Генеза львівського міського герба

Найдавніше відоме зображення львівського міського герба зустрічаємо на печатці, прикладеній до документу за 1359 р. Хоча дослідники, зокрема І.Крип’якевич, припускали, що знак Львова походить ще з кінця XIIІ ст.

На першу половину XIV ст. припадають початки розвитку в Галицько-Волинській державі міського самоврядування на основі т.зв. магдебурзького права, коли після татарських нападів починаються заходи по в провадженню німецьких колоністів для заселення спустошених міст та підняття економічного життя. Не виключено, що саме у німецькій громаді Львова й міг виникнути знак, у якому як міський символ використано лева у брамі з трьома вежами. Архітектурні мотиви реальні або умовні були дуже поширені у тогочасній німецькій геральдиці для окреслення самого поняття міського самоврядування й, очевидно, були впроваджені до львівського знаку під німецьким впливом. Детальніше слід зупинитися на іншому елементі зображенні лева. Необхідно підкреслити, що на відомих типах міської печатки XIV-XV ст. лев поданий крокуючим, що вимагало певної стилізації малюнку брами. У той же час значно простіше компонувався лев, що спинається на задні лапи. Його вживав на своїй печатці судочинний орган міста – лава (за традицією лавнича печатка несла модифікацію міського герба; у конкретному випадку видозміна якраз і полягала у відмінній постаті лева та зменшенні кількості веж до однієї).

Безперечно, що львівський герб належить до т. зв. гласних, коли геральдичний малюнок розкриває назву міста. Вважається також, що цей знак вказує на роль Львова як столиці Галицької Русі, оскільки включає в себе і земельний символ – лева (за аналогією, Краків мав у міській брамі зображення польського територіального знаку – орла). Питання емблематики Галицьке-Волинської держави ще залишається не повністю з’ясованим через недостатню джерельну базу. Так, під 1237 р., описуючи розбудову Данилом Романовичем системи укріплень на західних кордонах, літопис подає, що не далеко від Холма „стоїть башта кам’яна, а на ній – орел кам’яний вирізьблений”. За припущенням А.Петрушевича це могло бути зображення двоголового орла. Цілком ймовірно, що князь Данило нав’язував до візантійської традиції, яка через Київ могла поширитись і на західноукраїнські землі. Підтвердження такого припущення є пізніше функціонування герба Перемишльської землі саме із двоголовим орлом.

До нашого часу дійшло тільки два типи княжих печаток з періоду Галицько-Волинської держави. На одній з них (при грамоті князів Андрія та Лева ІІ з 1316 р.) крокує лев, поданий без геральдичної атрибутики. На другій (із написом „Юрій король Русі”, при згаданій грамоті та грамотах князя Юрія ІІ Тройденовича з 1325-35 рр.) фігурує вершник на коні з прапором та щитом у руках: на щиті зображений лев, що спинається на задні лани. Б.Барвінський переконливо довів, що перша печатка належить князеві Льву Даниловичу (1269–1301), а друга – князю Юрію Львовичу (1301–1308). який уживав титул „король Русі”. Вважаю, що символ лева міг би запровадити ще Данило Галицький з прийняттям 1253 р. королівського титулу, що мало би також супроводжуватися остаточним утвердженням інших королівських атрибутів (у т. ч. й герба). Малоймовірно, щоб його наступники, які постійно пов’язували себе з королівською традицією Данила, могли змінити його знак. Зрештою, встановлення єдиного герба простежується у XIII – на поч. XIV ст. й у сусідніх державах (Польщі, Чехії, Угорщині), з якими Галицько–Волинська держава мала тісні політичні та культурні зв’язки.

Використання герба-лева Юрієм II Тройденовичем, а пізніше литовським князем Любартом і опольським князем Владиславом, поява його на „монетах Русі”, карбованих у Львові в 1350-1410 рр., засвідчує, що в XIV ст. „руський лев” вже не був просто княжим знаком, а таки відігравав роль територіального герба. Отже, він був символом Галицько-Волинської держави й зберігся у пізніших гербах Львівської землі та Руського воєводства, а також як елемент львівського міського герба.

У липні 1990 р. Львівська міська рада народних депутатів відновила історичний герб Львова. За основу знаку було взято зображення з міських печаток XIV-XV століть, на яких ще не було пізніших політичних нашарувань і які зберігали первісний зміст львівського герба.

Андрій Гречило, „Галицька брама”, №12, лютий 1996 р.

Поиск по сайту: