Педагог спостерігає за дитиною у процесі виконання ним різних видів діяльності: ігрової, навчальної, трудової та інших. На підставі даних спостереження ведеться щоденник, у який вносяться наступні відомості: дата, спостережувані факти, корекційна робота та її результати.
При вивченні дітей з відхиленнями в розвитку, зокрема дітей, що мають порушення слуху, цей метод здобуває ще більше значення, оскільки через обмеження контакту з випробуваним, обумовленою втратою слуху, ніякий інший метод не може бути використаний. Предметом спостереження можуть бути зовнішні компоненти діяльності - рухи, переміщення; мовні акти, включаючи особливості лексичного, граматичного й фонетичного складу мови; своєрідність міміки й пантоміміки; зовнішні прояви вегетативних реакцій. При цьому потрібно враховувати, що присутність спостерігача може міняти поведінку дітей, порушуючи її природність. Для того щоб цього не відбулося, можна використати апаратуру (кіно-, відеозйомку), як би заміняючи спостерігача; зробити його присутність звичним.
При обстеженні дітей з підвищеною нервовою збудливістю, негативізмом, агресивною або імпульсивною поведінкою входження з ними в контакт може виявитися неможливим. У цих випадках використовується метод спостереження за поведінкою дитини в межах провідної діяльності.
Метод бесіди
При проведенні бесіди необхідні ясність мети й чіткість намічених питань. Бесіда повинна носити характер безпосереднього спілкування з дитиною. За допомогою бесіди можна виявити коло знань дитини про навколишню дійсність, а також особливості її орієнтування в просторі, часі, явищах природи й громадському житті. У процесі бесіди педагог довідується про схильності, інтереси, потреби дитини, про її взаємини з однолітками та дорослими.
Бесіди з батьками дитини можуть дати важливий діагностичний матеріал про його положення в родині, про умови та тип виховання, про її взаємини з батьками, однолітками й дорослими.
Застосовувати метод бесіди необхідно з урахуванням особливостей становлення мови дитини. Так, наприклад, більшість дітей з психофізичними вадами мають грубі порушення звуковимову й недорозвинення лексико-граматичної сторони мови, тому при проведенні бесіди необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини, рівень її мовного й інтелектуального розвитку.
Можливості використання, при вивченні осіб з порушеннями слуху, методів бесіди й анкетування обмежені, оскільки ці методи пов'язані з одержанням інформації на основі словесного - усного або письмового - спілкування.
Катамнестичний метод
Катамнез - сукупність відомостей про хворого, що збирають протягом тривалого часу. При складанні катамнезу звертається увага на аналіз клінічної картини історії хвороби, на ступінь дефекту, його якісну своєрідність, на динаміку розвитку дитини в процесі навчання, на її поведінку й спілкування. Шляхом бесіди з їх рідними й близькими з'ясовуються інтереси, схильності, взаємини в родині. Катамнестичний метод використовується для вивчення особливостей психіки дітей і після закінчення ними допоміжної школи. Досвідчений дослідник може виявити наявність яких-небудь дефектів у розвитку дитини вже зі слів батьків про поведінку дитини в родині. Ознайомлення психолога з тим запасом життєвого досвіду, з яким приходить дитина на дослідження, дає можливість краще зрозуміти роль наявного дефекту у всьому попередньому розвитку дитини.
Метод експеримент
Експериментатору не слід бути багатослівним і надмірно активним, його втручання в ході експерименту повинне бути стриманим і обережним.
При організації психологічних експериментів з дітьми, що мають порушення слуху, варто враховувати кілька важливих моментів. Тільки після того, як дитина правильно виконає попереднє завдання, можна приступати до основного. Необхідно брати до уваги умови виховання й навчання дитини (чи була вона у спеціальному дитячому садку, за якою програмою вчилася), час і ступінь порушення слуху, причини втрати слуху, дані про залишковий слух, рівень розвитку словесної мови, види мови, якими вона володіє (словесна, усна, письмова, дактильна); успішність, тип родини (мається на увазі наявність або відсутність порушень слуху в батьків). При організації психологічних експериментів з дітьми, що мають порушення опорно-рухового апарату пропоновані дитині завдання повинні бути не тільки адекватні її віку, але й рівню її сенсорного, моторного й інтелектуального розвитку. В процесі психологічного обстеження особливу увагу варто звернути на рухові можливості дитини із ДЦП. Наприклад, при виразності мимовільних зайвих рухів - гіперкінезів, перед початком обстеження рекомендується провести спеціальні вправи, що сприяють зменшенню гіперкінезів.