Мовленнєва підготовка дітей до школи у практиці сучасних закладів дошкільної освіти регламентована нормативними документами, а також програмами дошкільного закладу та початкової школи.
Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти - зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіченості й вихованості дітей дошкільного віку і напрями мовленнєвого розвитку дітей, які є орієнтовними показникамимовленнєвої компетенції випускника дошкільного закладу; забезпечують єдність освітньо-виховного простору, є основою для створення базової і варіантних програм.
У Базовому компоненті представлено кінцеві вимоги до культури мовленнєвого спілкування, передбачено вимоги до організації предметного середовища і навчально-виховного процесу щодо ефективності мовленнєвого розвитку дітей на різних вікових етапах, у навчальних закладах різного типу. Базовий компонент передбачає певний рівень мовленнєвої освіченості дитини, з цією метою потрібно навчати її різних видів мовленнєвої компетенції вже з раннього віку, щоб до кінця .дошкільного віку вона засвоїла відповідні знання, вміння і навички,'необхідні для спілкування.
Головними завданнями початкового етапу навчання дітей української мови, згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти1, є: вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови; формування комунікативних умінь; гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо); ознайомлення з найважливішими функціональними складовими мовної системи за принципом «від загального до часткового»; загальний розвиток особистості (інтелектуальний, моральний, вольовий).
Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного стандарту, виділяють комунікативну, лінгвістичну, діяльнісну, лінгво-українознавчу змістові лінії, такі компоненти освітньої галузі,"як українська мова, мова за вибором загальноосвітнього навчального закладу, читання.
Основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці загальноосвітньої школи є комунікативна, що передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати й писати (табл. 40). Лінгвістична та українознавча лінії забезпечують відповідний обсяг знань про мову, уміння і навички їх використання у мовленнєвій діяльності, а також уявлення про звичаї, побут українського народу, історичні події та визначні постаті. Зазначені змістові лінії тісно пов'язані з діяльніс-ною лінією, яка передбачає розвиток уміння аналізувати, порівнювати,
виділяти головне, узагальнювати мовні факти. Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою, в поєднанні жанрових форм авторської і тематичної різноманітності, в художньо-естетичному освоєнні тексту дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей.
У Державному стандарті початкової освіти та Базовому компоненті є напрями, що потребують наступності й перспективності:
по-перше, це - комунікативні вміння і навички, представлені у Базовому компоненті лініями «Інші люди (спілкування з іншими людьми)» та «Соціальне Я», у Державному стандарті початкової загальної освіти - комунікативною лінією;
по-друге, - мовленнєві вміння й навички, зміст яких подано в змістовій лінії «Соціальне Я» Базового компонента. Дошкільник правильно вживає граматичні категорії, будує всі типи простих і складних речень, вживає слова різного ступеня складності, фразеологічні звороти тощо З переходом до школи, на основі наявних умінь і навичок формуються складніші. Діти вже вміють визначати члени речення, будувати склади: речення за зразком, працювати з текстом. Вони не просто вживають різні за ступенем складності речення, а й вчаться знаходити в них складові значущі частини, розпізнавати іменники, прикметники, дієслова, особові займенники і числівники, вміють користуватися орфографічним словником.
Отже, нині в Україні зміст навчання дітей рідної мови, його кінцеві результати визначають такі державні документи, як: Базовий компонент дошкільної освіти і Державний стандарт початкової загальної освіти.