Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розрахунок координат точок станції



Для визначення положення і розбивки окремих елементів станції при будівництві підраховуються координати всіх основних точок. За вісь Х приймається вісь головної колії одноколійної лінії або вісь головної колії, що не скривлюється в границях станції двоколійної лінії, за вісь Y – вісь пасажирської будівлі.

Розрахунок координат відбувається для центрів стрілочних переводів, вершин кутів повороту кривих, граничних стовпчиків, світлофорів, упорів, кінців платформ, складів, навалювальних площадок.

Для розрахунку координат станції необхідно накреслити схематично горловини, розділити їх на стрілочні вузли, встановити основні розміри стрілочних переводів відповідно до прийнятого типу рейок для кожної колії.

Розрахунок координат рекомендується робити в такій послідовності.

Координата Х центра стрілочного переводу в парній або непарній горловині приймається шляхом виміру по осі основної головної колії від осі пасажирської будівлі. Розрахунок виконується з точністю до 0,01 м.

 

 

3.4 Накладка і оформлення плану станції

План проміжної станції укладається в масштабі 1:2000 і є основним документом для виконання будівельних робіт.

Колійний розвиток станції проектується на твердому папері, на який переноситься траса залізничної лінії з кілометровими знаками і горизонталями з планшета, виданого студенту разом із завданням.

Накладку плану варто починати з нанесення поздовжньої і поперечної осей станції: за поздовжню приймається вісь головної колії, за поперечну – вісь пасажирської будівлі. Перетинання поздовжньої і поперечної осей приймається за початок координат, причому положення їх фіксується на трасі залізничної лінії.

Спочатку на вертикальній осі від головної колії відкладають у масштабі суму міжколійя до крайніх колій із наступним розподілом на окремі міжколійя, роблять креслення колій у виді рівнобіжних ліній.

Накладка центрів стрілочних переводів та інших точок відбувається по розрахованих раніше значеннях координат цих точок, або відкладанням наступної точки на відстані ΔХ від попередньої.

Для переходудо другої горловини від вихідного сигналу або граничного стовпчика самої короткої приймально-відправної колії відкладають прийняту корисну довжину і знаходять положення граничного стовпчика або вихідного сигналу. Відклавши від нього відстань Lгс або Lсв, знаходять положення першого переводу в другій горловині. Від першого переводу послідовно за схемою станції наносять центри інших переводів.

Для станції поздовжнього і напівпоздовжнього типу відбувається накладка колій проти пасажирської будівлі, вхідної горловини, розташованої ближче до пасажирської будівлі, потім – центральної горловини, після цього – накладка усунутих колій, віддаленої вхідної горловини станції по стандартній корисній довжині найбільше короткої колії й пристроїв вантажного району.

Одночасно з цим координати кожної точки фіксуються в сітці координат, що розташовують під або над планом станції. Координати Х та У заносять у сітку з точністю до двох знаків після коми.

На плані станції повинні бути показані:

1) центри стрілочних переводів, граничні стовпчики, світлофори;

2) номера колій, стрілок, світлофорів, вершин кутів;

3) спеціалізація головних і приймально-відправних колій;

4) ширина міжколійя;

5) контури будівель (пасажирська будівля, допоміжні пасажирські пристрої, криті і відкриті склади, площадки, вагонні ваги й інші вантажні пристрої);

6) штучні спорудження (пішохідні мости, тунелі, труби для пропускання води, автодороги, шляхопроводи з автодорогами в різних рівнях, залізничні переїзди в одному рівні);

7) уклонопокажчики, кілометри і пікети головних колій;

8) межу смуги відводу;

9) магнітний меридіан;

10) відомості колій, стрілочних переводів, будівель і споруджень.

Відомість колій складається для визначення обсягів будівельних робіт і експлуатаційної характеристики. Повна довжина наскрізної колії обмежується стиками рамних рейок початкового і кінцевого переводів даної колії, тупикової – стиком рамної рейки стрілочного переводу й упором тупика. Межа повної (будівельної) довжини колії вибирається таким чином, щоб усі дільниці колійного розвитку були включені у відомість тільки один раз. Повну довжину колій визначають не по проекціях, а по дійсній довжині кожного елемента.

 


4 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЗДОВЖНЬОГО ПРОФІЛЮ СТАНЦІЇ

 

Поздовжній профіль складається по осі головної колії в межах станційної площадки (між вхідними сигналами) на міліметровому папері в масштабі: горизонтальний 1:10000 і вертикальний 1:200 на підставі плану місцевості в горизонталях і за даними завдання в такій послідовності:

1) траса головної колії розбивається на кілометри і пікети; через кожні 100 м проводяться пікетажні лінії і на стандартній сітці підписуються номери пікетів; через кожні 10 пікетів наносять кілометрові знаки і підписуються значення кілометрів відповідно до плану станції;

2) у графі «ситуація» наноситься план проміжної станції в масштабі 1:10 000;

3) будується лінія профілю землі по головній колії, для чого визначаються позначки землі по кожному пікету і плюсових точках (характерним місцем між пікетами) шляхом виміру найкоротшої відстані між горизонталями (по перпендикуляру) на плані і визначення методом інтерполяції позначки шуканої точки, що лежить під головною колією; дані заносяться в графу «позначки землі»;

4) будується проектна лінія поздовжнього профілю земляного полотна.

Побудова профілю виконується від умовного рівня,заякий приймається верхня лінія сітки. Для наочності зображення поздовжнього профілю позначка умовного рівня приймається на 6-8 м менше мінімальної з проектних позначок.

Крім проектних і позначок землі, на поздовжньому профілі вказуються робочі позначки, що дорівнюютьїх різниці. Для насипів робочі позначки пишуться над проектною лінією, для виїмок – під нею.

Поздовжній профіль проміжної станції наведений на рис. 4.1. Проектна лінія профілю, проектні позначки й ухили а також робочі позначки показані на кресленні червоним кольором.


5 ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ СТАНЦІЇ

По головним коліям слідують пасажирські, приміські та вантажні транзитні поїзди. При посадці і висадці пасажирів пасажирські та приміські поїзди приймаються на станцію із зупинкою біля пасажирських платформ.

Прийом і відправлення поїздів здійснюється по дозволяючим показанням вхідних і вихідних сигналів. Керівництво рухом поїздів на станції здійснює черговий по станції (ДСП).

Транзинті вантажні поїзди, що прибувають на станцію з зупинкою приймаються на бокові приймально-відправні колії 3 і 4. Така необхідність може виникнути при обгоні їх пасажирськими або поїздами інших категорій (довгосоставними, підвищеної маси), що пропускаються по головним коліям. Збірні поїзди з напрямків А і Б приймаються на спеціалізовану колію 6. З ними на станції виконується маневрова робота по причепленню-відчепленню вагонів, подачі-забиранню вагонів до місць навантаження-вивантаження вантажів. Наприклад, збірний поїзд з А приймається на шосту приймально-відправну по дозволяю чому показанні вхідного світлофора П та стрілкам 2, 8, 10, 12, 20, 22. Так як витяжна колія 9 знаходиться зліва від осі станції,то група вагонів, що відчіплюється знаходиться в хвості поїзда. Маневрових локомотивів на проміжних станціях немає, тому маневрова робота виконується поїзним локомотивом з бригадою і складачем поїздів даної станції.

По вказівці ДСП локомотивно-складацька бригада виконує відчеплення локомотива від состава, попередньо закріпивши вагони гальмівними башмаками. Локомотив слідує по одній з вільних колій і виконує заїзд в хвіст поїзда до з’єднання з вагонами. В місці роз’єднання групи, що відчіплюється, складач поїздів перекриває кінцеві крани гальмівної магістралі, роз’єднує авто гальмівні рукава автозчеплення. Черговий по станції готує маршрут слідування маневровому составу з шостої колії на дев’яту витяжну. Слід відмітити, що даний маршрут з використанням стрілок 22, 26, 24 паралельний поїзному маршруту і не заважає прийманню вантажних поїздів з А на другу колію. Після виїзду локомотива з вагонами на 9 витяжну здійснюється маневровий напіврейс вагонами вперед до складів вздовж навантажувально-розвантажувальної колії 8. Для тарно-штучних використовують криті склади. Для вугілля, лісу, обладнання – відкриті площадки.

Якщо біля складів знаходяться вагони з завершеними вантажними операціями, то вони заздалегідь переставляються на виставочну колію 7. Потім здійснюється розстановка вагонів по вантажним фронтам на колії 8. Локомотив заїжджає на 7 колію за виставленими вагонами і в оберненій послідовності повертається з ними на шосту колію до з’єднання з групою, що залишилася. Складач поїздів звітує по радіо-зв’язку черговому по станції про виконану роботу. Черговий по станції готує маршрут на перестановку локомотива з заїздом в голову состава і дає вказівки машиністу. Після причеплення локомотива бригада з’єднує авто гальмівні рукава, проводить випробування автогальм, забирає з-під вагонів гальмівні башмаки. ДСП готує маршрут і відкриває вихідний сигнал Ч6. Збірний поїзд відправляється на Б по стрілочним переводам 15, 13, 5, 3.

Якщо збірний поїзд прибуває на станцію з напрямку Б, то він також приймається на шосту приймально-відправну колію по вхідному сигналу Н і стрілочним переводам 1, 3, 5, 13, 15. Група вагонів, що відчіплюється, має знаходитись у голові поїзда, оскільки витяжна колія розташована зліва від осі пасажирської будівлі. Вся маневрова робота виконується так, як описано вище. Тільки відправлення збірного поїзда на А виконується по вихідному сигналу Н6 і стрілочним переводам 22, 20, 12, 10, 8, 6.

Вивантаження вагонів виконується, як правило, силами і засобами отримувача.


ВИСНОВКИ

 

У контрольній роботі викладено теоретичний матеріал щодо технічного оснащення, технології роботи та вимог до проектування проміжної станції.

У відповідності до вихідних даних обрано тип проміжної станції. Має виконуватись умова: . Відповідно до завдання = м, = м. Порівнявши мінімальну довжину площадки із заданою довжиною площадки обрано станцію типу.

На основі завдання розроблено масштабну схему проміжної станції поперечного типу та виконано розрахунок координат елементів станції: центрів стрілочних переводів, граничних стовпчиків, поїзних світлофорів, вершин кутів повороту, пасажирських та вантажних пристроїв.

Для посадки і висадки пасажирів на проміжній станції передбачено вокзал, пасажирські платформи та переходи. Довжина платформи дорівнює 400 м, висота 1100 мм (високих) і 200 мм (низьких) від рівня головки рейки. Ширина платформ – 3 м. Для переходу пасажирів з однієї платформи на іншу на схемі проміжної станції запроектовано перехід на різних рівнях (міст) або на одному рівні. Ширина між коліями в місцях укладання платформ склала 9,84 м.

У вантажному районі запроектовано два криті склади загальною площею 2880 м2, криту платформа площею 1548 м2, а також навалювальну площадку площею 1080 м2.

У контрольній роботі виконано поздовжній профіль по осі головної колії на міліметровому папері в масштабі: горизонтальний 1:10000 і вертикальний 1:200 на підставі плану місцевості в горизонталях.

В останньому розділі наведена технологія роботи станції з різними категоріями поїздів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДБН В.2.3-19-2008. Споруди транспорту. Залізниці колії 1520 мм. Норми проектування [Текст]. – Замінює СНиП ІІ-39-76; введ. 26-01-2008. – К. : Мінрегіонбуд України, 2008. – 122 с.

2. ГОСТ 9238-83. Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм [Текст]. – Замінює ГОСТ 9238-83; введ. 01-07-1984. – М. : Транспорт, 1986. – 31 с.

3. Правила технічної експлуатації залізниць України: ЦД-004 [Текст]. – затверджено наказом Міністерства транспорт України від 20.12.1996 № 411; введ.01-04-1997. – К. : ТОВ „Видавничий дім „САМ”, 2003. – 133 с.

4. Проектирование железнодорожных станций и узлов [Текст] : справочное и методическое руководство / под ред. А. М. Козлова и К. Г. Гусевой. – М. : Транспорт, 1981. – 463 с.

5. Проектування залізничних станцій [Текст]: Навч. посіб. / В. О. Шиш; В. В. Габа; В. П. Ігошина – К.: ДЕТУТ, 2008. – 122 с.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.