Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Реквізити первинного документа



Із ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік випливає, що первинні документи можуть складатися на паперових або машинних носіях і мати такі обов'язкові реквізити:

– назву документа (форми);

– дату та місце складання;

– назву підприємства, від імені якого скла­дено документ;

– зміст й обсяг господарської операції, оди­ницю її виміру;

– посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації та правильність її оформлення;

– особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у госпоперації.

Положення № 88 із 24.07.10 р. щодо реквізитів узгоджено із Законом про бухоблік і багато в чому дублює його норми. У ньому (п. 2.4) лише уточнюється, що "обсяг господарської опера­ції, одиниця виміру господарської операції" наводяться "у натуральному та/або вартіснаму вираженні". Причому тут уже фігурує "та/ або", а не "і", як було раніше. Іноді це важли­во, адже специфіка деяких відносин передбачає складання акта суто в натуральному виражен­ні (базуючись на показниках приладів обліку) з наступним виставленням рахунку (який, як ми з'ясували раніше, не є первинним документом). Або ж, навпаки, лише в грошовому вимірі, що особливо характерно для деяких послуг. Тож у цій площині справа простіша.

Раніше переліку реквізитів у Положенні № 88 передував текст "для надання їм юридичної сили та доказовості". Але, по суті, вимоги до реквізитів, як і досі, фактично до цього й зво­дять їх правове значення.

Розглядаючи ті чи інші первинні документи, суди насамперед аналізують їх на відповідність наведеним у Законі про бухоблік (Положенні № 88) реквізитам. Брак обов'язкових рекві­зитів цілком може стати підставою для відмо­ви в наданні такому документу доказової сили. Звернемо вашу увагу на, здавалося б, не вельми суттєві деталі, що стосуються реквізитів первин­ки. Як свідчить практика, подекуди вони відігра­ють важливу роль при вирішенні спорів.

1. Часто-густо підпис відповідальної особи є, але не зазначено її посади.Тоді для такого паперу статус первинного документа під ве­ликим сумнівом (див., наприклад, рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.10 р. № 14/206, від 26.05.10 р. № 14/211).

Іноді підпис не супроводжується прізвищем(ім'ям, по батькові) особи, що також змушує за­мислитися про дійсність первинного документа (дме. ухвалу ВАСУ від 11.03.10 р. № К-11579/07). Цікаво зауважити, що ч. 2 ст. 9 Закону про бух­облік (на відміну від п. 2.4 Положення № 88) у переліку обов'язкових реквізитів чітко не на­зиває прізвища відповідальної особи (хоча ро­бить це, коли говорить про складання регістрів бухобліку).

Відмовить суд у визнанні належного стату­су й тому документу, який підписано особою, повноваження якої на відповідні дії не знайшли підтвердження (див. постанову Київського апе­ляційного адміністративного суду від 16.08.12 р. № 2а-8749/11/2670). Наприклад, особою, ві­домостей про яку, як про таку, що має право діяти від імені юрособи, немає в Єдиному дер­жавному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (ухвала ВАСУ від 12.07.12 р. № К/9991/І0767/12).

2. Можуть виникнути проблеми, коли пер­винний документ не містить обсягу госпоперацїї. Тоді визнати його таким неможливо (див.рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.09 р. № 13/163). Підтверджує особ­ливу увагу до реквізитів "зміст і обсяг госпо­дарської операції, одиниця її виміру" й поста­нова Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.12 р. № 10101/10/1570.

3. Акцентуємо увагу: іноді висувається ви­мога щодо необхідності зазначення місцята часу наданняпослуг. Наприклад, Окружний
адміністративний суд м. Києва в постанові від 16.06.09 р. № 6/187 взагалі називає ці відо­мості обов'язковими реквізитами первинки, через відсутність яких суд відмовив підпри­ємству у валових витратах. Та й ДПАУ в листі від 27.12.04 р. № 14170/5/14-3216 стверджува­ла, що незазначення в актах виконаних робіт (тоді йшлося про посередницькі та інформаційно-консультаційні послуги) місця та дати їх надання вважають порушенням ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88. На наш погляд, такі відомості не можна віднести до обов'язкових реквізитів первинного докумен­та. Адже серед таких — дата й місце складаннядокумента, а не здійснення госпоперації. Тим паче що первинку складають "під час здійснення господарської операції, а коли це неможли­во — безпосередньо після її закінчення" (ч. 1ст. 9 Закону про бухоблік). Підтверджується
такий висновок і практикою ВАСУ (див. ухва­лу від 07.03.12 р. № К/9991/68705/11).

4. Зчаста постає запитання про необхід­ність посилатися в накладній(акті приймайня-передачі виконаних робіт тощо) на конкретний договіряк на підставу для госпопера­ції. Законодавство не містить безпосередньо вимоги про це (підтверджує сказане й ВГО
в постанові від 21.01.10 р. № 39/71). Але таке посилання (особливо якщо між сторонами укладено кілька договорів щодо ідентичних товарів, робіт) усе-таки слід визнати принаймндоцільним. Більше того, суди іноді вбачають у
ньому обов'язковий реквізит первинного документа (див.,зокрема, постанову Київською апеляційного господарського суду від 21.11.06 І 38/397) і неодноразово згадають про неможливість визнання такого документа доказом постачання за конкретним (не названим в ньому) договором (див.постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.07]
№ 6/639, від 11.03.08 р. № 34/570 і від 11.03.10 №40/394).

Повторимося, обов'язковості посилатися в договір немагє. Та й щодо реквізитів первинної документа п. 2.4 Положення № 88 спеціально робить застереження, що залежно від характеру операції і технології опрацювання даних до первинки можуть уключатися додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства з держреєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій,дані про документ, що посвідчує особу — одержувача тощо.

Як бачимо, посилання на договір (тобто можлива підстава для здійснення операції) розглядається Положенням № 88 лише як додатковий реквізит, який може входити до первинки.

5. Дуже часто податківці не сприймають до­кументи без печаткияк первинні. Одразу за­уважимо: печатка не обов'язковий реквізит первинки.Адже її немає в переліку таких. Окрім того, у п. 2.5 Положення № 88 сказано: "Підпис може бути скріплений печаткою". Отже, використання печатки в загальному ви­падку не обов'язкове. Причому це твердження чинне як до змін, унесених наказом Мінфіну від 07.06.10 р. № 372 до Положення № 88, так і після. Але мовиться не про ситуації, у яких окремі нормативно-правові акти, що регулю­ють правила заповнення конкретної (типо­вої) форми первинного документа, вимагають ставити печатку.Зрозуміло, заповнюючи такі документи, без відбитка печатки не обійтися (див. також розділ статті "Форми первинних документів").

Так, на деяких типових бланках вимога до на­явності печатки позначена літерами "М. П." Наприклад, в Акті приймання-передачі об­ладнання до монтажу (ф. № М-15а), Акті про виявлені дефекти обладнання (ф. № М-17), Лімітно-забірній картці (ф. № М-28а) (наказ Мінстату від 21.06.96 р. № 193), Акті на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4) (наказ Мінстату від 29.12.95 р. № 352). Про те, коли й на яких документах потрібно ставити печатку, ви можете прочитати в газеті "Все про бух­галтерський облік" № 44 за 2011 рік, стор. 44 (також тему обов'язковості відбитку печатки на акті наданих послуг (виконаних робіт) ми досліджували в матеріалі, опублікованому в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 56 за 2009 рік, стор. 7.

• Важливо!

Дотримання вимог до реквізитів первин­ного документа — цілком необхідна умова для надання йому юридичної сили. Однак далеко не завжди відомості, на яких напо­лягають контролюючі органи, насправді є обов'язковими реквізитами первинки.

Рекомендуємо (з огляду на судову практи­ку) у первинних документах позначати й такі "необов'язкові" реквізити:

прізвище особи, яка його підписує;

місце й час госпоперації;

посилання на підставу для операції (на­приклад, на конкретний договір).

Також важливо розуміти, що незначні недолі­ки в первинному документі не мають призво­дити до невизнання факту здійснення госпо­дарської операції, яку таким документом під­тверджено.Суди, скажімо, готові заплющувати очі, якщо в первинному документі не містить­ся вказівки на місце його складання або є інші недоліки, які при цьому не перешкоджають установленню сторін зобов'язання та інших важливих показників госпоперації (див. ухва­лу ВАСУ від 27.04.11 р. № К/9991/8140/11, по­станови ВАСУ від 30.08.11 р. № К-38259/10 і від 13.12.11 р. № К/9991/48451/11). Як підкреслює ВАСУ помилки в заповненні первинних доку­ментів самі по собі не є підставою для виснов­ку про відсутність самої господарської операції (див. інформаційний лист ВАСУ від 01.11.11 р. № 1936/11/13-11).

Виправлення




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.