів, на морських птахів, які відпочивають на поверхні води. Гігантська та китова акули – фільтратори планктону.

Більшість скатів ведуть придонний спосіб життя, лежачи значну частину часу на дні або частково зарившись у пісок. Деякі скати, наприклад манта, активно плавають у товщі води.

Господарське значення хрящових риб та їхня роль в екосистемах

Акули як типові представники хрящових риб мають репутацію кровожерних хижаків. Найнебезпечнішою для людини є тигрова акула, довжина якої сягає 6 м. Вона мешкає в тропічних і субтропічних водах усіх океанів.

Проте, не зважаючи на безперечну небезпеку деяких акул для людини, вони все ж таки потребують охорони. Ці стародавні хижаки відіграють величезну роль у морських і океанських екосистемах. Акули є промисловими рибами, щоправда, промисел акул відносно невеликий. Їхні шкури використовують у шкіряній промисловості й для шліфування виробів з дерева. Багата жиророзчинними вітамінами печінка йде на виробництво медикаментів. Плавники та деякі інші частини використовуються у кулінарії (екзотичні страви, балик), з акул виготовляють м'ясо-кісткове борошно та вишкварюють жир задля технічних потреб. Акулячі зуби здавна є амулетами, прикрасами та сувенірами. Багато хрящових риб – вихованці океанаріумів. Дрібні, яскраво забарвлені види куничих, килимових та котячих акул, деякі скати іноді живуть у домашніх акваріумах.

Поиск по сайту: