Епоха Великих географічних відкриттів

Мета: показати вплив Великих географічних відкриттів на розвиток географії й науки в цілому.

Необхідні матеріали: географічні атласи, настінна фізико-географічна карта світу, кольорові олівці, фломастери, лінійка, довідкова література.

похою Великих географічних відкриттів прийнято називати чітко обмежений історичний період із певними хронологічними рамками, де виділяється два періоди:

· Середина чи кінець XV - середина XVI століть – період іспанських і португальських відкриттів у Африці, Америці і Азії (плавання Колумба, Васко да Гами і Магеллана);

· Середина XVI – XVII століть – період, основний зміст якого склали досягнення російських землепрохідців у Азії (Іван Москвітін, Єрмак, Семен Дєжнев, Єрофій Хабаров), англійські і французькі відкриття у Північній Америці, голландські відкриття в Австралії і Океанії.

Існують інші точки зору на хронологічні рамки: або середина XV – середина XVI століть, або середина XV – XVIII століть.

Для проведення ряду експедицій існував ряд передумов:

· постійна потреба золота, східних тканин, спецій спонукала шукати шлях до “Індії” ( Х. Колумб: “ Золото – це досконалість. Золото створює скарби, і той, хто володіє ними, може здійснювати все, що забажає, і здатний навіть вводити людські душі до Раю.”);

· значне мито на товари, що провозились через Азію (Османську імперію), примушувало шукати нові шляхи до Європи;

· Значну роль відіграла ідея кулеподібності Землі, із чим була пов’язана думка можливості знаходження західного морського шляху до Індії.

При відкриттях було використано “багаж” набутих людських знань, виражених у:

· приладах (компас, астролябія);

· різноманітних матеріалах (астрономічні таблиці, географічні карти, поява друкованих книг, глобусів);

· використання пороху та гармат, для завоювання нових територій;

· створення корабля (“каравели”), здатного перетнути океан.

До початку періоду відкриттів відома європейцям територія не перевищувала 1/4 поверхні Землі. За сторіччя межі ойкумени збільшились втричі! І першими в цій географічній експансії були португальці та іспанці – головним чином завдяки зручному розташуванню Піренейського півострова.

Результати відкриття морського шляху в Індію навколо Африки були дуже великі. З цього моменту і до створення в 1869 р. Суецького каналу майже вся торгівля Європи з країнами Південної та Східної Азії йшла не через Середземне море, як раніше, а навколо Африки. А Португалія стає в XVI ст. однією з найсильніших морських держав Європи.

До середини XVI ст. Португалія вже досягла на Сході всього, чого бажала, і не була зацікавлена в нових відкриттях. Відкривши на початку XVI ст. береги Австралії, португальці нанесли її узбережжя на свої секретні карти, але ці землі не зацікавили їх.

Так само експедиція де Кіроса і Торреса була практично останньою у Іспанії. Всі сили держави йшли на збереження вже захоплених земель. Натомість Англія та Голландія почали набирати силу як морські держави, а Росія почала сухопутну та морську експансію на схід.

Треба пам’ятати, що відкриття всіх цих відважних людей ми називаємо географічними тому, що вони допомогли географії отримати об’єкт дослідження – нашу планету. Колумб, Магеллан, Дрейк – великі мореплавці, але не географи. Незважаючи на це, їх відкриття дали могутній поштовх розвитку географічної науки.

Висновки.

· Визначені контури всіх заселених материків (крім північних і північно-західних берегів Америки і східного узбережжя Австралії).

· Вони дали матеріал для розвитку інших галузей науки – історії, етнографії, ботаніки, зоології (поява картоплі, томатів, кукурудзи, тютюну).

· Поява нових соціально-економічних процесів, зародження Світового ринку, “грабування” колоній.

· Зміна поглядів на ряд положень античної географії.

завдання для самостійної роботи

1. Нанесіть маршрути плавань Христофора Колумба до берегів Америки на контурну карту світу. Опишіть ці плавання і їх зна­чення.

Перше плавання (1492—1493 рр.): Уельва — Канарські о-ви — 28° пн. ш. і 42° з. д. — 29° пн. ш. і 45° з. д. — 27° пн. ш. і 47⁰30’ з. д. —Багамські о-ви (Сан-Сальвадор — Рам — Лонг-Айленд — Крукед-Айленд) — північно-східне узбережжя о. Куба — м. Кемадо (Куба) — Кап-Аітьєн — Пуерто-Плата — Санчес (о. Гаїті) — Азорські о-ви — Лісабон.

Друге плавання (1493—1496 рр.): Кадіс — Канарські о-ви — 19° пн. ш. і 40° з. д.— о. Домініка — о. Санта-Крус-Понсе — Мангуес (о. Пуерто-Рико) — вздовж північних берегів о. Гаїті до пів­нічних берегів о. Ямайка — вздовж південних берегів о. Куба (від. М. Крус до зат. Батабано) — назад до о. Ямайка (Монтего-Бей) - вздовж південних берегів Ямайки і Гаїті в Пуерто-Плата (о. Гаїті).

Третє плавання (1498—1500рр.): Санлукар-де-Баррамеда — Канарські о-ви — о-ви Зеленого Мису — 10° пн. ш. і 30° з. д.— о. Тринідад — Карупано —Санто-Домінго (о. Гаїті).

Четверте плавання (1502—1504 рр.): Санлукар-де-Баррамеда — Азорські о-ви — о. Гренада — о. Барбадос — о. Сен-Мартен — о. Сомбреро —Санто-Домінго (о. Гаїті) —о. Беата—Жакмель— північно-східні береги о. Ямайка — 20° пн. ш. і 80° з. д. — Блуфілдс — Колон — 20° пн. ш. і 81° з. д. — північне узбережжя О.Ямайка — Санто-Домінго.

2. Нанесіть маршрут кругосвітнього плавання Фернандо Магеллана. Для виконання завдання необхідно використати джерела з блоку “Література до розділу “Розвиток географічної науки”.

3. Використавши джерела основної та додаткової літератури (додаток 6), створити хронологічну шкалу дослідження Америки.Для виконання завдання необхідно на лист паперу (А4) нанести хронологічну вісь (із довільним масштабом), на якій необхідно вказати часові рамки континенту, що досліджувався різними мандрівниками та науковцями. На вісь також необхідно нанести основні відкриття, надписавши на ній дослідника. Різними кольорами можна показати важливість певного відкриття чи дослідження території.

Контрольні питання

1. Характеристика епохи Великих географічних відкриттів.

2. Васко да Гама і відкриття морського шляху до Індії.

3. Експедиції Колумба. Значення.

4. Відкриття Південної Америки суперниками Колумба.

5. Експедиції Америго Веспуччі. Походження назви “Америка”.

6. Магеллан і перше навколосвітнє плавання.

7. Кортес та завоювання Мексики.

8. Відкриття ланцюга Анд і завоювання Перу та Чилі (Пісарро, Альмагро).

9. Перші пошуки Північно-Східного проходу (Уіллоубі-Ченслор, С.Барроу, Баренц, Г.Гудзон).

10. Похід Єрмака Тимофійовича та його загибель.

11. Відкриття Охотського моря, басейну Амуру й проходу з Льодовитого у Тихий океан (Москвітін, експедиція Попова-Дєжнєва, Поярков, Хабаров).

12. Англо-іспанська боротьба на океанах. Пірати.

13. Колонізація Північної Америки й відкриття Великих озер.

14. Відкриття та дослідження внутрішніх областей Південної Америки.

15. Відкриття Австралії та островів Океанії.

Література до теми

1. 100 великих географических открытий. – М.: Вече, 2000. – 480 с. – (100 великих).

2. 100 великих катастроф. – М.: Вече, 1999. – 496 с. – (100 великих).

3. 100 великих кораблекрушений. – М.: Вече, 1999. – 608 с. – (100 великих).

4. 100 великих мореплавателей. – М.: Вече, 1999. – 512 с. – (100 великих).

5. 100 великих путешественников. – М: Вече, 1999. – 656 с. – (100 великих).

6. Бейклесс Дж. Америка глазами первооткрывателей. – М.: Прогресс, 1969.

7. Белкин С.И. Рассказы о знаменитых кораблях. – Л.: Судостроение, 1979.

8. Бречак І.М. Каравели рушають у незнане. – К.: Веселка, 1987. – 198с.

9. Бугенвиль Л.А. Кругосветное путешествие на фрегате “Будез” и транспорте “Этуаль” в 1766, 1767, 1868 и 1769 годах. - М.: Географгиз, 1961.

10. Великие путешествия. – М.: АСТ, 1999. – 512 с. – (Я познаю мир).

