Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку



В одному складному реченні, до якого входить кілька пре­дикативних частин, можуть поєднуватися різні типи зв'язку. Одні частини таких речень з'єднуються сполучниками су­рядності, інші — сполучниками підрядності та сполучними словами, ще інші — взагалі безсполучниковим зв'язком. Це в основному так звані сурядно-підрядні складні речення, що властиві переважно мові художньої літератури та публі­цистичному й науковому функціональним стилям мов­лення. Вони досить різноманітні з погляду можливих у них поєднань їхніх предикативних частин, проте серед цих синтаксичних конструкцій можна виділити кілька типів: 1) з сурядністю і підрядністю; 2) з сурядністю і безсполуч­никовим зв'язком; 3) з підрядністю і безсполучниковим зв'язком; 4) з сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв'язком.

Найпоширенішими із відзначених конструкцій є так зва­ні сурядно-підрядні складні речення, в яких одні преди­кативні частини поєднані сурядним зв'язком, а інші — під­рядним.

Серед сурядно-підрядних складних речень відзначається три різновиди: а) дві чи кілька сурядних частин поширю­ються однією, спільною для всіх них підрядною частиною; б) з двох чи кількох сурядних частин лише одна має при собі підрядні частини; в) кожна з двох чи кількох сурядних частин має при собі підрядні частини.

Перший із відзначених різновидів сурядно-підрядних складних речень, коли дві чи кілька сурядних частин мають одну спільну для всіх них підрядну частину, що пояснює їх, трапляється порівняно рідко. Так, у реченні: Така там була температура, так мене парою проймало, стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим (Ян.) підрядна частина що я відчув себе здоровшим однаковою мірою по­в'язана із кожною з трьох сурядних частин, які стосовно підрядної виступають як головні.

Значно частіше зустрічаються сурядно-підрядні складні речення, в яких лише при одній з кількох сурядних частин виступає одна чи кілька підрядних частин: / день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки (Т. Ш.); Ідуть од шахти шах­тарі, А даль така широка та іскриста Там, де рум'яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом (Сос.). У першому реченні, що має три сурядні частини, лише при третій із них виступають підрядні частини, а в другому реченні, до складу якого входить дві сурядні частини, підрядні виступають лише при другій із них.

Нерідко також зустрічаються сурядно-підрядні складні речення, в яких при кожній сурядній частині є одна чи кілька підрядних частин: Коли мені кажуть «Київ», я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці, я схиляюсь над неосяж­ним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мене таке відчуття, неначе я птах, мовби лечу я, роз­пластавши руки-крила, заточую великі кола над тим чарівним світом, яким лежить унизу (Загр.).

У художній літературі, щоправда зрідка, трапляються випадки вживання складних синтаксичних конструкцій з сурядністю і безсполучниковим зв'язком: І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки та відривки ска­ли: Ми з силою розпуки раз по раз гримали о кам'яне чоло (Фр.).

У наведеному реченні до останньої з трьох частин, пов'я­заних між собою сполучниками сурядності 1 — і — і, при­єднується безсполучниковим причиновим зв'язком четвер­та предикативна частина.

Порівняно рідко зустрічаються також складні синтаксичні конструкції, в яких предикативні частини поєднані між со­бою підрядністю й безсполучниковим зв'язком: Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ, наче били­ся дзьобиками в скло ластів'ята, шукаючи, де б погрітись (Гонч.).

У наведеному реченні перша підрядна частина, яка стоїть на самому початку розглядуваної складної синтаксичної кон­струкції, пояснює всі три наступні головні частини, пов'я­зані між собою однорідною безсполучниковістю, до третьої з головних частин приєднується друга підрядна частина спо­лучником підрядності наче, а до неї вже й третя підрядна частина сполучним словом де.

Четвертий різновид складних багатокомпонентних конст­рукцій з різними типами зв'язку, в яких предикативні час­тини поєднані сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв'язком, також зустрічаються порівняно рідко — переваж­но в художньому структурному стилі мовлення. За типом цієї конструкції, наприклад, можна побудувати цілий вірш: Осліплені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори. Осяяні місяцем гори блищать, Осріблені місяцем сосни шумлять, А море і сердиться й лає вітри, Що нишком його підслухають з гори (Ол.).

У наведеному вірші, що складається лише з двох складних речень, перші дві предикативні частини кожного речення поєднані безсполучниково, третя предикативна частина кож­ного речення приєднується до попередніх частин за допомо­гою сполучників сурядності і, а, а остання частина, що ви­ступає в кожному з речень як присубстантивно-предикативна частина, приєднується до третьої підрядним зв'язком за допомогою сполучного слова що.

 

Лекція 3. Період

1.Поняття про період.

2.Роль інтонації в періоді.

3.Будова періоду.

Дуже близькою до складних синтаксичних конструкцій є своєрідна форма організації складних, а зрідка й простих ускладнених речень, що широко представлена в мові худож­ньої літератури і в публіцистичному та науковому мовленні, відома під назвою «період».

Період— це розгорнутий вислів, що як своїм змістом, так і інтонаційно чітко розпадається на дві взаємно врівно­важені частини і характеризується єдністю змісту й інто­нації. За своїм складом це звичайно багаточленне складне речення, хоча зрідка трапляється й ускладнене просте, яке характеризується вичерпною повнотою змісту й гармоній­ністю синтаксичної структури. З інтонаційного погляду період характеризується ритмічною завершеністю інтонації, тобто закономірним підвищенням і зниженням голосу.

Період — це не окремий структурний тип, а лише різно­вид існуючих типів речень, який відзначається деякими спе­цифічними ознаками своєї будови й особливою вимовою. При читанні періоду утворюється певна ритмічність висло­ву: його починають читати спокійним голосом, потім голос поступово підвищується, досягаючи кульмінації, а після пау­зи знову знижується до первісного спокійного тону.

Перша частина періоду, що містить у собі основу вислову і характеризується наростанням інтонації, називається підви­щенням, а друга, заключна — зниженням. У великих за обся­гом періодах підвищення і зниження за допомогою невели­ких пауз можуть розпадатися на дрібніші частини — члени періоду. За змістом період являє собою закінчене структур­не ціле. Семантичні відношення між частинами періоду ті самі, що й між частинами складного речення — часові, при­чинові, умовні, протиставні, розділові тощо.

За своєю будовою період найчастіше — це багатокомпо­нентне складнопідрядне речення, що складається з головної і кількох однорідних підрядних частин, які звичайно містять­ся у першій частині періоду. Характерною ознакою періоду, що являє собою складне речення, є, як уже зазначалося, чітке членування його на дві частини як інтонаційно, так і за змістом: перша частина періоду — підвищення, в якій пере­лічуються окремі явища, зіставляється з другою, заключною, яка містить у собі висновок, узагальнення, наслідок. Періо­дові властивий постійний порядок розміщення його частин: перша частина містить у собі ряд звичайно однорідних еле­ментів, які і за своїм змістом, і граматично залежать від другої частини, причому перша частина періоду замикається другою логічно, граматично й інтонаційно, що створює за­вершеність, властиву цій синтаксичній структурі: Чи тільки терни на шліху знайду, Чи до мети я повної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий, -- Бажаю так скінчити я свій шлях, як починала: з співом на устах (Л. У.); Коли згадаємо, на якому маленькому клаптику землі розташувався Верхній город Ярослава Мудрого дев'ятсот років тому, і коли згадаємо, що сто п'ятде­сят років тау на Хрещатику були тільки шинки й ви­нокурні, коли згадаємо, що дев'ятнадцяте сторіччя Київ зустрів, маючи лише кілька десятків кам'яних будинків і являючи собою, як зазначав один мандрівник, «тільки спогади та надії великого міста», — то тільки тоді побачимо, до яких фантастичних розмірів розрослося наше місто нині (Загр.); Коли глухого генія музики Уже людські не досягали крики, Коли він чув лиш бунт німих стихій І з них, у пінній пристрасті своїй, Складав гар­монії, щоб сам не чути, — Настигла смерть (Рил.). В основі наведених періодів лежать складні речення: у пер­шому — з кількома сурядними частинами, у другому — з кількома підрядними умови, у третьому — з підрядними часу, які разом з другою частиною, що виступає як головна, утво­рюють складні речення ускладненої структури. Чітке розме­жування першої й заключної частин періоду, який звичайно має структуру складнопідрядного речення, на письмі здійснюється й за допомогою розділових знаків: між пер­шою і другою частинами такого періоду, як це видно і з наведених прикладів, ставиться кома і тире.

Зрідка, як уже відзначалося, період може являти собою й просте ускладнене речення з однотипними групами одно­рідних членів речення у першій частині: Микола Дем'янович побудував собі трохи вище й ближче до шляху нову хату, прекрасну хату на три кімнати з кухнею, з при­будовою, хату на дерев'яній підлозі, під шифером, хату з шахвами й комодами, з холодильником, з телевізором - все як у людей (Лев.). Друга, висновкова частина в цьому періоді, як бачимо, зовсім коротка.

У періодах, що становлять просте ускладнене речення, друга, заключна частина починається звичайно з узагальнюючого слова, перед яким ставиться тире.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.