ІДЕЇ А.С. МАКАРЕНКА ПРО УЧНІВСЬКИЇ КОЛЕКТИВ

Дитячий колектив, за вченням А. Макаренка, у своєму розвитку проходить декілька стадій.

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. Здійснюють також інтенсивний вплив на учнів, формують ядро активу з учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правила для учнів, вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності. Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного колективу, вони звикають до цього і згодом їх важко змусити підкорятися органам учнівського самоврядування.

На другій стадії вимоги педагога підтримує частина вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе. Ця стадія починається створенням органів самоврядування. В колективі триває процес вивчення один одного, пошуки товаришів і друзів. Оскільки ядро активу ще не має досвіду роботи, педагоги висувають до учнів категоричні вимоги, спираючись на ядро активу. Невиконання учнем вимог шкільного режиму відтепер слід розглядати як свідому протидію і вживати певних заходів впливу.

Особливу увагу приділяють засвоєнню органами самоврядування своїх прав і обов'язків, методів роботи. Розширюється актив. іноді на цій стадії може утворитися і неофіційна група, яка протиставляє себе активу. Проте наявність органів самоврядування допомагає вчителеві справлятися з нею.

На третій стадії вимоги висуває колектив. Цього досягають, згуртувавши вихованців у єдиній діяльності. Педагог працює з активом, допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, прагнучи залучити до нього найбільше учнів з метою посилення його виховних можливостей. Вимоги педагогів і активу учнів стають лінією поведінки всього учнівського колективу.

На четвертій стадії кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. Створюють умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням. Важливою у цій роботі є система — низка послідовно поставлених перед колективом цілей, досягнення яких зумовлює перехід від простого задоволення до глибокого почуття обов'язку.

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

Етапи підготовки і реалізації виховного заходу, яких варто дотримуватися:

I. Попередній етап:

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу

- залучення учнів до підготовки, репетиції, розподіл обов'язків

II. Підготовчий етап:

- консультування у ході підготовки із класним керівником, керівниками педагогічної практики

- підготовка оформлення, обладнання

- проведення репетицій

- запрошення гостей

III. Реалізація

- детальний опис виховного заходу

IV. Аналіз виховного заходу

- проведення обговорення результатів виховного заходу за участі практикантів, методистів, вчителів.

СХЕМА КОНСПЕКТУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Титульна сторінка

Опис заходу (на другій сторінці)

Тема (назва виховного заходу):

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників (клас):

Кількість учасників:

Аргументація/актуальність:

Мета (освітня, виховна і розвиваюча):

Форма виховного заходу:

Використане обладнання:

Оформлення приміщення:

Список використаної під час підготовки науково-популярної і методично літератури, Інтернет-ресурсів:

Детальний опис виховного заходу, сценарій (з третьої сторінки)

ОРІЄНТОВНІ СХЕМИ АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Варіант 1.

1. Актуальність теми: соціальна, національно-громадянська спрямованість, відповідність віковим особливостям учнів (рівню їхнього розвитку, потребам та інтересам); визначення мети заходу як бажаного результату; вибір форми проведення (вечір, конкурс, бесіда, диспут тощо), відповідність мети й форми обраній темі.

2. Підготовка заходу:

• залучення учнів;

• вибір змісту: актуальність проблем, завдань для учнів; новизна, інформаційна насиченість, доцільність для розвитку учнів (здібностей, ціннісних орієнтацій, самоорієнтації поведінки тощо);

• планування заходу (структури, методів, засобів, форм, часу), підготовка сценарію;

• підготовка приміщення, наочних засобів, роздаткового матеріалу;

• готовність учителя-практиканта, учнів до виконання плану, сценарію заходу.

3. Проведення заходу:

• дотримання чіткої структури, взаємозв’язку усіх етапів заходу;

• створення позитивної психологічно-комфортної атмосфери спілкування, діяльності (поваги, довіри, свободи дій, емоційного піднесення, вольового напруження);

• участь усіх учнів у виховному заході, стимулювання і підтримання активності, самостійності учнів, їхніх особистих суджень, вияву емоцій, пропозицій і рішень;

• формування в учнів орієнтації на загальнолюдські, національні вартості, моральних, естетичних поглядів, суджень: розгляд і оцінка ідей, понять, принципів, правил, норм поведінки, діяльності людини; глибина, доказовість,

переконливість аналізу й оцінки соціальних, світоглядних ідей; огляд життєвих ситуацій, аналіз учнями власного досвіду поведінки;

• розвиток почуттів учнів: емоційний, словесний та невербальний вплив педагога-практиканта; оцінка учнями власних емоцій, переживань з опорою на життєвий та індивідуальний досвід; створення ситуацій емоційного

піднесення, задоволення прагнення до успіху;

• формування в учнів умінь організації діяльності й поведінки: застосування завдань, форм діяльності для вияву учнями ініціативи, творчості; створення ситуацій для вибору учнями дій, пошуку розв’язання проблеми; залучення учнів до різних форм міжособистісного спілкування, взаємодії,

взаємодопомоги.

4. Доцільність, послідовність, застосування прийомів, засобів емоційно-вольового, виховного впливу на учнів, організації і стимулювання їхньої діяльності й поведінки.

5. Етика поведінки вчителя-практиканта: педагогічний такт; ставлення до учнів, кожного зокрема (відкритість, повага, позитивна установка); зовнішній вигляд і невербальна поведінка (жести, міміка, візуальний контакт тощо); уміння організовувати процес, регулювати поведінку учнів.

6. Ставлення учнів до виховного заходу: увага, інтерес, вияв поваги, позитивних емоцій, дотримання визначених правил.

7. Загальна оцінка заходу, досягнення.

Варіант 2.

1. Аналіз готовності педагога або колективу виконавців до проведення виховного заходу за такими критеріями:

наявність мети й завдань виховного заходу;

врахування рівня вихованості учнів під час визначення мети й завдань заходу;

визначення місця заходу в загальній системі виховної роботи.

2. Аналіз процесу підготовки виховного заходу за такими критеріями:

· роль класного керівника;

· роль учнівського активу;

· злагодженість роботи колективу в процесі підготовки заходу;

· роль учнівської організації, органів самоврядування;

· надання педагогом тактовної допомоги учням.

3.Аналіз проведення виховного заходу за такими критеріями:

· організація заходу (оформлення, обладнання приміщень;

· чіткість, організованість, злагодженість роботи;

· активність учнів; дозування і раціональність використання
часу; врахування педагогом вікових особливостей школярів;

· організація співпраці зі старшими учнями, батьками,
громадськістю тощо);

· зміст заходу (зв'язок із життям школи, села чи міста,
держави).

4. Аналіз методики проведення виховного заходу за такими критеріями:

· оптимальність вибору форм проведення заходу;

· роль педагога, учнівського активу в проведенні заходу;

· наявність елементів дискусії, відкритого обміну думками;

· активність учасників, емоційність заходу;

· рівень самостійності, творчості, ініціативності учасників

Варіант 3

1. Найменування виховного заходу, дата, місце проведення, вік дітей, що взяли в ньому участь.

2. Визначення форми (жанру) заходу: етична бесіда, диспут, свято, похід-екскурсія, психологічний тренінг, урок самоврядування тощо.

3. Конкретні педагогічні цілі й виховні завдання цього заходу (головною метою виховного заходу є зміна стосунків).

Наприклад:

§ Виховання інтересу до спорту, техніки, науки, мистецтва, політики, тощо;

§ Формування здатності до збагачення власного внутрішнього світу, самовиховання;

§ Зміна характеру міжособистісних стосунків у класному колективі (виховання в учнів поваги один до одного);

§ Зміна ставлення до якогось члена колективу (в результаті його цікавої розповіді про своє захоплення, про яке ніхто раніше в класі не знав, у нього можуть з’явитися товариші);

§ Виявлення, розвиток здібностей будь-якого із членів колективу, забезпечення зміни його ставлення до себе;

§ Вивчення учнями правил поведінки (етикету): на вечорі, танцях, банкеті тощо.

4. Наявність плану підготовки та проведення заходу, його продуманість, доцільність, завершеність.

5. Участь колективу вихованців у розробці планів проведення заходу і їх мотивація до активної діяльності.

6. Хід підготовчої роботи, розподіл доручень, ставлення учасників до її виконання.

7. Педагогічна позиція вчителя, стимулювання ініціативи, активності, самостійності учнів, залучення їх до роботи в ролі помічників.

8. Врахування вікових особливостей, індивідуальних і колективних запитів та інтересів дітей.

9. Позиція школярів під час проведення заходу (активність та ініціатива; байдужість і пасивність).

10. Позитивні, найбільш вдалі моменти заходу, створення виховної ситуації, у якій учні відчувають радість, гордість за себе і товаришів. Хиби і труднощі у роботі, шляхи їх подолання.

11. Ступінь виконання поставлених завдань.

12. Спрямованість у майбутнє (наявність перспектив), визначення проблеми, на розв’язання якої спрямовані проведені заходи, системність виховної роботи у класі.

ДИСЦИПЛІНА В КЛАСІ

Дисципліна — свідоме дотримання учнями правил і норм поведінки, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підпорядкування громадським інтересам.

Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

Поиск по сайту: