Інформаційні джерела та методи обробки інформації

ошук інформації про наявність та характер туристичних ресур­сів на певній території є за сутністю дослідницькою роботою, яка потребує певних знань та вмінь, оволодіння методикою дослідниць­кої діяльності.

Туристичні ресурси, відповідно до їх класифікаційних ознак (при­родні, історико-культурні, етнографічні і т.д.), ціннісних властивостей (об'єкти, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО, об'єкти національної історико-культурної спадщини чи місцевого значення), доступності та можливості огляду тощо по-різному можуть бути використані в турис­тичній діяльності, тобто мають різні атрактивні властивості. У першому наближенні їх можна поділити на об'єкти, які становлять мотиваційну мету подорожування; об'єкти, які становлять сутність певної екскурсійної програми; об'єкти, які можуть бути використані як елемент екскурсійної програми. Комплексний характер попиту/пропозиції в сучасній турис­тичній діяльності і відповідний розширений підхід до трактування турис­тичних ресурсів, запропонований нами (п. 1.3), дозволяють розглядати практично всі умови і ресурси певної території як такі, що можуть, за тих чи інших обставин, бути залученими у туристичну діяльність. Таким чином, дослідження туристичних ресурсів є комплексним дослідженням умов і ресурсів певної території (краю) і за сутністю є краєзнавчим. Тому до дослідження туристичних ресурсів можуть бути застосовані основні підходи та принципи краєзнавчого дослідження.

Краєзнавство є міждисциплінарним напрямком з комплексних нау­кових досліджень окремої території (частини країни, краю): її природи, населення, його історії та культури, системи господарювання та побуту, які формувалися в процесі життєдіяльності населення в конкретних міс­цевих ландшафтних умовах.

Краєзнавство в залежності від об'єкту дослідження поділяють на географічне, історичне, шкільне, туристичне тощо [7]. Краєзнавчі дослідження завжди базуються на територіальному принципі і можуть

охоплювати територію будь-якого таксономічного рівня: село, місто, адміністративний район чи область тощо. Серед основних підходів до дослідження слід зазначити системний, історичний, культурологічний, екологічний. До основних функцій краєзнавства належать громадська та просвітницько-виховна. Краєзнавчі дослідження виконуються як фахово підготовленими спеціалістами, так і ентузіастами з місцевого населення, а їх результати концентруються в експозиціях краєзнавчих музеїв (мал. 1.11)

Результати комплексних досліджень окремих територій є основою та вагомим підґрунтям для регіоналізації туристичної діяльності, її роз­витку «на місцях», формування ексклюзивного турпродукту.

Методика дослідження туристичних ресурсів певної території скла­дається з двох основних етапів, які умовно можна назвати пошуковим та експедиційним.

Сутність першого етапу полягає у пошуку та обробці вторинної інформації - літературних, картографічних, телекомунікаційних джерел.

Цей етап можна розглядати як самостійний і обмежити дослідження туристичних ресурсів певної території характеристиками, почерпну­тими з вказаних інформаційних джерел, а можна - як певною мірою підготовчий, який передує експедиційним польовим дослідженням, які дозволяють поглибити отриману на попередньому етапі інформацію, певним чином її «персоніфікують», дають уявлення про стан об'єкту, його доступність, пейзажні характеристики місцевості і можливості викорис­тання в туристсько-екскурсійній діяльності, розширюють, доповнюють та оновлюють наявну інформацію.

Пошукові дослідження розпочинаються з інформаційного забез­печення, коли виявляється коло джерел інформації та провадиться їх інвентаризація з метою оцінки якості, достовірності та повноти, відпо­відності поставленій меті. Наступним кроком є робота з літературою: географічною, історичною, науково-популярною, художньою, довід­ковими та фондовими матеріалами. Даний етап передбачає роботу в бібліотеках: пошук інформації у тематичних та алфавітних каталогах, у періодичній пресі. Важливою складовою є опрацювання фондових матеріалів, які зберігаються в спеціальних фондах геологічних установ, науково-дослідних інститутів, іншіх організацій у вигляді звітів або про­ектів та надають інформацію про попередні спеціалізовані та комплексні наукові дослідження даної місцевості і стосуються в першу чергу при­родно-рекреаційних ресурсів (наприклад, гідрогеологічні дослідження, які можуть містити характеристики мінеральних або термальних вод в даному районі, які розвідані, але не використовуються), звітів етногра­фічних експедицій.

