Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 7. Систематизація зв'язкІВ стейкхоЛдерів



 

Сутність і значення соціальної відповідальності підкреслюють, що заінтересовані особи і їхні групи певною мірою визначають рівень очікувань щодо функціональної діяльності, впливають на конкурентні позиції і ступінь легітимності бізнесу у суспільстві, а також є важливим ресурсним джерелом.

Отже, конструктивний діалог між бізнесом і заінтересованими сторонами, що забезпечить інформаційне підґрунтя для ухвалення оперативних і стратегічних рішень, має базуватися на систематичних комунікаціях з певними категоріями стейкхолдерів щодо результатів діяльності як взагалі, так і у сфері реалізації політики соціальної відповідальності.

У контексті соціальної відповідальності бізнес має враховувати наступні можливі відносини:

Ø між бізнесом і суспільством в цілому;

Ø між бізнесом і заінтересованими сторонами або окремими їхніми групами.

При цьому для визначення ступеня впливу стейкхолдерів доцільно акцентувати увагу на парадигмах: «бізнес – влада - бізнес», «бізнес - територіальна громада - бізнес», «бізнес – споживачі - бізнес», «бізнес – персонал - бізнес», «бізнес - бізнес», «бізнес - навчальні заклади» (рис. 1.13).

Рис. 1.13 - Концептуальні моделі взаємозв'язків стейкхолдерів

«Бізнес – влада - бізнес»

Реалізація політики соціальної відповідальності сприяє вибудові гармонійних відносин бізнесу з органами держаної влади та місцевого самоврядування.

У цьому контексті відповідальність бізнесу ґрунтується на дотриманні законів, несприянні корупції, активізації конструктивного діалога, зокрема, за допомогою професійних організацій і об'єднань, які лобіюють і захищають інтереси бізнесу.

З іншого боку, ефективні комунікації мають сприяти формуванню шанобливого ставлення влади до бізнесу і визнання його ролі в житті суспільства загалом та територіальної громади зокрема. Слід зазначити, що така комунікативна модель руйнує підгрунтя для виникнення корупції і полегшує діалог бізнесу з організаціями, які представляють і захищають його інтереси.

«Бізнес - територіальна громада - бізнес»

Вибудова конструктивного діалогу з громадою на території функціонування бізнесу передбачає активну дискусію бізнесу з відповідними уповноваженими органами щодо користі або шкоди всіх значущих для оточення рішень.

У цьому контексті відповідальність бізнесу грунтується на необхідності ураховування (у випадках, коли це є можливим і доцільним) громадської думки в ухвалах. У протилежному випадку громадськість має бути поінформована щодо мотивів іншого рішення.

З іншої сторони, громада у взаємовідносинах з бізнесом, що розташований на її території, з метою вибудови ефективної комунікативної моделі, має дотримуватися певних правил:

ü не відмовлятися від ініційованого бізнесом діалогу;

ü залучати до діалогу якомога більшу кількість підприємств і організацій, що знаходяться на відповідній території (на разі можливе дотримання галузевого або іншого принципу);

ü створювати для бізнесів рівні умови розвитку і діяльності;

ü у вимогах до бізнесу дотримуватися принципу розумної доцільності.

«Бізнес – споживачі - бізнес»

Всі бізнес-структури прямо або опосередковано орієнтовані на провадження товарів/ робіт/ послуг споживчого попиту, при цьому у їх функціональній дільності непряма активність споживачів та їхніх організацій може відігравати помітну, а в деяких випадках визначальну роль.

У цьому контексті відповідальність бізнесу ґрунтується напоінформуванні всіми можливими способами споживачів щодо властивостей і особливостей проваджуваних товарів/ робіт/ послуг, що має сприти вибудові максимально прозорих і чесних відносин. Основними інструментами на разі можуть служити відкритий маркетинг, правдива інформація і справедливі контракти, за умови органічного поєднання яких уможливлюється максимально повне досягнення таких цілей, як забезпечення здоров'я і безпеки споживачів, формування відповідального споживання, максимальне сприяння в захисті прав споживачів.

З іншої сторони, вибудова ефективної комунікативної моделі споживачів з бізнесом має ґрунтуватися на:

ü уважному ознайомленні з доступною інформацією щодо товарів/ робіт/ послуг;

ü активному прагненні дізнатися більше про товари/ роботи/ послуги законними заходами;

ü конструктивних діалогах з бізнесом;

ü участі в реалізації політики відповідального споживання.

«Бізнес – персонал - бізнес»

Вибудова відповідальних відносин бізнесу з персоналом, на додаток до заходів, що передбачені чинним законодавством, доцільна з використанням колективного договору, системи персональних бонусів або об'єднанням цих механізмів. При цьому соціальна відповідальність передбачає активне залучення працівників всіх рівнів на всіх етапах розроблювання, реалізації і оцінювання ефективності виконання політики соціальної відповідальності.

У цьому контексті бізнесу при залученні персоналу до заходів, пов'язаних з реалізацією соціальної відповідальності, необхідно:

ü виконувати передбачені законодавством і колективним договором (або іншим, рівним за значенням внутрішнім документом) зобов'язання по відношенню до персоналу;

ü привертати до формування, реалізації і оцінювання ефективності політики соціальної відповідальності всі категорії працівників;

ü виходити з принципів взаємної поваги і можливості обліку різних точок зору під час формування політики соціальної відповідальності.

Відповідно персонал у контексті реалізації підприємством політики соціальної відповідальності має:

ü докладати зусиль до розуміння внутрішніх і зовнішніх мотивів формування і реалізації політики соціальної відповідальності;

ü активно брати участь в заходах щодо формування, розроблювання і реалізації політики соціальної відповідальності;

ü максимально лояльно відноситися до можливостей виконання певних видів робіт (надання послуг), які можуть бути віднесені до таких, що формують політику (або її частину) власної соціальної відповідальності, брати участь у волонтерській діяльності, якщо така діяльність складає частину політики соціальної відповідальності.

«Бізнес - бізнес»

Залучення широкого кола бізнес-структур до реалізації соціальних технологій є передумовою формування середовища, що самоорганізовується згідно з етичними принципами ведення бізнесу, одним з проявів якого є етичне відношення до суб'єктів господарювання, що, у свою чергу, має два основні комунікативні аспекти: партнери і постачальники.

Взаємозв'язки з партнерами передусім мають ґрунтуватися на засадах рівності, взаємоповаги та добровільності ведення справ. Етична складова додає до цих принципів чесність і доцільну прозорість діяльності. У цьому контексті вибудова ефективної комунікативної моделі на фундаменті соціальної відповідальності передбачає:

ü формування відповідної структури управління, що зумовить етичну поведінку у внутрішньому і зовнішньому середовищі;

ü розроблювання і упровадження в повсякденне функціонування відповідних цілям і виду діяльності стандартів етичної поведінки;

ü запобігання виникненню і вирішення конфліктів інтересів, які можуть призвести до неетичної поведінки, в максимально етичні способи.

Значна частина зовнішньої активності бізнесу пов'язана з певною кількістю постачальників, окрім цього, будь-яка бізнес-структура може бути ланкою великого ланцюга постачання, тому формування відповідальної мережі постачальників і відповідність етичним стандартам інших ланцюгів постачання є запорукою поширювання принципів соціальної відповідальності бізнесу.

«Бізнес - навчальні заклади»

Всі без виключення бізнес-структури, що функціонують на ринку, є споживачами освітніх послуг, оскільки процеси оновлення персоналу є постійними. При цьому між результатами навчання і реальною діяльністю бізнесу є відмінності, проте існують механізми і практики, що дозволяють мінімізувати такі відмінності. Одним з дієвих механізмів є тісний зв'язок бізнесу і навчальних закладів у напрямах:

· залучення учнів, слухачів та студентів, що навчаються до реальних виробничих процесів безпосередньо на виробництві;

· участь бізнесу в розроблюванні професійних стандартів і вимог до результатів навчання;

· розроблювання і реалізація спільних інноваційних проектів.


Список літератури

 

1. Стефанов Н. Общественные науки и использование технологии. М., 1976. 182 с.

2. Краткий словарь иностранных слов. М., 1977.

3. Социология труда / под ред. Н. И. Дряхлова, А. Н. Кравченко, В. В. Щербины. М., 1993.

4. Албастова Л. Н., Мартыненко Т. В. Управление организацией: теории и технологии. М., 2004

5. Марков М. Технологизация и эффективность социального управления. М., 1992. С. 57–58.

6. Поппер К. Открытое общество и его враги: в 2 т. М., 1992. С. 65.

7. Социальные технологии: толковый словарь / под ред. Л. Я. Дятченко, В. Н. Иванова. М.; Белгород, 1995.

8. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание, управление. М., 1983. С. 369.

9. Иконникова Г. И. О понятии социальной технологии // Философские науки. № 5. 1984. С. 27.

10. Иванов В. Н., Патрушев В. И. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., 2001. С. 526.

11. Кузнецова Л. П. Основные технологии социальной работы: Владивосток, 2002. С. 92.

12. Капитонов Э. А. Социология ХХ века. История и технология. Ростов н/Д, 1996. С. 695.

13. Благов Ю. Е. «Генезис концепции корпоративной социальной ответственности» // Вестник Санкт-Петергбургского университета. - 2006. - Сер. 8, вып.2.

14. Благов Ю. Е. «Концепция корпоративной ответственности и стратегическое управление» // Российский журнал менеджмента. — 2004. — Т. 4, № 3. С. 17-34.

15. Братанич Б. Рост регулирующих функций государства и социальный маркетинг // Персонал. – 2005. - №3. – С.74-78.

16. Ильина И. Ю. Социальная ответственность бизнеса и предпринимательства. /Социальная ориентация развития экономики. //Сб. науч. тр. МГСУ. М., 1996.

17. Корпоративна соціальна відповідальність: підручник/ О. Гирик, О. Денис, О. Дубовик, І. Жеребило, А. Зінченко, Н. Реверчук, М. Саприкіна, Р. Семів, З. Скринник, К. Телюк; за заг.ред. д-ра екон.наук, проф. Т.С. Смовженко, д-ра екон.наук, проф. А. Я. Кузнєцової. — К.: УБС НБУ, 2009.].

18. Котлер Ф., Н. Лі. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Пер. з англ. С. Яринич. — К.: Стандарт, 2005. — 302 с.

19. Кричевский Н. А., Гончаров С.Ф. — «Корпоративная социальная ответственность», 2007.

20. Социальная ответственность бизнеса. Корпоративная отчетность - новый фактор взаимодействия бизнеса и общества.: Сб. ст., лекций и выступлений / Под общ. ред. Л.Г. Лаптева. — М.: ЗАО Финансовый издательский дом «Деловой экспресс», 2004. – 310 с.

21. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента; Пер. с англ. – М.: «Дело», 1993. – 703с. 142с.

22. Стефан П. Робінс, Девід А. Де Ченцо. Основи менеджменту. Переклад з англ. – К.: Основи, 2002.- 670 с.

23. Bowen, H. Social Responsibilities of the Businessman / H. Bowen. – N.Y.: Harper and Row, 1953. – 198 с.

24. Carroll A. B. The pyramid of corporate social responsibility: toward the moral management of organizational stakeholders. Business Horizons. 1991.

25. Carroll A. B. Corporate social responsibility: Evolution of a definitional construct. Business and Society, 1999.

26. Carroll, A. B. (1979). A three-dimensional conceptual model of corporate social performance. Academy of Management Review, 4, 497-505.

27. Davis, K. Can Business Afford to Ignore Social Responsibilities? California Management Review. 1960.

28. Drucker P. F. 1984. The new meaning of corporate social responsibility. California Management Review 135

29. Elisabet Garriga, Domènec Melé Untangling the Jungle of Corporate Social Responsibility Theories, Journal of Business Ethics 53: 51-71, August 2004. http://www.iese.edu

30. Freeman, R. Strategic management: a stakeholder approach. Pitman, 1984.

31. Friedman M. The social responsibility of business is to increase its profit New York Times. 1970. 135Johnson H. 2

32. Frans Paul van der Putten A Research Agenda for International Corporate Social Responsibility, NRG working paper series November 2005 no. 05-09 http://www.nyenrode.nl/download/NRG/workingpapers/NRG05-09.pdf

33. Business for Social Responsibility www.bsr.org

34. Corporate social responsibility. A business contribution to sustainable development. European Commission Directorate-General for Employment and Social Affairs Unit D.l Manuscript completed in July 2002 Employment and Social Affairs// http://europa.eu.int/comm/employment_social

35. World Business Council for Sustainable Development www.wbcsd.ch

36. Меморандум про соціальну відповідальність бізнесу в Україні, затв.рішенням громадського об’єднання «Форум соціально відповідального бізнесу України» 16 грудня 2005 р.

37. Ассоциация Менеджеров России www.amr.ru

38.Хмиль Ф. И. «Менеджмент организаций в условиях трансформации экономики Украины» : Автореф. д-ра экон. наук / Ф. И. Хмиль; Киевский торгово-экон. ун-т. -Киев, 1998. - 33 с.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.