Які вимоги встановлені українським законодавством щодо поводження з тваринами? Чи є необхідність вдосконалення законодавства із даних питань?
Надати громадянам консультацію.
Тема 23: Актуальні проблеми формування та розвитку міжнародного екологічного права в сучасних умовах
Задача 1.
До Кабінету Міністрів України з листом звернулося Міністерство транспорту та зв’язку щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 90-р "Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2007 р. Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС" із наступним проханням.
Відповідно до зазначеного розпорядження, в розділі 8 "захист довкілля" шостого заходу, передбачено розробку нормативно-правового акту щодо захисту від шумового забруднення, спричиненого транспортними засобами відповідно до Директиви Ради ЄС від 6 лютого 1970 р. № 70/157/ЄЕС про наближення законодавства держав-членів з питань допустимих рівнів шуму та вихлопних систем автомобілів. Враховуючи те, що з 2002 р. в Україні чинні додані до Женевської угоди 1958 р. (Закон України від 10 лютого 2000 р. № 1448-ІІІ "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року"), Правила ЄЕК ООН №51-02 є аналогічними за нормами і методами випробувань встановлених Директивою 70/157/ЄЕС, що підтверджено Рішенням Ради 97/836/ЄС від 27 листопада 1997 р. та Директивою ради 70/156/ЄЕС.
В листі зазначено, що затвердження типу колісних транспортних засобів стосовно зовнішнього шуму, видані згідно з Правилами ЄЕК ООН № 51-02 та Директивою 70/157/ЄЕС, є рівнозначними підставами для допуску колісних транспортних засобів до дорожнього руху як у державах-членах ЄС, так і в Україні. Таким чином, адаптація законодавства України відповідно до вимог Директиви Ради ЄС від 6 лютого 1970 р. № 70/157/ЄЕС відбулася з приєднанням до Женевської угоди 1958 р. та прийняттям до застосування в Україні Правил ЄЕК ООН № 51-02.
Враховуючи вищевикладене, Міністерство транспорту та зв’язку України просить зняти з контролю виконання зазначеного заходу.
Міністерству охорони навколишнього природного середовища України доручено підготувати висновок із зазначених питань.
Визначити коло суспільних відносин.
Розглянути правові засади здійснення адаптації екологічного законодавства України до законодавства ЄС.
Визначити порядок набуття чинності на території України міжнародних договорів. Визначити порядок набуття чинності на території України Правил ЄЕК ООН.
Підготувати висновок.
Задача 2.
На території м. Дебрецен (Угорщина) було розпочате будівництво нафтопереробного комплексу, який за проектом має бути розташованим у 40 км. від кордону з Україною.
Керівництво Закарпатської обласної державної адміністрації звернулось до муніципальної влади м. Дебрецен із проханням повідомити про характер та призначення новобудови, технологічний цикл створюваного підприємства, та заходи, які вживатимуться угорською стороною щодо запобігання можливим негативним наслідкам діяльності нафтопереробного терміналу.
Польське керівництво відмовилось надати інформацію, мотивуючи це тим, що, по-перше, таке будівництво є внутрішньою справою Угорщини, і ніхто не має права зазіхати на суверенітет держави; по-друге, така інформація носить характер комерційною таємниці, оскільки може бути використана всупереч економічним інтересам держави.
За роз’ясненнями Закарпатська обласна державна адміністрація звернулась до Міністерства закордонних справ України.
Визначити коло суспільних правовідносин.
Яке роз’яснення має бути надане? Чи передбачає правовий режим доступу до екологічно значимої інформації елемент міжнародного співробітництва держав?
Вирішити казус.
Задача 3.
Аспірантка Варшавського університету Катаржина Т., громадянка Польщі, перебуваючи на стажуванні в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка проводила дослідження щодо можливості запровадження в Україні системи екологічного менеджменту та екологічного аудиту і участі в ній небезпечних підприємств України. Частиною дослідження стало вивчення питання щодо доступу до екологічної інформації, зокрема, в частині розміщення, діяльності та звітності небезпечних підприємств в Україні.
Для здійснення такого дослідження Катаржина Т. звернулась із письмовими запитами про надання екологічної інформації щодо діяльності небезпечних підприємств до територіальних органів Мінприроди в Київській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запоріжській, Івано-Франківській, Львівській, Ужгородській, Хмельницькій, Луганській областях. Із 10 запитів відповідь було отримано тільки на 6 з них, серед яких 2 відмови без обґрунтування.
Проаналізувавши відповіді та порядок, в якому вони були надані, Катаржина Т. звернулася до Комітету із дотримання Орхуської конвенції.