Дефекти рибопродукції холодного копчення, що можна
виправити:
+ропа;
скисання;
запарка;
механічне пошкодження.
221. Основна рушійна сила процесу переносу вологи в рибній сировині під час висушування напівфабрикату за температури повітря 20ºС :
відносна вологість атмосферного повітря;
температурний градієнт;
температура атмосферного повітря;
+градієнт вологоутримання.
222. Основна рушійна сила процесу переносу вологи в рибній сировині під час висушування напівфабрикату за температури повітря 90ºС :
відносна вологість атмосферного повітря;
+температурний градієнт;
температура атмосферного повітря;
градієнт волого утримання.
223. Етапи класичного процесу гарячого копчення риби:
проварювання, копчення;
+ підсушування, проварювання, копчення;
посол та копчення;
підсушування та проварювання.
224. Мета, з якою глазурують морожену рибу:
надати привабливого товарного вигляду;
для гальмування автолізу;
+ запобігання окисненню жиру, зневоднення продукту;
з метою захисту від коморних шкідників.
225. Спосіб розморожування, під час якого необхідне тепло генерується безпосередньо в об’ємі замороженого продукту:
розморожування в рідкому середовищі;
розморожування парою, що конденсується, під вакуумом;
розморожування газоподібним середовищем;
+діелектричне розморожування.
226. Спосіб розморожування, під час якого необхідне тепло надходить через поверхню продукту:
розморожування парою, що конденсується, під вакуумом;
розморожування електричним струмом промислової частоти;
діелектричне розморожування;
+розморожування електричним струмом високої частоти.
227. Хімічний показник, що використовується для оцінювання якості олії в обварювальній печі під час виробництва рибних консервів :
альдегідне число;
+ кислотне число;
перекисне число;
кількість акролеїну.
228. У першому рядку написів під час трирядного маркування рибних консервів вказується:
+дата виробництва;
номер заводу;
асортиментний знак;
номер марочної зміни.
229. Метод введення кухонної солі в продукт, що застосовуються під час виробництва натуральних рибних консервів:
+введення сухої кухонної солі в банку з розфасованим продуктом;
розморожування, спільне з посолом;
посол напівфабрикату сухою кухонною сіллю;
посол напівфабрикату методом ін’єктування.
230. Метод введення кухонної солі в продукт, що забезпечує високу якість рибних консервів в олії:
введення сухої кухонної солі в банку з розфасованим продуктом;
+попередній посол напівфабрикату в сольовому або оцтово-сольовому розчині;
розморожування, суміщене з посолом;
введення солі кухонної в заливку.
231. Причина виникнення дефекту «Опіки» під час виробництва рибопродукції гарячого копчення :
занадто висока вологість коптильного середовища;
неправильне розміщення на носіях;
+ занадто висока температура коптильного середовища;
низька густина коптильного диму.
232. Метод введення кухонної солі в продукт, що забезпечує високу якість рибних консервів у водних соусах та заливах:
введення сухої кухонної солі в банку з розфасованим продуктом;
розморожування, спільне з посолом;
посол напівфабрикату сухою кухонною сіллю;
+ведення кухонної солі в банку с заливою.
233. Причина виникнення дефекту «Запарка» під час виробництва рибопродукції гарячого копчення:
+занадто висока вологість коптильного середовища;
неправильне розміщення на носіях;
занадто висока температура коптильного середовища;
низька густина коптильного диму.
234. Максимальне значення кислотного числа, що може мати олія в обжарювальній печі:
+ 5;
2;
10;
12.
235. Причина виникнення дефекту «Патьоки» під час виробництва рибопродукції гарячого копчення:
занадто висока вологість коптильного середовища;
+неправильне розміщення на носіях;
занадто висока температура коптильного середовища;
низька густина коптильного диму.
236. Причина виникнення дефекту рибних консервів «Фізичний бомбаж»:
+виникнення надлишкового тиску в банці у разі стерилізації;
переповнення банки;
порушення режиму стерилізації;
нещільність закачувального шва.
237. Причина виникнення дефекту «Слабке забарвлення поверхні» під час виробництва рибопродукції гарячого копчення:
занадто висока вологість коптильного середовища;
неправильне розміщення на носіях;
занадто висока температура коптильного середовища;
+ низька густина коптильного диму.
238. Тривалість етапу «власне стерилізація» у формулі стерилізації дорівнює:
120;
25;
+45;
20.
239. Причина виникнення дефекту рибних консервів «Непрокат»:
виникнення надлишкового тиску в банці під час стерилізації;
переповнення банки;
порушення режиму стерилізації;
+неправильне регулювання закатувальної машини.
240. Причина виникнення дефекту рибних консервів «Пташка»:
виникнення надлишкового тиску в банці під час стерилізації;
+переповнення банки;
порушення режиму стерилізації;
неправильне регулювання закатувальної машини.
241. Причина виникнення дефекту рибних консервів «Мікробіологічний бомбаж»:
виникнення надлишкового тиску в банці під час стерилізації;
переповнення банки;
+порушення режиму стерилізації;
неправильне регулювання закатувальної машини.
242. Групи рибних консервів, до яких належать консерви «Кефаль в желе»:
+натуральні;
натуральні з додаванням олії;
з попередньою тепловою обробкою;
рибо - рослинні .
243. Група рибних консервів, до яких належать консерви «Сардини в олії»:
натуральні ;
натуральні з додаванням олії;
+з попередньою тепловою обробкою;
рибо-рослинні.
244. Зміна маси рибної сировини внаслідок обсмажування називається:
припік;
+ видиме ужарювання;
дійсне ужарювання;
зневоднення.
245. Натуральними видами рибних консервів з перерахованих є :
«Бички в томаті»;
«Сардини в маслі»;
+ Юшка «Атлантика»;
«Паштет шпротний».
246. У другому рядку написів за трирядного маркування рибних консервів вказується:
дата виробництва;
+ номер заводу, асортиментний знак;
знак «Р»;
номер марочної зміни.
247. Причина утворення підвищеної кількості водного відстою в консервах «Шпроти в олії»:
+ порушення режиму копчення;
порушення режиму стерилізації;
порушення норми закладення;
низька якість рослинної олії.
248. Процес бланшування рибного напівфабрикату парою складається з етапів:
+проварювання і підсушування;
пропікання і підсушування;
вакуумування і підсушування;
ін’єктування і підсушування.
249. Показники, за якими оцінюють якість консервів «Шпроти в олії» :
+зовнішній вигляд, смак, запах, тип укладання риби в банку, співвідношення мас риби й олії, кількість водного відстою;
розмір і маса риби, перекисне, кислотне число жиру, прозорість заливки (олії);
кількості рибок у банці;
збитість луски, ушкодження шкірних покривів, маса й розмір риби.
250. У третьому ряду написів у разі трирядному маркуванні рибних консервів вказується:
дата виробництва;
номер заводу;
асортиментний знак;
+номер марочної зміни, знак «Р».
251. Під час виробництва яких груп консервів з перерахованих нижче теплове вакуумування доцільно використовувати:
+ в заливках на водній основі;
натуральні;
натуральні з додаванням олії;
фаршеві.
252. Групи консервів, під час виробництва яких доцільно використовувати механічне вакуумування:
в заливках на водній основі;
+натуральні консерви;
бланшировані в олії;
копчені в олії.
253. Вид теплової обробки продукції в герметичній тарі, який називають стерилізацією:
+ теплова обробка за температури вище 100оС і тиску вище атмосферного;
теплова обробка за температури 100оС і атмосферному тиску;
теплова обробка за температури нижче 100оС і атмосферному тиску;
теплова обробка за температури 100оС і тиску вище атмосферного.
254. Максимальна нормативна масова частка (%) рідкої фази в консервах у томатній заливці:
+30;
15 ;
20;
40.
255. Небілкові азотні сполуки рибної сировини:
міоген;
міоглобін;
+ вільні амінокислоти;
глобулін.
256. Білкові азотні сполуки рибної сировини:
похідні пурину;
вільні амінокислоти;
+актин;
сечовина.
257. Продукція, яка належить до групи стабілізованих фаршів:
фарш із тріски після вовчка;
+сурімі з тріски;
фарш із тріски після вовчка та сейнера;
фарш із тріски після вовчка та куттера.
258. Групи стабілізуючих добавок під час виробництва стабілізованого рибного фаршу, до яких відносять вуглеводи:
+кріопротектори;
антиоксиданти;
підсилювачі смаку;
консерванти.
259. Групи стабілізуючих добавок під час виробництва стабілізованого рибного фаршу, до яких відносять поліфосфати:
кріопротектори;
антиоксиданти;
+стабілізатори ВУЗ;
консерванти.
260. «Кислотне число жиру» – це:
кількість вільних жирних кислот у жирі ;
+кількість міліграмів їдкого калію, необхідного для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г жиру;
величина оптичної густоти розчину жиру в ефірі;
кількість міліграмів їдкого натрію, необхідного для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г жиру.
261. Газ, що застосовують для створення модифікованих газових атмосфер під час зберігання охолодженої рибо продукції:
N2O5 ;
+CO2 ;
He ;
C2O5 .
262. Групи білків, що визначають рівень еластичності сурми:
нуклеопротеїди;
+міофібрілярні білки;
саркоплазматичні білки;
глюкопротеїди.
263. Головні вимоги щодо реологічних якостей сурми після термічної обробки:
+висока еластичність та щільність;
твердість;
липкість;
пружність.
264. Вміст кухонної солі, що допускається у стандартних консервах «Шпроти в олії»:
+1…2,2 %;
3…5% ;
1…5 %;
до 1% .
265. Основний механізм дії харчових добавок, яка належить до групи «Власне консерванти» :
змінюють осмотичний тиск у середовищі;
змінюють значення рн середовища;
+порушують структуру кліткової оболонки мікроорганізмів;
знижують активність води.
266. Мінімальна вологість субстрату, яка повинна бути для нормального розвитку бактерій :
+20…30% ;
30…40% ;
40…50% ;
50…60%;
267. Вітаміни, які переважно містяться в печінці риб :
водорозчинні;
+ вітаміни А, Д ;
вітамін С ;
вітамін РР .
268. Процес виробництва рибопродукції холодного копчення, під час якого продукт набуває характерного смаку та запаху :
+дозрівання;
посол;
розморожування;
копчення.
269. Рибні пресерви консервують з використанням:
+хімічних консервантів;
теплової стерилізації;
зниження активності вологи;
заморожування.
270. Масова частка кухонної солі у малосолоній рибопродукції дорівнює:
до 1% ;
1…3% ;
+3…6% ;
6…8% .
271. Оптимальна температура води для стаціонарного садкового утримання холодолюбних видів живої товарної риби (°С) :
+3…8 ;
8…10 ;
10…13 ;
13…20 .
272. Масова частка кухонної солі у середньосолоній рибопродукції дорівнює:
1…3% ;
3…6% ;
6…8%;
+8…12%.
273. Масова частка кухонної солі у міцносолоній рибопродукції дорівнює:
8…12% ;
+більше 12% ;
3…6% ;
6…8% .
Поиск по сайту:
|