11. Верлинден Ч., Матис Г. Покорители Америки. Колумб, Кортес. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

12. Верн Ж. История великих путешествий: В трёх книгах. – М.: Терра, 1993.

13. Винтер Г. Суда Колумба, 1492 г. – Л., 1975.

14. Второе плавание капитана Джемса Кука. Плавание к Южному полюсу и вокруг света в 1772-1775 гг. – М.: Мысль, 1971.

15. Вязов Е.И. Васко да Гама. Первооткрыватель морского пути в Индию. - М.: Географгиз, 1956. –39с.

16. География. – М.: Аванта, 1994. – С.17-223. – Детская энциклопедия: География (Т.3).

17. Гуляев В.И. По следам конкистадоров. – М.: Наука, 1976.

18. Гюберлет М. Исследователи моря. – Л.: Гидрометеоиздат, 1970.

19. Кук Джемс. Путешествие к Южному полюсу и вокруг света. – М.:Географгиз, 1948. – 526с.

20. Кунин К.И. Васко да Гама.. – М.: Молодая гвардия, 1947. – 324с. – (ЖЗЛ).

21. Кунин К.И. Магеллан. – М.: Молодая гвардия, 1940. – 384с. (ЖЗЛ).

22. Ладлэм Г. Капитан Скотт. – Л.: Гидрометеоиздат, 1972.

23. Ланге П.В. Континент коротких теней. История географических открытий в Африке. – М.: Прогресс, 1990.

24. Ланге П.П. Великий скиталец: Жизнь Христофора Колумба. – М.: Мысль, 1984. – 224с.

25. Лебедев Д. Очерки по истории географии в России XV-XVI в. – М.: Изд-во АН СССР, 1956.

26. Магидович И.П. История открытия и исследования Северной Америки. – М.: Географгиз, 1962.

27. Магидович И.П. История открытия и исследования Центральной и Южной Америки. – М.: Мысль, 1965.

28. Магидович И.П. Христофор Колумб. – М.: Географгиз, 1956. – 36с.

29. Магидович И.П., Магидович В.И. История открытия и исследования Европы. – М.: Мысль, 1970.

30. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий. В 5 т. – М.: Просвещение, 1983-1986.

31. Маклин Э. Капитан Кук. – М.: Наука, 1976.

32. Митчелл М. Эль-Кано. Первый кругосветний мореплаватель. – М.: Мысль, 1977.

33. Молявко Г.И., Франчук В.П., Куличенко В.Г. Геологи. Географы: Биографический справочник. – К.: Наукова думка, 1985. – 352 с.

34. Морисон С.Э. Христофор Колумб – мореплаватель. – М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. – 214с.

35. Невский В.В. Открытия Тасмана. - М.: Географгиз, 1961.

36. Непомнящий Н.Н. Пиастры, пиастры, пиастры ... – М.: Олимп, АСТ, 1996.

37. Низовских А.Ю., Непомнящий Н.Н. 100 великих тайн. – М.: Вече, 2000. – 576 с. – (100 великих).

38. Нозиков Н.И. Русские кругосветные мореплаватели. – М.: Воениздат, 1947.

39. Открытие великой реки Амазонок. Хроники и документы XVI века о путешествиях Франсиско де Орельяны. – М.:Географгиз, 1963.

40. Пигафетта А. Путешествие Магеллана. – М.: Географгиз, 1950. – 179с.

41. Путешествия и открытия в XV-XIX веках. – М., Л.: Наука, 1965.

42. Путешествия Христофора Колумба. Дневники, письма, документы. – М.: Географгиз, 1956. – 528с.

43. Свет Я. Фернандо Магеллан. - М.: Географгиз, 1956. – 38с.

44. Свет Я.М. Джемс Кук. – М.: Мысль, 1979.

45. Свет Я.М. История открытия и исследования Австралии и Океании. – М.: Мысль, 1966.

46. Стингл М. Тайны индейских пирамид. – М.: Прогресс, 1982. – 248 с.

47. Травинский В.М. Звезда Мореплавателя: Магеллан. – М.: Молодая гвардия, 1969.

48. Третье плавание Джемса Кука. Плавание в Тихом океане в 1776-1780 гг. – М.: Мысль, 1960.

49. Харт Г. Морской путь в Индию. – М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1954. – 331с.

50. Цвейг С. Америго. Повесть об одной исторической ошибке. - М.:Географгиз, 1960. – 96с.

Поиск по сайту: