Основні вимоги щодо побудови відносин адвоката з клієнтами закріплено у розділі III Правил адвокатської етики. Підставами встановлення відносин адвоката з клієнтами щодо надання правової допомоги відповідно до ст. 15 Правил адвокатської етики є:
і
—угода з клієнтом про надання правової допомоги;
—призначення особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи суду в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України.
У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультації та роз'яснення з правових питань, довідки щодо законодавства, складення окремих правових документів, угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (рядок у відомості тощо) або усній формі, коли правова допомога надається безкоштовно.
Стосовно надання правової допомоги інших видів угода може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги. У таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню.
У всіх інших випадках доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.
Стаття 17 Правил адвокатської етики закріплює загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги. Відповідно до цієї статті, в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Зокрема, в угоді про надання правової допомоги в будь-якому випадку мають бути визначені:
а) прізвище, ім'я та по батькові, адреса фізичної особи або назва та адреса юридичної особи — клієнта;
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
б) ті ж відомості щодо особи, яка уклала угоду, якщо договір укладається не особисто клієнтом;
в) прізвище, ім'я та по батькові адвоката (або назва адвокатського об'єднан ня), який надаватиме правову допомогу, та його адреса;
г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватися;
ґ) розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо);
д) розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення;
є) підписи осіб, які уклали угоду.
Угода не повинна містити положень, що суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики. Зокрема, забороняється включення в угоду з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права.
Особи, від яких адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги. Забезпечення реальної згоди клієнта на надання йому допомоги певним адвокатом згідно з Правилами адвокатської етики.
Адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги тільки безпосередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладання угоди з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатного клієнта, або органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до КПК України.
У всіх випадках, коли допускається прийняття доручення не безпосередньо від клієнта, а від його представника, адвокат зобов'язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом, якщо у представника відсутні повноваження на вибір адвоката на свій розсуд без погодження з клієнтом.
Стаття 19 Правил адвокатської етики встановлює вимогу до адвоката щодо інформування клієнта з метою забезпечення вільного вибору клієнтом адвоката. Для цього до підписання угоди адвокат має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта — також відомості про стаж роботи адвокатом, наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов'язаний відмовитися від прийняття доручення, якщо є розумно достатні підстави вважати, що стосовно цього доручення норми Правил адвокатської етики, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути адвокатом дотримані.
У випадку, коли для досягнення рівня компетентності, необхідного для належного виконання доручення, адвокату потрібна спеціальна підготовка, що виходить за межі звичайної підготовки до справи і вимагає значного часу через відсутність у адвоката спеціальних знань законодавства, що підлягає застосуванню в даному випадку, або досвіду ведення відповідної категорії справ, адвокат
зобов'язаний до укладення угоди з клієнтом попередити його про необхідність такої підготовки.
Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити розумно необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об'єктивно не повинна суттєво позначитися на можливості належного виконання доручення. У будь-якому випадку до укладення угоди з клієнтом адвокат зобов'язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов'язані з обсягом зайнятості цього адвоката.
Адвокат не повинен приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав та обов'язків.
Крім того, ст. ЗО Правил адвокатської етики встановлює вимоги, спрямовані на дотримання права клієнта на вибір адвоката, що надаватиме йому правову допомогу, на стадії виконання доручення. Так, відповідно до зазначеної статті адвокат не повинен без погодження з клієнтом передоручати виконання доручення в цілому або його відносно самостійних частин іншим особам; вони можуть залучатися до виконання окремих допоміжних дій, пов'язаних із виконанням доручення, і при цьому адвокат несе відповідальність перед клієнтом за такі дії цих осіб.
Інформування клієнта щодо правової позиції у справі. Відмова адвоката від виконання доручення у зв'язку зі зміною фактичних та правових підстав для досягнення бажаного для клієнта результату відповідно до Правил адвокатської етики.
До підписання угоди про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з'ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.
Якщо після виконання зазначених вище вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення, та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт, може мати для суттєвих інтересів клієнта.
Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов'язаний повідомити про це клієнта.
У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитися від прийняття доручення.