Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зупинка № 2. Площа Ринок № 6 – палац Констянтина Корнякта, резиденція короля Яна ІІІ Собеського.



На фасаді будинку – родинний герб родини Собеських, який вперше згадується у 1379 році, а по Лакієру, початок цього герба відносять до часу Болеслава Хороброго. Назва герба („Яніна”) стало також назвою зірки альфа Щита в сузір’ї Щит, присвяченому Яну Собеському. Опис герба, його історію та перелік, родин які його носили можна знайти в класичних польських гербовніках. Цей герб використовувався пізніше кожною австрійською владою

Купець-виноторговець, за походженням грек з острова Крит, Костянтин Корнякт, отримав дворянство з рук короля Речі Посполитої Сігізмунда II Августа за свою вірну службу на посаді особистого королівського секретаря.

Наступний король Стефан Баторій спеціальним декретом дозволив Корнякту спорудити на площі Ринок у Львові палац з шістьма вікнами – привілей, який у місті на Магдебурзькому праві не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо видатні заслуги перед містом та державою. Авторами палацу, зведеного 1580 року, стали італійські архітектори Петро з Барбони та Павло Римлянин.

Спадкоємці дуже швидко пустили багатий маєток Корнякта за вітром. У середині XVII століття палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді почав називатися Королівською кам’яницею. 1686 року саме тут, в будинку Корнякта, було підписано „Вічний мир” між Росією і Польщею.

1908 року будівлю викупило місто і тут вже майже сто років працює Львівський історичний музей. 12 вересня 1908 року до 225-ї річниці розгрому Яном III Собеським турків під Віднем у палаці Корнякта відкрився музей, який на честь цієї події дістав назву Національного музею імені короля Яна III. Після радянської реорганізації тут розмістився центральний корпус Львівського історичного музею. Родзинка експозиції палацу Корнякта – так звані „королівські зали”, мебльовані в стилі львівських палаців XVIII-XIX століть.

У будівлі після ренесансної перебудови збереглася готична зала – єдина українська пам’ятка світської готики XV століття. Також тут працює антикварний магазин. Надзвичайною атракцією палацу Корнякта є Італійське (або Венеційське) подвір’я, напрочуд схоже з типовими двориками Флоренції і Рима. Вже у XVIII столітті тут ставили п’єси Шекспіра. У цьому подвір’ї у теплу пору року працює кафе, тут відбуваються традиційні концерти, фестивалі класичної і джазової музики, унікальна акустика створює незабутнє враження. У подвір’ї також можна оглянути прангер – ганебний стовп, біля якого у середньовіччі виконували покарання над злочинцями.

У подвір’ї палацу(Італійське подвір’я) знаходиться лев Лоренцовича

Історична довідка

Лев Лоренцовича – скульптурне зображення лева з щитом, найстаріше скульптурне зображення міського символу Львова. Лев Лоренцовича виготовлений з піщанику, датується XVI століттям. Спочатку був встановлений на мармуровому постаменті перед міською ратушею на площі Ринок. Назва „Лев Лоренцовича” відображає події 1619 року, коли член магістрату шляхтич Ян Юліан Лоренцовича відбив міського бургомістра Бартоломея Уберовіча. Львівського бургомістра викрав інший шляхтич, Немирич, за те, що бургомістр дозволив собі ув’язнити Немирича за підбурювання львів’ян до заколоту. У 1874 Льва Лоренцовича налаштовані патріотично студенти-поляки спробували перенести на курган Люблінської унії, який будували на Високому замку. Багатотонну скульптуру змогли донести лише до кінця сучасної вулиці Максима Кривоноса і там залишили. Пізніше поліція перенесла скульптуру до основи кургану. Скульптура значно постраждала від вандалів, був практично повністю відбитий щит із зображенням львівського герба. У 2007 році лев Лоренцовича був перенесений від підніжжя Високого замку на консервацію. У 2009 році його встановлено у подвір’ї Королівської кам’яниці.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.