Продаж товарів у кредит та розстрочку (на виплату)

Розстрочка - це спосіб оплати товарів або послуг, при якому платіж здійснюється не в повній сумі їх вартості, а частинами. Розстрочка найбільш поширена при продажу роздрібних товарів в кредит. При розстрочці платежу між контрагентами виникають кредитні зобов'язання.

Споживчий кредит - кредит, що надається безпосередньо громадянам (домашнім господарствам) для придбання предметів споживання. Такий кредит беруть не тільки для покупки товарів тривалого користування (квартири, меблі, автомобілі тощо.), а й для інших покупок (мобільні телефони, побутова техніка, продукти харчування). Він виступає або у формі продажу товарів з відстрочкою платежу, або у формі надання банківської позики на споживчі цілі, в тому числі через кредитні карти. При цьому стягується досить високий відсоток.

Продаж товарів у кредит – один із способів реалізації товарів. Споживче кредитування завжди залишається досить популярним. І навіть в умовах кризи багато магазинів і банків охоче надають кредити позичальникам. Перелік товарів, пропонованих магазинами для продажу в кредит, вельми великий – від телефонів і дрібної побутової техніки до дорогої електроніки та автомобілів. Споживчий кредит орієнтований на фізичних осіб, які хочуть придбати якийсь товар вже сьогодні, але не мають можливості це зробити, виплативши одноразово значну суму за товар, що купується.

Основною перевагою споживчого кредитування, яке приваблює покупця, є простота оформлення кредиту. Для його отримання необхідно представити паспорт і будь-який документ зі списку, встановленого банком. Споживче кредитування вигідно і торговельним організаціям, так як дозволяє істотно збільшити рівень продажів. Таким чином, споживчий кредит на купівлю товарів є особливою формою кредитування, яка стимулює попит покупців і є інструментом маркетингової політики торговельних організацій. Як правило, продаж товарів у кредит підприємствами роздрібної торгівлі здійснюється одним із двох способів:

- Перший передбачає, що покупець, купуючи товар, укладає договір споживчого кредиту з банком, який в свою чергу перераховує магазину грошові кошти в оплату товару. В результаті магазин практично відразу отримує всю вартість реалізованого товару, а покупець надалі розплачується вже з банком;

- Другий передбачає, що кредит видає магазин (тобто надає розстрочку оплати товару). Таким чином, при першому варіанті в ролі кредитора можуть виступати кредитні організації, що мають відповідну ліцензію, а сам кредит являє собою банківську позичку для здійснення покупки товарів тривалого користування. При другому варіанті кредитором можуть бути будь-які юридичні особи, які здійснюють продаж товарів на умовах комерційного кредиту, при якому товари продаються в роздріб з розстрочкою платежу.

Кожен з варіантів має свої переваги і недоліки: Видача кредиту магазином обмежує його в оборотних коштах, крім того, торгова організація несе додаткові ризики, пов'язані з поверненням грошових коштів. Водночас такий варіант надання кредиту дозволяє заощадити на комісії, яка покладається банку при наданні споживчого кредиту за участю банку. Як показує практика, в більшості випадків організації торгівлі воліють співпрацювати з банком, ніж надавати покупцям розстрочку.

Роздрібні аукціони.

Аукціон – особлива форма продажу товарів, при якій продавець для отримання високої ціни за товар використовує пряму конкуренцію багатьох покупців під час публічного торгу в заздалегідь встановлений час і визначеному місці. Розрізняють примусові і добровільні аукціони. Примусові аукціони проводять судові органи або органи, щоб стягнути борги, а також митниці, залізниці, банки і ломбарди під час продажу в конфіскованих і неоплачених товарів, а також закладеного і не викупленого майна. Добровільні аукціони організовують для вигідного продажу товарів (антикваріат, дорогі ювелірні вироби, вироби з особливо цінних сортів хутра, картини відомих художників , високохудожні авторські роботи національних народних промислів).

Посилкова (поштова) торгівля.ПОСИЛКОВА ТОРГІВЛЯ – різновид торговельних операцій, що здійснюються на замовлення, виконуються через поштове відправлення (без особистої безпосередньої участі продавця) шляхом виконання замовлень покупців, здійснених на підставі вибору товарів, поіменованих у спеціальних каталогах товарів.

Загальні засади організації посилкової торгівлі.

Про посилкову (поштову) торгівлю також можна говорити як про перспективну форму позамагазинної торгівлі, оскільки вона сприяє скороченню витрат по доведенню товарів до покупця. Адже куплений товар надходить від виробника, обминаючи оптових посередників, а у вартість його транспортування входить: вартість посилки та послуг, що надаються поштовими відділеннями.

Основною ж негативною рисою продажу товару через посилкову (поштову) торгівлю є малий обсяг покупки та тривалість поставки товару.

Але на даний час для оптимізації замовлення та закупівлі товарів створюються спеціалізовані фірми, які разом із поштовими відділеннями надають послуги з продажу товарів через мережу посилкової торгівлі.

Якщо класифікувати торгівлю по пошті, то розрізняють торгівлю з попереднім отриманням каталогу та просто замовлення товару в самому поштовому відділені.

У першому випадку фірма роздруковує каталоги та рекламні проспекти, які поштою надходять всім користувачам. У цих каталогах є повністю інформація про товар та ціну на нього. В даному випадку значну частку витрат становить виготовлення буклетів і замовлень, які розповсюджуються населенню.

У іншому випадку кожна фірма-продавець випускає власні каталоги, буклети та інформаційні довідники, де вказано найширший асортимент товарів та ціни на них. Ці буклети зберігаються у поштових відділеннях і коли хтось зацікавлений їх побачити вони видаються працівниками пошти, які допомагають покупцю заповнити замовлення. Тоді продавець оплачує лише невелику партію виготовлених буклетів і послуги поштових працівників.

Оплата товарів, як правило, проводиться після виконання замовлення, тобто при одержанні посилки з товаром на пошті. У деяких фірмах передбачено повернення товару у разі коли він не задовольнив споживача. При тому покупець зобов’язаний оплатити поштові витрати на пересилку.

Основні торговельні системи в посилковій торгівлі.

Торгова система – це звід правил і умов вчинення трейдером тих чи інших торгових операцій на фінансовому ринку, наприклад продажу або покупки акцій. Ці умови і правила у кожного свої. Вони можуть бути просто в голові у трейдера, записані на папірці і приколені над робочим місцем, а можуть бути оформлені у вигляді комп'ютерної програми. В останньому випадку використовуються спеціалізовані програми технічного аналізу, зазвичай MetaStock або Omega TradeStation.

Є ще поняття механічної торгової системи, коли комп'ютерна програма не тільки обчислює момент настання певної події на ринку, але і самостійно подає накази про угод на біржу, в інформаційно-торговельну систему (інтернет-трейдинг).

Поиск по сайту: