Ведення окремих станів

Респіраторний дистрес-синдром(Р22.0).

Визначення

· Респіраторний дистресс - синдром це гостре захворювання легень, яке виникає в перший день життя новонародженої дитини переважно внаслідок дефіциту легеневого сурфактанту і незрілості дихальної системи. Дефіцит сурфактанту може спричинюватись недостатньою ендогенною продукцією або підвищеними споживанням (інактивацією).

Критерії діагнозу

· Клінічні симптоми з’являються відразу після народження дитини, або протягом перших 6 годин після народження і прогресують протягом наступних 48 годин:

1) тахiпное (> 60/хв),

2) стогін на видиху,

3) ретракції (втягнення податливих ділянок грудної клітки),

4) ціаноз,

5) респіраторні показники:

- РаО₂ < 50 mm Hg (<6,6 кПа) під час дихання кімнатним повітрям;

- центральний ціаноз, який потребує додаткового кисню, щоб підтримати РаО2 > 50 мм рт. ст. (> 6,6 кПа);

- РаСО₂ > 45 мм рт. ст.

6) результати рентгенографії:

- дифузний сітчасто-зернистий рисунок,

- збільшення в об’ємі проксимальних дихальних шляхів (повітряні контури бронхіального дерева – бронхограми, які виходять за межі тіні серця),

- нечіткі або відсутні границі серця,

- зменшення дихального об’єму,

- «білі» легені.

Стратегія профілактики і лікування РДС

· Антенатальний і пологовий періоди.

1) Використання кортикостероїдів у разі передчасних пологів < 34 тижнів гестації (Наказ МОЗ України від 29.12.2005 № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської і гінекологічної допомоги»).

2) Короткочасне призначення токолітиків для проведення курсу кортикостероїдів (Наказ МОЗ України від 29.12.2005 № 782) і транспортування вагітної за потреби;

3) Призначення антибіотиків у разі передчасного розриву плодових оболонок (Наказ МОЗ України від 29.12.2005 № 782);

4) Проведення пологів на 3 рівні надання медичної допомоги.

· Ранній етап після народження (етап пологової кімнати/операційної).

1) Залучення до складу реанімаційної бригади лікарів відділення інтенсивної терапії новонароджених, а за відсутності такого відділення в установі – неонатолога(ів) з навичками ендотрахеальної інтубації;

2) наявність робочого обладнання для надання розширеної первинної реанімації (у разі необхідності) (Наказ МОЗ України від 08.06.2007 № 312 «Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим»);

3) за наявності відповідних можливостей розпочати СРАР - терапію з використанням носових канюль і тиском на видиху 5 - 6 см. водн. ст.;

4) забезпечення теплового захисту.

5) Інтубація трахеї показана, якщо:

- Виникають показання до штучної вентиляції легень (ШВЛ) (див. п. 6 Протоколу).

- Необхідне введення сурфактанта.

Введення сурфактанта

· Введення сурфактанта зменшує важкість перебігу РДС і летальність, пов’язану з цим захворюванням [A].

· Слід надавати перевагу натуральним сурфактантам порівняно з синтетичними [A].

· Профілактичне введення сурфактанта (протягом 15 хвилин після народження) в пологовій кімнаті (операційній) потрібно передбачити в таких випадках:

1) Усім новонародженим з терміном гестації < 28 тижні гестації [A].

2) Новонародженим з терміном гестації 28 - 30 тижнів, якщо вони потребують інтубації трахеї після народження або матір не отримала курсу стероїдної профілактики [A].

· Введення сурфактанта з метою лікування РДС:

1) Новонародженим з клінічними і (або) рентгенологічними ознаками РДС, яким сурфактант не вводили профілактично; першу лікувальну дозу препарату потрібно ввести якомога скоріше (оптимально - в перші 2 години життя дитини).

2) Другу, а інколи і третю дозу сурфактанта, призначають, якщо:

- дитина потребує високих концентрацій кисню (> 40 %) або ШВЛ;

- після введення першої дози сурфактанта дитина на СРАР з позитивним тиском на видиху ³ 6 см водн. ст. потребує ³ 50 % кисню у дихальній суміші;

- стан дитини на СРАР - терапії погіршується, і виникають показання до ШВЛ.

Оксигенотерапія

· У разі призначення дитині додаткового кисню необхідно підтримувати рівень насичення гемоглобіну киснем у межах 88-94 %, що допоможе знизити ризик ретинопатії і бронхолегеневої дисплазії;

· Під час проведення оксигенотерапії слід передбачити призначення вітаміну А внутрішньом’язово тричі на тиждень протягом 4 тижнів з метою зниження ризику виникнення бронхолегеневої дисплазії (БЛД);

Поиск по сайту: