Право на пред'явлення позову може бути здійснене тільки у порядку, встановленому законом. Складовими порядку с:
дотримання правил про підсудність;
дієздатність позивача;
дотримання належної форми позовної заяви.
Право на пред'явлення позову може бути реалізоване шляхом звернення до сулу, до повноважень якої о віднесено її розгляд та вирішення. У разі порушення вимоги про підсудність, суд повертає заяву та вказус, до якого суду слід звернутися позивачеві. Ця норма не обмежує права позивача, оскільки останній може звернутися до суду за належністю, де буде порушено цивільну справу і, відповідно, його права будуть захищені. Однак це положення цивільного процесуального закону може утруднити можливість отримання судового захисту, осо&-ливо в останні дні позовної давності чи іншого с і року на звернення до суду.
Позивач має володіти повним обсягом цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо заява подана недієздатною особою, суд повертає її заявникові, а якщо недієздатність виявилася в ході розгляду справи — залишає таку заяву без розгляду. Це не перешкоджає зверненню до суду через законного представника такої особи чи іншу уповноважену особу.
Питання про прийняття заяви та відкриття провадження у справі вирішується суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, про що постановляється ухвала. Значення дії суду щодо відкриття провадження у справи надзвичайно важливе, оскільки саме з цього моменту настають матеріально-правові наслідки, шо випливають із порушення цивільної справи. Ухвала про відкриття провадження у справі, як правило, не може бути об'єктом апеляційного оскарження, за винятком випадку, коли провадження у справі відкрито з порушенням правил про підсудність.
На стадії відкриття провадження у справі суд може постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення заяви чи залишення її без руху. При порушенні цивільної справи можуть також вчинятися дії щодо забезпечення позову, вирішуватися пиіання про об'єднання чи роз'єднання позовів.
Відмова у відкритті провадження у справі — це закріплене в ухвалі волевиявлення суду, яке полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі на підставах, визначених законом. Суд відмовляє у відкритті провадження, якщо:
заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
с такс, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
у провадженні цього чи іншого суду с справа за спором між тими самими сторонами, про топ самий предмет і з тих самих підстав;
є рішення третейського сулу, прийняте в межах його ком петенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з і six самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусо ве посованая рішений третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд енранн в тому ж тре тейському суді виявився неможливим;
після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припинен ням юридичної особи, які < однією п сторін у справі, спір ні правовідносини не допускають правонасгуішицтва.
Постановления такої ухвали унеможливлю* повторне звернення до суду у цій самій справі (ст. 122 ЦПК), однак вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повернення позовної заяви — це закріплене в ухвалі волевиявлення суду щодо відмови прийняти позовну заяву з підстав, визначених законом, яке не перешкоджас повторному зверненню до суду за умови усунення тих перешкод, що стаючи підставою для повернення заяви.
Суд повертає заяву позивачеві, якщо:
позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
заяву подано недієздатною особою;
заяву від імені позивача подано особою, яка не мас повно важень на ведення справи;
справа не підсудна цьому суду;
подано заяву про розірвання шлюбу під час вагітності дру жини або до досягнення дитиною одного року без дотри мання вимог, встановлених СК (ст. 121 ЦПК).
Відповідно до ст. 219 ЦПК ухвала про повернення позовної заяви може бути об'єктом апеляційного оскарження
Залишення заяви без руху — призупинення вчинення процесуальних дій щодо відкриття провадження у справі для надання позивачеві чи іншому заявникові можливості усунути недоліки у позовній заяві щодо змісту, форми чи порядку надання у строк, встановлений судом.