Дніпропетровськ НМетАУ 2008 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
В.З. КУЦОВА, М.А. КОВЗЕЛЬ, О.А. НОСКО
Леговані сталі
Та сплави з особливими властивостями
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Дніпропетровськ НМетАУ 2008
УДК 669.01 Леговані сталі та сплави з особливими властивостями. Підручник / Куцова В.З., Ковзель М.А., Носко О.А. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. – 348 с.
Викладені важливі розділи дисципліни «Леговані сталі», що складають невід’ємну частину сучасної освіти, та застосовуються в інженерії, в постановці та вирішенні прикладних технічних завдань.
Призначений для студентів спеціальностей: 7.090104 – металознавство, 7.090101 – прикладне матеріалознавство, а також може використовуватися студентами інших спеціальностей.
Іл. 106. Табл. 32. Бібліогр.: 43 найм.
Затверджено як підручник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямом «Інженерне матеріалознавство» Міністерством освіти і науки України; №1.4/18-Г-858, від 11.04. 2008 р.
Відповідальна за випуск В.З. Куцова, д-р. техн. наук, проф.
Рецензенти:
Вахрушева В.С., заступник директора, завідувач відділом матеріалознавства і технології термічної обробки труб і балонів, доктор технічних наук, професор ДП «Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади
Дідик Р.П., доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедрою «Технології машинобудування» Національного гірничого університету
Санін А.Ф., доктор технічних наук, професор кафедри «Технології виробництва» Дніпропетровського державного університету
Ó В.З. Куцова
Ó М.А. Ковзель
Ó О.А. Носко
Зміст
ВСТУП
1. легуючі елементи та класифікація сталі
1.1 Основні поняття та визначення
1.2 Класифікація легуючих елементів
1.3 Вплив легуючих елементів на критичні точки сталі
1.4 Домішки в сталях
1.5. Гази в сталях
1.6 Маркування сталі
1.7 Класифікація сталі
2. ФАЗИ В ЛЕГОВАНИХ СТАЛЯХ: тверді розчини та зміцнюючі фази
2.1. Структура й властивості легованого фериту
2.2 Структура і властивості легованого аустеніту
2.3 Карбіди і нітриди
2.3.1 Загальні закономірності
2.3.2 Інтерметаліди
2.3.3 Електронні з’єднання (фази Юм-Розері)
2.3.4 Сiгма-фази
2.3.5 Фази Лавеса
2.3.6 Геометрично щільноупаковані фази
3 ФАЗОВІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ЛЕГОВАНИХ СТАЛЯХ при нагріванні
3.1 Утворення аустеніту при нагріванні
3.2 Розчинення карбідів і нітридів в аустеніті
3.3 Ріст зерна аустеніту
4 ПЕРЕТВОРЕННЯ ПЕРЕОХОЛОДЖЕНОГО АУСТЕНІТУ
4.1 Вплив легуючих елементів на стійкість переохолодженого аустеніту
4.2 Діаграми розпаду переохолодженого аустеніту
4.3 Перлітне перетворення
4.4 Проміжне перетворення
4.5 Мартенситне перетворення
4.5.1 Мартенситні перетворення та їх особливості
4.5.2 Термодинаміка мартенситного перетворення
4.5.3 Класифікація мартенситних фаз в сталях
4.5.4 α-мартенсит
4.5.5 c'-мартенсит
4.5.6 e-мартенсит
4.5.7 e'-мартенсит
5 ВІДПУСК ЗАГАРТОВАНОЇ СТАЛІ
5.1 Розпад мартенситу
5.2 Утворення спеціальних карбідів і їх коагуляція
5.3 Розпад залишкового аустеніту
5.4 Явище повернення й рекристалізація матриці
5.5 Дисперсійне зміцнення
5.6 Відпускна крихкість сталі
6 Конструкційні сталі
6.1 Загальна характеристика
6.2 Вуглецеві конструкційні сталі
6.2.1 Автоматні сталі
6.2.2 Будівельні сталі
6.2.3 Арматурні сталі
6.2.4 Машинобудівельні сталі
6.2.5 Сталі для холодного штампування
6.3 Леговані конструкційні сталі
6.3.1 Сталі, що цементуються
6.3.2 Сталі, що поліпшуються
6.3.3 Високоміцні сталі
6.3.4 Ресорно-пружинні сталі
6.3.5 Шарикопідшипникові сталі
6.3.6 Зносостійкі сталі
6.3.7 Високоміцні сталі з високою пластичністю (ТРІП- або ПНП-сталі)
6.3.8 Кріогенні сталі
7 ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ СТАЛІ І СПЛАВИ
7.1 Вуглецеві інструментальні сталі
7.2 Леговані інструментальні сталі
8 Сталі і сплави з особливими фізичними і хімічними властивостями
8.1 Корозійностійкі сталі та сплави
8.1.1 Загальні відомості
8.1.2 Корозійностійкі сталі
8.2 Теплостійкі, жаростійкі і жароміцні сталі і сплави
8.2.1 Жаростійкі сталі
8.2.2 Жаростійкі сплави
8.3 Жароміцні матеріали
8.3.1 Загальні положення та визначення
8.3.2 Жароміцні сплави на основі нікелю, титану та кобальту
8.3.3 Жароміцні та особливожароміцні сплави на основі тугоплавких металів
8.3.4 Сталі з особливими тепловими властивостями
8.4 магнітні матеріали
8.4.1 Загальні положення та класифікація
8.4.2 Магнітом'які матеріали
8.4.3 Магнітотверді матеріали
8.5 Сталі і сплави з високим омічним опором
8.6 Сплави на основі інтерметалідів
8.6.1 Загальні положення, класифікація та галузі використання
8.6.2 Сплави на основі алюмінідів титану
8.6.3 Сплави на основі алюмінідів нікелю
8.6.4 Області використання сплавів на основі інтерметалідів
9 СПЛАВИ З ЕФЕКТОМ ПАМ¢ЯТІ ФОРМИ
10 надпровідникові матеріали
10.1 Надпровідність і надпровідникові матеріали
10.2 Перспективні використання надпровідних матеріалів
Рекомендована література
Вступ
У теперішній час леговані сталі та сплави є найпоширенішим та найуніверсальнішим класом матеріалів. Більшість металічних матеріалів характеризуються кристалічним станом, їх структура сформована в результаті обмеженого числа фазових перетворень. Це дозволяє розглядати закономірності формування структури й властивостей з єдиних позицій в сплавах будь-якого складу. Встановлення взаємозв’язку склад-структура-властивості дозволяє не тільки поліпшити якість вже існуючих матеріалів, а й створювати нові, із заздалегідь заданими властивостями. В дійсний час леговані сталі та сплави з особливими властивостями займають у загальному об’ємі виробництва металевих матеріалів головне місце. З них виготовляють найбільш відповідальні деталі та вироби для різних галузей машинобудування.
Дисципліна «Леговані сталі» є|з'являтися,являтися| однією з невід'ємних частин|частка| курсу «Металознавство і термічна обробка» - області науки і техніки, що займається вивченням хімічних складів, кристалічної структури, структурного стану і властивостей металів і сплавів; розробкою фізико-хімічних|фізико-хімічний| основ створення|створіння| нових металевих матеріалів із|із| заданими властивостями і нових технологічних процесів термічної, хіміко-термічної і термомеханічної обробки.
Значення вирішення|розв'язання,розв'язування| наукових і практичних проблем даного напряму|направлення| для металургійної промисловості, машинобудування і народного господарства полягає в створенні|створіння| нових металевих матеріалів із|із| заданим рівнем фізичних, механічних, хімічних, технологічних і експлуатаційних властивостей, забезпеченні високого рівня стабільності цих властивостей, що дозволяє ефективно і раціонально використовувати метали і сплави в принципово нових конструкціях і типах машин, приладів, агрегатів, забезпечуючи тим самим науково-технічний прогрес.
Одним з основних конструкційних матеріалів металургійної промисловості і машинобудування є|з'являтися,являтися| леговані стали. У підручнику|посібник| описані наступні|слідуючий| області дослідження легованих сталей:
- вивчення взаємозв'язку хімічного і фазового складів (що характеризуються різними типами діаграм), зокрема діаграмами стану з|із| фізичними, механічними, хімічними і іншими властивостями сплавів.
- теоретичні і експериментальні дослідження фазових і структурних перетворень в металах і сплавах, що відбуваються|походити| при різних зовнішніх діях.
- теоретичні і експериментальні дослідження впливу структури (типу, кількості і характеру|вдача| розподілу дефектів кристалічної будови|споруда|) на фізичні, хімічні, механічні, технологічні і експлуатаційні властивості металів і сплавів.
- дослідження працездатності металів і сплавів в різних умовах, вибір і рекомендація найбільш економічних і надійних металевих матеріалів для конкретних технічних призначень з метою скорочення металоємності, збільшення ресурсу роботи, підвищення рівня заданих фізичних і хімічних характеристик деталей машин, механізмів, приладів і конструкцій.
- розробка нових принципів створення|створіння| сплавів, що мають заданий комплекс властивостей, зокрема для роботи в екстремальних умовах.
Автори виражають|виказувати,висловлювати| глибоку вдячність і подяку|вдячність| рецензентам підручника|посібник|: професору, доктору технічних наук, завідувачу|завідуючий| кафедрою технології металів Національного гірничого|гірничий| університету Дідику Ростиславу Петровичу, доктору технічних наук ДП «Науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» Вахрушевій Вері Сергіївніі доктору технічних наук, професору кафедри технології виробництва Дніпропетровського державного університету Саніну Анатолію Федоровичу.