Цивільна правоздатність і дієздатність. Цивільна дієздатність фізичної особи. Повна цивільна дієздатність. Правові підстави надання повної цивільної дієздатності.
Опіка та піклування. Органи опіки та піклування. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування. Порушення при укладенні правочинів, що потребують надання дозволу зазначених органів.
Необхідною ознакою учасників цивільно-правових відносин є наявність у них правосуб' єктності.
Правосуб'єктність— це соціально-правова можливість суб'єкта бути учасником цивільних правовідносин. Наділення суб'єкта цивільного права право-суб'єктністю пов'язане з існуванням певного тривалого зв'язку між таким суб'єктом та державою. Такий зв'язок обумовлює існування не тільки суб'єктивних прав, а й обов'язків (дотримуватися вимог законодавства, добросовісно здійснювати цивільні права).
Складовими частинами правосуб'єктності учасників є:
—правоздатність (здатність мати права та обов'язки);
—дієздатність (здатність своїми діями набувати права та обов'язки). Правосуб'єктністю володіють як юридичні, так і фізичні особи, однак за
змістом та обсягом правосуб'єктність юридичної особи відрізняється від правосуб'єктності фізичної особи.
Поняття фізичної особи визначає ст. 24 ЦК України, відповідно до якої людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. У зв'язку з цим. поняття фізичної особи охоплює не тільки громадян України, а й іноземців та осіб без громадянства.
Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям, що надається відповідно до закону. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.
5. Цивільне право
Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, пере зажно або тимчасово (ст. 29 ЦК України).
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встанов-.іено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в жкому вона проживає.
Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Важливе значення має положення ЦК України про те, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають всі фізичні особи (ст. 25 ЦК України). Цивільна правоздатність цивільної особи виникає в момент її народження. У деяких випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще ненародженої дитини. Крім того, у випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки ": з язується з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. ЗО ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для
себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями
створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести
відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦК України і може бути обмежений виключно у випадках і порядку, встановлених законом.
За загальним правилом повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відповідно до ЦК України, фізичні та юридичні особи володіють цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю.
Отже, цивільна правоздатність — це визнана об'єктивним правом здатність фізичної або юридичної особи мати цивільні права та обов'язки.
Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження та припиняється зі смертю. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про 5 припинення.
Існування правоздатності означає наявність певного правового зв'язку між державою та особою (держава визнає за особою правоздатність та гарантує її). Разом з тим, правоздатність слід відрізняти від суб'єктивного права. Право-