Дослідницькі роботи з ресурсного забезпечення розвитку туристич­ної діяльності передбачають обов'язкову роботу в архівах різного рівня та спеціалізації. Архівні матеріали розкривають історію краю, його дослі­джень, надають відомості про видатні постаті та події, а також можуть забезпечити картографічним матеріалом.

Картографічні матеріали слід віднести до обов'язкової джерельної бази. Вони можуть бути представлені як сучасними загальногеографічними, тематичними (наприклад, спеціальні карти несприятливих при­родних процесів та явищ) або туристичними картами, так і архівними картографічними матеріалами.

Найсучаснішим джерелом пошуку інформації про туристичні ресурси певного краю (території) є використання можливостей мере­жі Іnternet. За допомогою мережі Іпїегпеї та інформаційного простору Word Wide Web (www) можна отримати доступ до будь-якої довідкової інформації, яка міститься на серверах провідних бібліотек світу, або до відповідних баз даних. Для цього потрібно мати необхідне технічне та

програмне забезпечення і загальний доступ до мережі, який надається місцевим провайдером і є платною послугою. WWW-технологія забез­печує роботу з організованою за ієрархічним принципом і зв'язаною посиланнями інформацією та мультимедійною формою її подання: тек­стом, звуком, графікою, відеозображенням. Щоб знайти потрібну інфор­мацію, треба знати точну адресу сервера чи конкретного файлу. Якщо така інформація відсутня, можна скористатися пошуковими системами Yasndex.ги, Раmblег.ги, Уаhoo.соm, які є спеціальними серверами-каталогами, на яких інформація впорядкована за темами та ключовими словами.

Зібрана інформація потребує впорядкування, розробки відповідних форм представлення та бази даних. Інформаційна база даних повинна бути впорядкована як за галузевим (наприклад, за сутнісними класифі­каційними ознаками), так і за територіальним принципом. Тут постає проблема визначення елементарного рівня, нижче якого інформація визначається як несуттєва, та проблема визначення територіальної ячейки інформації, вибір якої залежить від масштабів дослідження. Еле­ментарними для мікротаксономічного рівня досліджень є село, урочище або місцевість, для мезорівня - містечко, місто, район і т.д. Результати проведеного пошуку повинні містити детальний опис об'єктів та міс­цевостей - місцезнаходження, вид ресурсу (за класифікатором), його характеристику, фотографії, малюнки (при наявності) задля співставлення колишнього та сучасного вигляду.

Впорядкована за певними принципами інформація може бути пред­ставлена в текстовому, табличному або графічному (фотографії, малюн­ки) вигляді і обов'язково нанесена на карту.

Отриману інформацію можна розглядати як підготовчий матеріал для проведення подальших польових досліджень, які мають за мету перевірку та уточнення інформації, отриманої на першому етапі, а також візуальну оцінку атрактивних властивостей наявних об'єктів.

Польову частину збору інформації можуть становити ознайомчі екскурсії або експедиції. Польовому періоду передує підготовчий, який полягає у розробці програми та маршруту експедиції, доборі кадрів, забезпеченні необхідною інформацією та технічними засобами (напри­клад, фото- та кінокамери, диктофони тощо),

В ході польових досліджень перш за все встановлюється ступінь відповідності зібраних попередньо на пошуковому етапі літературних, картографічних та інших даних дійсному стану речей. Оцінюванню під­лягають атрактивні властивості як історико-культурних, так і природних об'єктів: візуальне сприйняття та пейзажні властивості; стан об'єкту; його доступність (передусім транспортна). Крім того, в ході польових дослі­джень збирається найрізноманітніший місцевий матеріал - топоніміч-

ний (походження назв поселень, урочищ, горбів тощо), фолкльорний (усні перекази, пісні, спогади про історичні події або стихійні природні явища тощо), етногосподарський (відомості про місцеві промисли та ремесла, їх особливості та місцевих майстрів задля збереження тради­ційних знань, вмінь, навичок місцевого населення та їх розвитку засо­бами туризму) та інший, який може становити інтерес при комплексному туристсько-рекреаційному використанні даної території.

