Семінарське заняття №7

Тема: Іудейське (єврейське) право.

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика іудейського права.

2. Джерела іудейського права.

3. Сучасне право Ізраїлю.

4. Судова система Ізраїлю.

Питання для самоконтролю

1. надайте визначення іудейському праву.

2. Що означає мононаціональний характер правової системи?

3. Назвіть джерела іудейського права.

4. Назвіть особливості сучасної правової системи Ізраїлю.

5. Чи існують спеціальні суди в Ізраїлі?

6. Які недержавні релігійні суди діють в Ізраїлі?

7. В якому місті знаходиться Великий рабинський суд?

8. Чи є звичаї джерелом права Ізраїлю?

9. Чи є судовий прецедент джерелом права Ізраїлю?

10. Чи існує конституція Ізраїлю?

Теми рефератів

1. Правова система Ієрусалимського королівства

2. Принципи іудейського права.

3. Верховний суд як вища судова інстанція судової системи Ізраїлю.

Завдання

1. Самостійно розглянути й оформити у вигляді конспекту питання теми: основні етапи розвитку іудейського права.

2. Надайте загальну характеристику особливостей іудейської правової системи: норм права; релігійних та ідеологічних джерел; джерел права; нормативно-правових актів; законів; правових звичаїв; судової практики.

3. Проведіть порівняльну характеристику іудейського та мусульманського права.

4. Дайте порівняльну характеристику сучасному праву Ізраїля та сучасному індуському праву.

5. Дайте порівняльну характеристику сучасному праву Ізраїля та романо-германській правовій системі.

Тестові завдання

1.Що являє собою іудейське право:

1) синонім ізраїльського права як сукупності релігійних та світських норм, правил поведінки,

2) найдревніше релігійне право, що є інтегральною частиною всього ізраїльського права поряд з нормами світського законодавства,

3) сукупність релігійно-етичних норм, що не мають юридичного характеру, сформульованих стародавніми звичаями, що регулюють у минулому різноманітні сторони повсякденного життя євреїв,

4) сукупність тлумачень Талмуда та інших священних книг та писань, а також різних рішень релігійних (рабинських) судів.

2. Регулятивна дія іудейського релігійного права розповсюджується:

1) тільки на євреїв, що мешкають на території Ізраїлю,

2) на кожного єврея, незалежно від їхнього місця проживання та громадянства,

3) на всіх громадян Ізраїлю, а не тільки на громадян єврейської національності.

3. Правове джерело іудейського релігійного права, що констатує перехід від одного покоління до іншого протягом всього періоду життя іудейського суспільства релігійних, культурних, національних та інших особливостей, що здійснюють вплив на розвиток права:

1) спадок,

2) правова доктрина,

3) релігійні традиції та звичаї,

4) основні принципи іудейського права.

4. Оберіть вірні відповіді. Джерелами іудейського права є:

1) Тора,

2) Новий Заповіт,

3) Старий Заповіт,

4) Мидраш,

5) гирі.

5. Багатотомний збірник єврейських релігійних, правових, етичних норм, складених у період з IV століття до н.е.- V століття н.е.

1) Мидраш,

2) Каббала,

3) Талмуд.

6. Складові частини Талмуду:

1) Мишна і Гемара,

2) Мищна і Мидраш,

Семінарське заняття №8

Тема. Правові системи країн Далекого Сходу

Питання для обговорення

1. Філософські основи правосвідомості Китаю.

2. Історичні етапи розвитку китайського права.

3. Сучасна правова система Китаю.

4. Джерела сучасного права Китаю.

5. Суд у сучасній правовій системі Китаю.

6. Правова система Японії.

7. Специфіка японського права.

8.Джерела та структура сучасного японського права.

Питання для самоконтролю

1. Як називають правову систему Японії в звьзку з її змішаним та складним характером?

2. Яка з філософських концепцій вплинула на формування китайської правосвідомості?

3. Які особливості китайського права?

4. Назвіть джерела права Китаю.

5. Які особливості правової системи Японії?

Теми рефератів

1. Особливості правосвідомості у країнах Далекого Сходу.

2. Місце та роль звичаїв у правовій культурі Японії.

3. Конфуціанство та його розповсюдження у Японії.

Тестові завдання

1. Правова система Японії в її сучасному розвитку тяжіє до:

а) романо-германської сім’ї права;

б) англо-американської сім’ї права;

в) релігійної сім’ї права.

2. У праві Далекого Сходу важливішим регулятором суспільних відносин є:

1) законодавство,

2) етика (мораль),

3) релігійні норми,

4) прецедентне право.

3. Яка держава здійснила найсильніший культурний, ідеологічний та релігійний вплив на почасткових етапах розвитку правової системи Японії:

1) Індія,

2) Китай,

3) Пакистан,

4) Німеччина.

4. Переважною формою вирішення юридичних конфліктів у Китаї є:

1) судова,

2) позасудова (діяльність миротворців),

3) адміністративна (діяльність державних чиновників)

4) міжнародна.

5. Який основний акт регулює цивільно-правові відносини у Китаї:

1) Цивільний Кодекс КНР,

2) Китайський зобов’язальний закон,

3) Основні положення цивільного права,

4) вітсутній основний акт, відсутня люба форма систематизації.

6. Принцип презумпції невинуватості у китайській правовій доктрині та законодавстві:

1) не визнається,

2) є одним з основних принципів судового процесу та закріплений на конституційному рівні,

3)носить умовний характер, визнається у випадках передбачених кримінальним законом.

4) не є конституційним принципом, однак закріплений у кримінальному кодексі КНР.

7. Яку політичну систему нагадує судова система КНР (судді призначаються законодавчими органами влади різного рівня та займають свої посади не більше двох п’ятирічних строків)

1) американську,

2) англійську,

3) японську,

4) радянську.

Ампаро (исп. аmparo - покровительство, защита, помощь) - в праве Испании и ряда стран Латинской Америки особая процедура, которая защищает человека от действий государственных властей, нарушающих его конституционные права. Такая защита осуществляется судебными органами и заключается в обеспечении нарушенного права, восстановлении положения, существовавшего до нарушения права. Решения судов по делам А. носят индивидуальный характер, т.е. распространяются только на истца, однако при соблюдении определенных условий становятся обязательными прецедентами.

Каноническое право - у христиан совокупность норм, содержащихся в церковных канонах, т.е. в правилах, установленных церковью и относящихся к устройству церкви, церковных учреждений, к взаимоотношениям церкви и государства, а также жизни верующих (в основном в сфере брачно-семейных отношений).

Омбудсман (швед. ombudsman - представитель чьих-либо интересов) специально избираемое (назначаемое) должностное лицо для контроля за соблюдением прав человека разного рода административными органами, а в некоторых странах - также частными лицами и объединениями. В отличие от прокуратуры О. осуществляет контроль и ведет расследование с точки зрения не только законности, но и эффективности, целесообразности, добросовестности, справедливости.

Поиск по сайту: