Особливим завданням спеціальних освітніх закладів є корекціярозвитку дітей. Його розв'язання є не менш важливим і для інших типів закладів, в яких можуть навчатися діти з певними порушеннями розвитку. Однак, незважаючи на значущість проблеми корекції та значну кількість присвячених їй досліджень, вона ще й досі залишається недостатньо розробленою в теоретичному і практичному плані. Зокрема, спостерігається неоднозначне розуміння сутності корекційної роботи, корекційно спрямованого педагогічного процесу; того, які ланки і яким чином мають забезпечувати виправлення відхилень у розвитку тощо.
Під корекцією розуміють спеціально організований педагогічний процес, спрямований на послаблення, подолання недоліків розвитку, запобігання їм та сприяння розвиткові аномальної дитини загалом з метою якнайбільшого наближення до норми.
З огляду на наведене визначення, корекція тісно пов'язана з поняттям розвитку дитини взагалі, а тому у системі спеціальної освіти розглядається як корекційно-розвивальна робота. Корекційно-розвивальна робота здійснюється засобами педагогічного процесу- його змістом, методикою, організаційними формами.Так, мета навчання - дати учням знання, вміння та навички, мета корекції - виправляти вади психічної і фізичної сфер розвитку, розвивати дитину загалом.
Таким чином, корекційно-розвивальну роботу забезпечують такі компоненти педагогічного процесу: цільовий, організаційний, змістовий, методичний, результативний.Опора в процесі навчання на ці компоненти розглядається як умова досягнення мети корекційно-розвивального впливу Розглянемо специфіку корекційної спрямованості ланок педагогічного процесу, зокрема спеціального навчання.
Умови досягнення мети корекції Організаціякорекційно спрямованого навчання у вузькому її розумінні передбачає підготовку та створення умов, потрібних не лише для роботи над засвоєнням учнями програмного матеріалу, а й для подолання в них недоліків розвитку відповідно до попередньо поставленої спеціальної мети заняття і предмета корекції (вада мовлення чи навчально-практичної діяльності, інтелекту, особистості тощо).
Особливе значення для проведення корекційної роботи має цілеспрямований добір змісту навчання та використання його можливостей.Виправлення вад дитини та її навчання можуть здійснюватись на одному й тому самому програмному матеріалі. Проте не будь-який навчальний матеріал має корекційне значення і сприяє становленню певної складової розвитку. Зміст навчання повинен забезпечувати досягнення освітньої мети, враховувати особливості його засвоєння певною категорією аномальних дітей та уможливлювати в процесі навчання проведення корекційно-розвивальної роботи.
Досягнення корекційної мети передбачає і визначення відповідної до предмета корекції методики впливу(методи, засоби, прийоми, умови тощо). Саме методиці надається провідна роль у проведенні корекційно-розвивальної роботи. Методика кор.-спр.навчання –методика корекції та розвитку певної складової психофізичного розвитку дитини.
Постановка й досягнення мети відповідно до визначеного предмета корекційного впливу вимагають передбачати й корекційні ефекти як специфічні, вагомі її компоненти, тобто обирати показники результативностіроботи з дитиною, проведеної засобами організації, змісту, методики. Якщо показником ефективності навчання є засвоєння учнем знань і способів дій, намічених навчальними програмами, то ефективність корекції вимірюється за параметрами, що свідчать про його розвиток. Найбільш загальними показниками розвитку є становлення в дитини діяльності (ігрової, навчальної, трудової), всіх її структурних компонентів, набуття таких характеристик діяльності.
Таким чином, корекція розглядається як основа навчально-виховного процесу у спеціальному освітньому закладі. А саму корекційну роботу принципово важливо аналізувати як специфічну систему, куди входять цільовий, організаційний, змістовий, методичний, результативний компоненти педагогічного процесу.
Зміст корекційно-реабілітаційної допомоги дитині дошкільного віку в умовах навчального закладу залежить від змісту освіти; вимог, які пред'являє сучасне суспільство до розвитку, виховання і навчання дітей; від типологічних та індивідуальних особливостей дітей із порушеннями. Ефективність корекційно-реабілітаційної роботи зумовлюється системою загальних і спеціальних принципів: комплексністю цієї роботи, варіативністю окремих компонентів, мотиваційною спрямованістю, орієнтованістю на інтеграцію та високим динамізмом. Головною метою корекційно-реабілітаційної роботи є формування гармонійної особистості, розвиток її творчих здібностей і нахилів, підготовка до інтеграції в соціум. У кінцевому результаті мають бути задоволені освітні та особистісні потреби дітей, які мають різні порушення мовлення: розвиток інтелектуального, соціального й емоційного потенціалу, формування позитивних особистісних якостей на фоні ефективної корекції мовленнєвих функцій, підтримки здоров'я і фізичного розвитку.
Для реалізації мети й основних завдань корекційно-реабілітаційної роботи важливо забезпечити на всіх рівнях необхідні умови. Насамперед має бути створена команда фахівців, У команді передбачається активна участь батьків як на етапі діагностування, так і в процесі надання безпосередньої допомоги дитині. Ці принципові підходи й було покладено в основу розробленої моделі комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями. 23. Принципи корекційно - реабілітаційного процесу.