Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Платіж у порядку посередництва



59. Платіж у порядку посередництва може мати місце в усіх випадках, коли або при настанні терміну платежу, або до настання строку платежу у векселедержателя з’явилося право на регрес.

Платіж повинен покрити всю суму, яка підлягає сплаті тим, за кого платіж здійснюється.

Він має бути здійснений не пізніше наступного дня після останнього дня, наданого для здійснення опротестування у неплатежі.

60. Якщо переказний вексель був акцептований посередниками, які мають місце свого проживання у місці платежу, або у разі, якщо особи, які мають те саме місце проживання, були вказані для платежу у разі потреби, то векселедержатель повинен пред’явити вексель усім цим особам і здійснити опротестування у неплатежі не пізніше наступного дня після останнього дня, наданого для здійснення опротестування.

Якщо опротестування не буде здійснене у цей строк, то той, хто вказав особу для платежу на випадок потреби, або той, за рахунок якого вексель був акцептований, а також наступні індосанти перестають бути зобов’язаними.

61. Векселедержатель, який відмовився від платежу у порядку посередництва, втрачає своє право на регрес проти тих, які були звільнені від відповідальності.

62. Платіж у порядку посередництва має бути засвідчений розпискою, написаною на переказному векселі, із зазначенням тієї особи, за яку платіж був здійснений. При відсутності такої вказівки вважається, що платіж був зроблений за векселедавця.

Переказний вексель і опротестування, якщо таке було здійснено, повинні бути вручені тому, хто здійснив платіж у порядку посередництва.

63. Особа, яка здійснила платіж у порядку посередництва, набуває прав, які випливають із переказного векселя проти того, за кого він заплатив, і проти тих, хто зобов’язаний перед цим останнім за переказним векселем. Однак він не може знову індосувати переказний вексель.

Індосанти, які слідують за особою, яка поставила свій підпис на векселі і за яку був здійснений платіж, звільняються від відповідальності.

У разі збігу кількох пропозицій про сплату в порядку посередництва перевага віддається тому, хто звільняє від відповідальності найбільшу кількість осіб. Посередник, який знає про те, що він порушує це правило, втрачає своє право на регрес до тих, які виявилися б звільненими від відповідальності.

Глава IX. Про чисельність примірників і про копії

Чисельність примірників

64. Переказний вексель може бути виданим у кількох тотожних примірниках.

Ці примірники мають вміщувати послідовні номери у самому тексті документа; у противному разі кожний з них розглядається як окремий переказний вексель.

Якщо у векселі не вказано, що він виданий в єдиному примірнику, то векселедержатель може вимагати видачі йому за його рахунок кількох примірників. Для цього він повинен звернутися до свого безпосереднього індосанта, який зобов’язаний сприяти йому щодо свого індосанта і так далі, аж до векселедавця. Індосанти зобов’язані відтворити індосаменти на нових примірниках.

65. Платіж, здійснений за одним примірником, звільняє від відповідальності, навіть якщо не було обумовлено, що платіж цей погашає інші примірники. Однак платник продовжує відповідати за кожним акцептованим ним і не поверненим йому примірником.

Індосант, який передав примірники різним особам, а також і наступні індосанти, є зобов’язаними за всіма примірниками, на яких є їх підпис і які не були повернені.

66. Той, хто надіслав один з примірників для акцепту, повинен вказати на інших примірниках найменування тієї особи, на руках якої цей примірник знаходиться. Ця особа зобов’язана вручити його законному держателю іншого примірника.

Якщо вона відмовляється це зробити, векселедержатель може здійснити право позову лише після засвідчення опротестування того:

1) що примірник, надісланий для акцепту, не був йому переданий, незважаючи на його вимогу;

2) що акцепт або платіж не могли бути одержані за іншим примірником.

Копії

67. Кожний держатель переказного векселя має право знімати з нього копії.

Копія має точно відтворювати оригінал з індосаментами і з усіма іншими позначками, які на ньому є. Вона повинна вказувати, до якого місця вона доведена.

Вона може бути індосована і авальована у тому самому порядку і з тими самими наслідками, що й оригінал.

68. У копії повинна бути вказана особа, у руках якої знаходиться оригінал документа. Остання зобов’язана вручити зазначений документ законному держателю копії.

Якщо вона відмовляється це зробити, векселедержатель може здійснити право позову проти індосантів або авалістів лише після засвідчення опротестування того, що оригінал не був йому переданий, незважаючи на його вимогу.

Якщо на оригіналі після останнього індосаменту, зробленого до зняття копії, є застереження: “починаючи звідси індосування дійсне лише на копії” або будь-яка інша рівнозначна формула, то індосамент, поставлений після цього на оригіналі, є недійсним.

Глава X. Про зміни

69. У разі зміни тексту переказного векселя, особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, відповідають згідно зі змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цього, відповідають згідно зі змістом первісного тексту.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.