Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час ΔД визначається за формулою
(41)
де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працюючих відповідно до і після запровадження заходів;
Ч3 – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, чол.
Зростання продуктивності праці
(42)
де ЗВ - вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;
РП - вартість річної товарної продукції підприємства.
Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму
(43)
де ЧСР - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
ЗР - середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування.
Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат
(44)
де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного об’єму товарної продукції.
Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності
(45)
де ПД - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності,
Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності ЕРЗ визначається за формулою
(46)
де – складові економії, розраховані за формулами (43 - 45) за рівнем захворюваності.
Річна економія за рахунок зниження рівня травматизму
(47)
де – відповідно складові економії по травматизму за формулами (43 - 45).
При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів ЕРП замість формули (41) використовується формула
(48)
де Ч31, Ч32 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
ДП - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.
Економія за формулою 40 не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використовуються формули 44, 46 або 47, у яких:
(49)
Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням чи повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної чи середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою
(50)
де ЗГ – середня оплата однієї години роботи працівника;
ФД – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
– чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d1, d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження заходів.
Економія фонду заробітної плати в зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки
(51)
де ЗД – середньоденна оплата роботи одного працівника;
– чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
– середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право відповідно до і після запровадження заходів.
Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці,
(52)
де ФС – ефективний фонд робочого часу;
ЗГВ – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;
ЗГП – середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;
– чисельність працівників (відрядна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;
– чисельність працівників (погодинна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування,
(53)
де gЛП – денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;
– кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;
– чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів.
Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів
(54)
де gСХ – денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;
ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
– чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах
(55)
Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві, є сумою складових, визначених за формулами 46, 47 і 55.
(56)
Загальні витрати підприємства на охорону праці визначаються за формулою 40, а ефективність витрат підприємства на комплекс заходів з охорони праці за формулою 38.
Певну зацікавленість викликають визначення страхових тарифів для підприємств (установ, організацій) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві та профзахворювань. Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. № 1423 «Про затвердження Порядку затвердження страхових тарифі для підприємств, організацій».