Тема ВИКОРИСТАННЯ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ МОНІТОРИНҐОВОЇ МЕРЕЖІ ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МОНІТОРИНҐ ТА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 8.070904 –

“ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ ТА КАДАСТР”

КРЕМЕНЧУК 2006

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Моніторинґ та охорона земель” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 8.070904 – “Землевпорядкування та кадастр”

Укладач доцент, к.б.н. Н.П. Гальченко

Рецензент М.С.Жорняк

Кафедра геодезії, землевпорядкування та кадастру

Затверджено методичною радою КДПУ

Протокол №від200 р.

Голова методичної радипроф. В.В. Костін

Кременчук 2006

ЗМІСТ

1. Використання ГІС-технологій у формуванні моніторинґової мережі заб-руднених земель................................................................................................... 4

2. Картографічне забезпечення охорони лісів...................................................... 8

3. Екологічна оцінка стану земель на основі даних земельного кадастру.................................................................................................................13

4. Розгляд земельно-кадастрового обліку для потреб еколого-економічної оцінки земель........................................................................................................20

5. Екологічний моніторинґ......................................................................................27

5.1. Екологічний моніторинг на землях сільськогосподарського призначення......................................................................................................... 33

6. Ерозійне районування (зонування) земель........................................................37

7. Економічна оцінка наслідків дії негативних антропогенних навантажень і визначення витрат для їх ліквідації....................................................................46

Список літератури................................................................................................49

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема ВИКОРИСТАННЯ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ МОНІТОРИНҐОВОЇ МЕРЕЖІ ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ

У процесі форму­вання моніторингової мережі та оцінювання екологічного стану ґрунтів у промислових зо­нах виникає потреба у виявленні забруднених земель та зонуванні території забруднення за ступенем насичення ґрунтів шкідливими компонентами. Наявність великої кількості на­укових публікацій з питань виявлення важ­ких металів у зонах промислового забруднен­ня вимагає їх осмислення, систематизації і, звичайно, укладання спеціальних карт.

Раціональне сільськогосподарське виробництво можливе тільки за умови найповнішого використання інфор­мації про якісні показники земельних ресурсів. Доцільність проведення зонування тери­торій поблизу промислових підприємств, ав­тошляхів, залізниць і зон радіаційного та електромагнітного впливу необхідно пере­дусім для вирішення завдань з охорони дов­кілля. В Законі України “Про охорону зе­мель” (№ 962-ІУ від 19.06.2003 р.) виділено таке поняття, як “забруднення земель”. У зв’язку з цим, необхідно скласти карти забруднених територій і виро­бити рекомендації щодо їх подальшого вико­ристання.

Для виявлення за­бруднених земель і побудови карти забруднення (як основи ГІС) необхідно розробити технологічну схему польових та камеральних досліджень з метою створення моніторингової мережі, занесення інформації до бази даних державного земельного кадаст­ру з подальшим вирішенням питань охорони природи, раціонального землекористування і землеустрою.

Система моніторингу включає у себе кілька підсистем: спостережень, інформаційного за­безпечення, аналізу, прогнозування та розробки управлінських рішень. Основною ме­тою застосування ГІС-технологій було встановлення моніторингової мережі довкола підприємств-забруднювачів з виділенням аре­алів забруднення і вироблення рекомендацій – щодо подальшого використання сільськогос­подарських земель.

Вибирають промислове підприємство і характеризують за наступними показниками:

· кількістю викидів,

· забруднення ґрунтів,

· середньо багаторічний напрям дії вітру

Для виявлення точного контуру забруднення ґрунтів територію, яка досліджується поділяється на квадрати по 100 м, де відбирають зразки ґрунту на глибині орного шару. Антену GPS- приймача PROMARK-2 встановлюють на пунктах тріангуляції 2 розряду, які утво­рили центральну систему з трикутни­ків. Встановлюють відстань між пунктами та всю зону геодезичного знімання по колу. Спостереження ви­конуються попарно для кожної лінії трикут­ника, їх тривалість повинна становити 20-25 хв.

Для урівноваження координат пунктів ме­режі трикутників складають умовні рівняння фігур, які корелатним способом найменших квадратів урівняють як вільну просторову по­будову. Розраховують середню квадратичну похибку розв’я­зання. Отримані поправки ввели в прирости координат пунктів. З кож­ного пункту GPS-приймачем визначають коор­динати місць взяття кожного зразка ґрунту. Під час камеральної обробки за допомогою комп’ютерних програм “Teontax”, “АutoСАD” будують знімальний полігон.

Зразки ґрунтів досліджують в хіміко-аналітичних лабораторіях. Результати аналізу відображено в таблиці, всі дані в ній усереднені за рівнем вмісту важких металів у ґрунтах.

Таблиця 1.1 Вміст важких металів у ґрунтах по зонах, мг/кг

Картосхему забрудненої тери­торії оформляють у вигляді цифро­вої моделі місцевості. Геодезичну інформацію зібрану під час вико­нання польових робіт, закодува­ти і ввести в комп’ютер для оброб­ки у програмі “Teontax”. Одержа­ні координати за певними математичними закономірностями об’єд­нати в єдину систему і відобрази­ти їх у вигляді цифрової моделі місцевості.

За усередненими показниками вмісту важких металів визначити окремі точки з різною концентра­цією забруднення, їх координати у векторній формі сформувати ареали забруднених ґрунтів. Таким чином отримано векторну цифрову карту, яка складається з великої кількості точок, що певним чином сполучаються прямими лініями (векторами). Отже, основою для створення цифрової карти були аб­риси геодезичних знімань у гра­фічному вигляді та дані в елек­тронній формі.

Векторну цифрову карту в комп’ютерній програмі "АutoСАD-mар" створити зі зведенням но­менклатурних аркушів, які накла­дають на існуючу електронну кар­ту, в результаті чого одержується зображення векторизованої ча­стини в растрі топографічної кар­ти. Накладанням векторизованого зображення на растр фотокарт із визначеними висотами одержують цифрову мо­дель рельєфу місцевості.

Приклад оформлення векторизованого зображення зон забруднення на растрі топографічної карти представлений на мал. 1.1.

Аналізуючи цифрове зображення рельєфу місцевості і зон забруднення, можна стверд­жувати, що на розповсюдження важких ме­талів впливає не тільки напрямок вітру, а й характер рельєфу. Місцевості найбільшого забруднення (1 і 2) мають горбисту поверхню з великою крутизною схилів, і навпаки, тери­торії найменшого забруднення (3 і 4) рівнин­ні. За допомогою цієї карти можна спрогнозувати подальше розповсюдження забруднення, зробити висновки про раціональне викорис­тання цих територій.

Умовні позначення:

- найбільше

забруднення

1 зона

2 зона

3 зона

4 зона

Рис. 1.1 – Вектори зоване зображення зон забруднення на растрі топографічної карти

Побудовану цифрову карту забруднення вводять в геоінформаційну систему. За базову ГІС можна викорис­тати програму Arc View. ГІС системи дозво­ляють одержати базові пара­метри забрудненої території автоматично і, що найважли­віше, прив’язувати в подальшому будь-яку інформацію до відповідних координат. Важливою особливістю ГІС систем є зручність інтерфейсу, ана­літичні можливості просторового аналізу та візуалізація вихідних даних і результатів аналізу.

Оцінка негативного впливу антропогенних чинників на довкілля має важливе значення. При цьому ГІС-технології – найефективніший засіб моделювання екологічної ситуації забруднених територій. Вони дають змогу:

· вияв­ляти негативний вплив на довкілля підприємств-забруднювачів;

· окреслювати зони наднормативного рівня забруднення;

· розрахо­вувати просторове розповсюдження забрудню­ючих речовин.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Поиск по сайту: