Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Роль національних пріоритетів у вихованні молоді



Однією із центральних у народній педагогіці є ідея досконалої людини. У її образі втілено своєрідний ідеал людини з найшляхетнішими рисами. Кожний народ має власні уявлення про свого національного героя і підкреслює в його особі саме риси, притаманні ідеалові національної системи виховання. Зміст виховного ідеалу залежить від історичної епохи. Ідеали, створені різними народами, культурами, не суперечать один одному. Вони взаємодоповнюються, створюючи образ ідеальної людини. Слід зазначити, що досконала людина не існує сама по собі. Вона — представник сім'ї, роду, громади.

Розбудова української держави потребує особливого національного виховання. Його сутність визначається наявністю виховного ідеалу як еталону взірцевої особистості, що служить головним орієнтиром у вихованні молодого покоління. Виховний ідеал зумовлює провідну мету виховання. Він втілюється в рідній українській мові, фольклорі, національних звичаях, традиціях, родинному побуті, святах, обрядах, настановах і правилах громадської поведінки, символах, народних чеснотах і нормах християнської моралі й передається від старших поколінь до молодших, які його доповнюють та удосконалюють.

Ще в дохристиянський період наші предки дбали про вироблення у дітей та молоді працьовитості, побожного ставлення до природи, землі-годувальниці й хліба, поваги до старших і предків, витривалості, відваги, чесності й правдивості, що стали первинним окресленням виховного ідеалу. Із перших кроків його становлення у центрі уваги опинилася проблема протистояння добра — злу, світла — темряві, правди — брехні, прекрасного - потворному, справедливості — кривді. Звідси постає образ захисника вітчизни, борця за волю і щастя народу. Постійним ідеалом української народної педагогіки є людина працелюбна, з глибоким почуттям патріотизму.

Наявність в українській народній педагогіці численних афоризмів про здоров'я, розум і моральні чесноти, похвал тим, хто «на всі руки майстер», «майстер читати і писати», «і швець, і жнець, і на дуді грець», свідчить про чітку орієнтацію її виховного ідеалу на всебічний і гармонійний розвиток особистості, на трудову й мистецьку вправність. А талант людини звеличується як «дар Божий», «іскра Божа». Виховний ідеал складають і такі риси людини, як ощадність і господарність.

Український народ виплекав ідеал людини-хлібороба, селянина-трударя, господаря, власника землі, яка належала дідам і прадідам.

Слід зазначити, що педагогічна система кожного народу, кожної нації має свій тип досконалої людини. Як відомо, у народів Кавказу — це витязь, джигіт, в англійців — джентльмен, у росіян — добрий молодець, у японців — самурай. Усе це є свідченням того, що виховний ідеал належить до категорії національної: «У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим» (Ушинський К.).

В українській народній педагогіці, починаючи з XV століття, ідеал довершеної людини репрезентується образом українського козака, який надалі розвивається в образах українського січового стрільця, воїна УПА, самовідданого борця за самостійну Українську державу.

Відомий вітчизняний педагог Григорій Ващенко у своїй праці «Виховний ідеал» стверджує необхідність визначення кращих національних рис українців, щоб розвивати їх у наступних поколіннях. Такими рисами, на його думку, є високий інтелект, підвищена емоційність, охайність, чемність, гостинність, високі моральні якості, лицарська мужність, високий рівень статевої моралі молоді. Вибравши усе найкраще з минулого, він створив яскравий образ виховного ідеалу, накреслив шляхи і мету, щоб Україна мала свідомих патріотів своєї землі і нації, що є умовою розбудови, сили і могутності держави як гаранта свобод, необхідних для життя людини, родини, нації в цілому.

Сутнісною ознакою сучасного виховного ідеалу української народної педагогіки є збереження українського в українцеві, формування повновартісної, індивідуально вираженої, всебічно й гармонійно розвиненої особистості українця.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.