Індивідуальні завдання

1. Трансцендентний екзистенціал як підстава релігії

2. Релігія як вічний пошук людини

3. Релігія в контексті сталих метафізичних структур

4. Недефінітивність людської сутності та релігійне відчуття

5. Проблема історичної віддаленості в релігієзнавчому дослідженні

6. Проблема ідеологічної призми релігієзнавчого аналізу

7. Соціально-психологічні труднощі релігієзнавчої науки

8. Шань-ді та Тань-ді китайських культів

9. Аматерасу-омікамі в синто

10. Ягве-Елогім-Адонай юдаїзму

11. Бог християнства і Аллах ісламу

12. Абсолют античної культури

13. Геліопольський, гераклеопольський та мемфіський креатологічні міфи

14. Месопотамський Енума Еліш та боротьба Мардука і Тіамат

15. Подих Брагми та індуський опис творіння

16. Агура-Мазда та світ зороастризму.

17. Біблійний креаціонізм у юдаїзмі та християнстві

18. Платонівська теорія виникнення світу

19. Гностичні архонти та креатологія падіння

20. Буддійський ілюзорний світ

21. Еа і Кінгу як творчі начала людини у месопотамській релігії

22. Людина між Ормуздом і Аріманом як суб'єкти вибору

23. Сотворення людини у Біблії: Образ і Подоба Божі

24. Руах-нефеш-нешама юдаїзму. Психе і сома/саркс грецької релігії

25. Поняття спасіння у буддизмі.

26. Сотеріологічні ідеї зороастризму

27. Спасіня в юдаїзмі та християнстві

28. Спасіння у гностицизмі та в релігійних рефлексіях античної філософії

29. Добро і зло в сотеріологічному контексті.

30. Добро як центральна тема релігійної моралі

31. Моральний закон у християнстві, юдаїзмі та ісламі

32. Співвідношення віри і обряду в релігіях світу

33. Жертва і сопричастя. Обряди читань Священного Писання.

Навчально-методична карта дисципліни

Разом: 126 год., із них: лекції – 26 год., семінарські заняття – 24 год., модульний контроль – 7 год., самостійна робота – 69 год., сем. контр. – 0 год.

Методи навчання

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

1) За джерелом інформації:

- Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint-презентація), лабораторні роботи, пояснення, розповідь, бесіда.

- Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

- Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальних матеріалів: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).

Вивчення дисципліни здійснюється за машинним варіантом з організацією занять у спеціалізованих комп’ютерних залах, де кожний студент отримує можливість навчатись безпосередньо на індивідуальному робочому місці, обладнаному персональним комп’ютером.

Методи контролю

Навчальні досягнення студентів з дисципліни оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок, розширення кількості підсумкових балів до 100.

Оцінка за кожний змістовий модуль включає бали за поточну роботу студента на практичних заняттях, за виконання індивідуальних завдань, за модульну контрольну роботу. Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в електронному вигляді або з використанням роздрукованих завдань. Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу змістового модуля.

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

- Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.

- Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат.

- Комп’ютерного контролю: тестові програми.

- Методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної роботи залежить від дотримання таких вимог:

- систематичність відвідування занять;

- своєчасність виконання навчальних і індивідуальних завдань;

- повний обсяг їх виконання;

- якість виконання навчальних і індивідуальних завдань;

- самостійність виконання;

- творчий підхід у виконанні завдань;

- ініціативність у навчальній діяльності;

- виконання тестових завдань.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти дисципліни (п. 10), де зазначено види контролю і кількість балів за видами. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано нижче у таблицях.

Поиск по сайту: