Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого



Речення, що входять до складу складного синтаксичного цілого, поєднані між собою насамперед змістом. Семантична пов'язаність речень, єдність їх змісту — це та основа, на якій побудовано складне синтаксичне ціле як окреме синтаксич­не утворення, найбільша синтаксична одиниця. Проте, крім змістового зв'язку, речення поєднуються у складне синтак­сичне ціле за допомогою різних структурних засобів, зокре­ма лексичних, морфологічних, синтаксичних, ритмомелодій­них, хоч одночасне використання їх у кожній окремо взятій конструкції складного синтаксичного цілого не є обов'язко­вим. Обов'язковим в усіх випадках є лише семантичний зв'язок між компонентами складного синтаксичного цілого. Що ж до інших структурних засобів зв'язку, то в одних конструкціях можуть використовуватися одні з них, а в ін­ших — інші.

У ролі лексичних засобів поєднання окремих речень у складне синтаксичне ціле може використовуватися повто­рення окремих слів з попереднього речення, вживання осо­бових і вказівних займенників, займенникових прислівників тощо: В перші дні після від'їзду дітей Чайчиха не зводи­ла погляду з невеличкого, на чотири крихітні шибки віконця,мовби воно приворожило її. До віконечка,при­сідаючи на полінце, тулилась молода вишня, занизана набухлими лапками бруньок. Стара не раз бачила, як вонизатікали, запікались льодком або волохатились памороззю, а в полудень тримали кетяшини сліз, в яких голубіло небо і червонів одсвіт тужавої, багатої на цвіт брості (Ст.). У наведеній конструкції друге речення при­єднується до першого шляхом повторення іменника віконце (до віконечка), а третє поєднується також з першим за допо­могою займенника вони, вжитого замість іменника шибки.

Як морфологічний засіб зв'язку між реченнями, що вхо­дять до складного синтаксичного цілого, може виступати єдність, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків: Пізно я повертавсядодому. Приходивобвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В склад­ках моєї одежі приносивзапах полів, мов старозавіт­ний Ісав. Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку по­рожнього дому й дивився, як будуваласяніч. Як вона ставилалегкі колони, запліталасіткою тіней, зсува­ла й підносилавгору непевні тремтячі стіни, а коли все це зміцнялось і темніло, склепляланад ними зоря­ну баню (Коц.). У цій конструкції присудки всіх речень виражені дієсловами минулого часу недоконаного виду, чим і досягається взаємопов'язаність цих речень. Крім того, п'я­те речення пов'язується з четвертим за допомогою займен­ника вона, що замінює іменник ніч попереднього речення.

Для пов'язання речень у складне синтаксичне ціле мо­жуть використовуватися і синтаксичні засоби, зокрема порядок слів і речень, сполучники з приєднувальним значен­ням, паралелізм побудови речень, неповнота окремих речень тощо: Мене втомили люди. Менідокучило бути заїз­дом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, мету­шаться і смітять. Повідчинятивікна! Провітритиосе­лю! Викинутьразом із сміттям тих, що смітять. Не­хай увійдутьу хату чистота і спокій (Коц.). У наведе­ному прикладі як засіб зв'язку широко використовується паралелізм структури речень: однотипність речень, зокрема, з одного боку, першого — третього, що починаються з особо­вого займенника я, мене, мені, а з другого — четвертого — сьомого, що є спонукальними, четверте — шосте з яких ма­ють присудки, виражені формами інфінітива, а сьоме — при­судок, виражений у формі наказового способу.

В усному мовленні для поєднання компонентів складного синтаксичного цілого широко використовуються ритмо­мелодійні засоби, виявом яких є інтонація. Ритмомелодійна оформленість складного синтаксичного цілого, як уже відзна­чалося, проявляється, зокрема, в тому, що паузи між окреми­ми реченнями, з яких воно складається, відчутно коротші від пауз, що відокремлюють складні синтаксичні цілі одне від одного. Крім того, роль при цьому відіграє підвищення й пониження голосу. Так, у кінці складного синтаксичного ціло­го спостерігається значне пониження голосу, водночас як початок наступного складного синтаксичного цілого харак­теризується більшим підвищенням голосу.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.