Зібрана інформація опрацьовується по завершенні експедиції у так званий камеральний період. Він є заключним, під час якого аналі­зуються, уточнюються, перевіряються матеріали, зібрані в експедиції, визначаються атрактивні властивості об'єктів та місцевостей, їх можли­ве використання в туристсько-екскурсійній роботі. Виявлені, описані та закартографовані туристські об'єкти підрозділяються на ті, що мають самостійне значення і можуть бути використані як складова турпродукту (об'єкт відвідування, мета екскурсії], і ті, що є допоміжними і можуть бути використані як об'єкт екскурсійного показу у складі екскурсії. Дана інформація додатково вводиться до бази даних разом із пропозиціями щодо використання.

Пропонована методика поєднує елементи роботи з інформаційного забезпечення розробки туру (екскурсії] з науковою роботою і охоплює весь можливий спектр пошуку інформації про туристські ресурси певної місцевості. В практичній діяльності, залежно від поставленої мети, можна обмежитись і пошуковим етапом. Але особисте ознайомлення практич­них працівників зі станом об'єктів, пропонованих для екскурсій, значно підвищує рівень розробки турпродукту та його якість.

Список посилань до розділу І.

1. Бабурин В.Л., Мазуров Ю.Л. Географические основу управлення:
Курс лекций по зкономической й политической географии. Учеб.
пособие. - М.: Дело, 2000. - 288 с.

2. Геттнер А. География: ее история, сущность й методьі // Пер. с
нем.-Л. - М.: 1930-416с.

3. Григорович-Барський В. Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по
1747 рік. /Пер. з давньоукр.А - К.: Видавництво Соломії Павличко
«Основи», 2000. - 768с.

4. Гумилев Л.Н. География зтноса в исторический период. - Л., «Наука»
ЛО, 1990.-279с.

5. Житие й хожение Даниила, русской земли игумена. - В кн.: Книга
хожений. Записки русских путешественников ХІ-ХІІ вв. - М.,1984.

6. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти).
Монографія. - К.: «Альтерпрес», 2002. - 436 с.

7. Ланкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навч. посібник. - К.: Альтер­
прес, 2001.- 352 с.

8. Пономарьов А.П. Українська етнографія. Курс лекцій. - К.: Либідь,
1994.-317с.

9. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні: інформацій­
но-аналітичний матеріал до парламентських слухань / Авт.-упорядн.:
Цибух В.І., Науменко Г.П., Федорченко В.К., Безукладникова Ю.О., Бри-
ков С.О. та ін. - К.: вид-во. КІТЕП, 2000. - 87 с.

10. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм
в Україні: Статистичний бюлетень. - К.: Держ. комітет статистики Укра­
їни, 2000. - 50 с.

ІЇ.Семенов-Тян-Шанский В.П. Район й страна. - М.-Л., 1928. - 311 с.

12.Туристский терминологический словарь: Справочно-методическое пособие / Авт.-сост. Й.В. Зорин, В.А. Квартальнеє. - М.: Советский спорт, 1999. - 664 с.

13.Туризм в Україні, 2004. Статистичний бюллетень. -К.: Держ. тур. адмі­ністрація, 2005. - 47 с.

14. Ваіапсе оі Біагівгісз УеагЬоок, 2001

15.ТоигІ5т Магкет Тгепсіз: Еигоре - 2001. - ШД Саріїап Науа 42, 28020 МасігісІ, Браіп. - 233 5.

16. УеагЬоок огТоигІ5гп 5іаіі$їіс5 - 1995-1999.- УУТО, МасШ, Браіп. - VоI І, УоІ II

Поиск по сайту: