 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Позамагазинні форми роздрібного продажу товарів: їх роль у створенні конкуренції, класифікація і види
В умовах перехідної економіки формування приватного сектору торгівлі, організація магазинного продажу товарів стримуються через потребу в значному стартовому капіталі для влаштування магазинів. Це призвело до розвитку позамагазинних форм продажу товарів. Позамагазинні форми продажу товарів більше спрямовані на покупців: практично не покупець шукає потрібний йому товар, а товар максимально наближається до покупця, шукає його. Підприємства цієї форми продажу товарів характеризуються високою мобільністю, що дозволяє значно наблизити їх до покупців і скоротити затрати часу на придбання товарів. Однак відсутність у них торговельного залу не дозволяє запропонувати покупцям широкого асортименту товарів, тобто торгівля здійснюється товарами простого, найбільш частого попиту. Ці підприємства, як правило, не можуть також запропонувати покупцям додаткових послуг, що значно знижує рівень торговельного обслуговування. Позамагазинні форми торговельного обслуговування покупців організовуються способом продажу товарів: а) через дрібнороздрібну мережу і торговельні автомати; б) через пересувні засоби торгівлі; в) на ярмарках і базарах; г) поштою тощо. Вибір конкретної форми і засобів позамагазинної торгівлі проводиться з врахуванням місцевих умов, насамперед чисельності населення у конкретному населеному пункті, сезонних і кліматичних умов, умов організації суспільного виробництва, наявності підприємств роздрібної торгівлі та їх спеціалізації тощо. Продаж товарів через мережу дрібнороздрібних торговельних об’єктів. Однією з найбільш розповсюджених форм позамагазинного продажу товарів є роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу, при якій торговельні споруди не мають торговельного залу для покупців. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є за своєю суттю активною формою пропонування товарів щоденного та найчастішого попиту і надання послуг поза межами магазинів. На сучасному етапі розвитку внутрішньої торгівлі в Україні основними перевагами дрібнороздрібної торговельної мережі є можливість швидкого розгортання і передислокації, досить частоподовжена тривалість роботи протягом доби, а також відносно нижчий рівень цін на пропоновані товари. Разом з тим у загальному складі роздрібної торговельної мережі підприємствам дрібнороздрібної торговельної мережі все-таки відводиться допоміжна роль, оскільки вони не можуть самостійно забезпечити реалізацію всього комплексу завдань організації торговельного обслуговування населення. Продаж товарів через дрібнороздрібну торговельну мережу здійснюється через дві основні групи об’єктів цієї мережі: 1) пункти некапітальної забудови, до яких належать, зокрема, кіоски, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; 2) засоби пересувної мережі – автомагазини, авто-кафе, авто-розвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо. Пункти некапітальної забудови – це, як правило, недорогі споруди легкої конструкції, будівництво яких не вимагає значних капітальних витрат завдяки можливості використання модульних конструкцій та місцевих матеріалів, що сприяє скороченню термінів будівництва й монтажу. Кіоски і палатки належать до підприємств дрібнороздрібної торгівлі, які мають відокремлені приміщення, але не мають торгового залу для обслуговування покупців. Кіоски – це дрібні споруди на 1-2 робочих місця без торгового залу та інших видів приміщень. Продаж товарів у кіосках здійснюється через вікна. Палатки (торгові намети) – це невеликі споруди, як правило, на одне робоче місце без торгового залу з невеликим приміщенням для зберігання поточних запасів товарів. Павільйони – це споруди полегшеної конструкції легкого некапітального типу з невеликим торговим залом на 2-4 робочих місця і приміщенням для зберігання товарів. Об’єкти дрібнороздрібної торговельної мережі дозволяють з найменшими витратами наблизити товари до покупців і в найкоротші строки організувати їх продаж у зручних для покупців місцях та в зручний час. Ці пункти продажу товарів розташовуються на вулицях і площах, у парках, на вокзалах, на автотрасах, на туристичних маршрутах, у місцях масового відпочинку, тобто в місцях великого напливу людей, а також безпосередньо у житлових зонах населених пунктів. У сільській місцевості об’єкти дрібнороздрібної торговельної мережі розташовуються, як правило, в місцях нового житлового будівництва або в місцях, територіально віддалених від діючих магазинів на відстані, що перевищують відстань пішохідної доступності. Територіальна наближеність дрібнороздрібної торговельної мережі до обслуговуваного населення сприяє економії часу покупців на придбання товарів. Певним недоліком дрібнороздрібної торговельної мережі є те, що її об’єкти недостатньо зручні для демонстрації і вибору товарів, асортимент пропонованих товарів у них є обмеженим, а в процесі реалізації покупцям надається значно менше додаткових торгових послуг, що суттєво знижує рівень торговельного обслуговування населення. Це пов’язано перш за все з тим, що через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволяється продаж продовольчих і непродовольчих товарів лише нескладного асортименту, який проводиться згідно з правилами їх продажу. Крім того, в дрібнороздрібній торговельній мережі взагалі забороняється продаж: - продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів; - алкогольних напоїв (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю у сільській місцевості, за наявності марок акцизного збору); - тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання; - тютюнових виробів без марок акцизного збору; - алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками суб’єкта господарювання, яким не виповнилося 18 років; - технічно складних та великогабаритних товарів; - тканин, взуття (крім домашнього і робочого), швейних виробів (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та виробів верхнього трикотажу, що потребують примірювання; - дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них; - вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів (крім тих, що реалізуються через авто-розвозки системи споживчої кооперації); - виробів, реалізація яких заборонена законодавчими актами, а також товарів, що не мають супровідних документів (товаротранспортна накладна, рахунок-фактура, прибутково-видаткова накладна, документи, що засвідчують належну якість та безпеку товарів тощо), наявність яких обумовлена нормативними документами та актами. Організація продажу товарів і обслуговування покупців в об’єктах дрібнороздрібної торговельної мережі.Суб’єкт господарювання, у підпорядкуванні котрого є пункт продажу дрібнороздрібної торговельної мережі, може здійснювати продаж товарів лише за умови наявності на всі товари, які реалізовуються в ньому, відповідних приймальних документів із зазначенням найменування, кількості, ціни, підписаних керівництвом підприємства або матеріально відповідальною особою, які фактично підтверджують легальність їх походження (належним способом оформлені накладні, рахунки-фактури, транспортні накладні, приймальні акти, забірні листи, завірені печаткою суб'єкта господарювання копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, копії гігієнічних висновків, документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів тощо). Особливі вимоги висуваються в разі реалізації в таких пунктах продажу продукції громадського харчування, на кожну партію якої повинне оформлятися належним чином оформлене посвідчення про якість, а також документ про якість одержаної продукції і ціни за одиницю розфасовки або ваги продукції. У разі, якщо товари надійшли на реалізацію від громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності, вони повинні мати ярлик із зазначенням його прізвища, поштової адреси, номера документа, який засвідчує якість товару. Приймання та продаж у підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі товарів, які надійшли без таких супровідних документів, а також товарів з простроченими термінами реалізації заборонені. У стаціонарних пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі повинні дотримуватися загальні вимоги до організації торгово-технологічного процесу, в тому числі щодо зберігання товарів, їх підготовки до продажу, реалізації товарів. Так, перед початком торгівлі необхідно перевірити справність ваговимірювальних приладів, електронних контрольно-касових апаратів та інвентарю; усі отримані товари повинні бути розпаковані, розкладені на прилавках і полицях обладнання павільйону чи палатки або на робочій частині кіоску (робочою частиною в кіоску називається робоче місце продавця разом із викладеними на ньому товарами). При цьому забороняється зберігати продовольчі товари на підлозі у відкритій тарі, а також тримати в пункті продажу сторонні речі. Зразки реалізовуваних товарів (і продукції громадського харчування) повинні виставлятися з урахуванням санітарних правил і вимог товарного сусідства; у разі, якщо продукція громадського харчування або продовольчі товари не мають упаковки, їх потрібно вкрити від пилу прозорою плівкою. Необхідною умовою правильної організації процесів продажу товарів на підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі є наявність належно оформлених ярликів цін та надання покупцям необхідної доступної та достовірної інформації. Тому всі зразки товарів, які є в продажу, повинні бути виставлені у видному для покупців місці і мати ярлики цін (цінники). Крім того, всі реалізовані товари повинні мати нанесену письмово українською мовою інформацію, зміст якої відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів". Працівники підприємства дрібнороздрібної торговельної мережі повинні надавати покупцям повну можливість відібрати товар, ознайомити їх з особливостями, якістю та правилами користування товарами. Для забезпечення відпуску покупцям товарів повною мірою та вагою ваговимірювальні прилади мають бути на видному для покупця місці. Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, міри, ваги та ціни. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому можливість перевірити вагу відпущеного товару, а також ознайомитися з документами, які підтверджують ціну та якість товару. Відпуск товарів покупцям у підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі проводиться за готівку. Нефасовані продовольчі товари та продукція громадського харчування повинні відпускатися (передаватися) покупцеві упакованими в папір, паперові серветки, поліетиленові кульки харчового призначення або в тару покупця, непродовольчі товари – в папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал. При відпуску товарів заборонено змушувати покупців до придбання будь-яких додаткових товарів або одержання замість здачі будь-яких товарів. У разі продажу товару або продукції громадського харчування неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні або повернути покупцеві сплачені гроші. Роздрібний продаж товарів через торгові автомати. Застосування для продажу товарів торговельних автоматів дозволяє здійснювати реалізацію товарів у будь-який час доби, коли магазини закриті; при цьому товари відпускаються дуже швидко. Торговельні автомати, як правило, установлюють на вулицях, у парках, на стадіонах, на виробничих підприємствах (на відкритій місцевості або в закритих приміщеннях). При встановленні торговельних автоматів на відкритій місцевості можливість їх експлуатації обмежується тривалістю теплого сезону року. Через автомати доцільно реалізовувати товари масового і стійкого попиту, які мають відносно невисоку ціну і стандартну форму або визначене дозування. Основний асортимент товарів при продажу через торговельні автомати включає гарячі (чай, кава, какао-напій) і прохолодні напої (газована вода, квас, соки, безалкогольні напої типу «Пепсі», «Кока-кола» та ін., які реалізовуються як на розлив, так і в дрібній упаковці), кондитерські і хлібобулочні вироби, бутерброди, штучні бакалійні і кондитерські товари, олію, окремі непродовольчі товари частого попиту, газети, листівки, конверти, аудіо- та відеокасети, тютюнові вироби та ін. Сучасні торговельні автомати забезпечують продаж різноманітних товарів у поєднанні з наданням послуг щодо рекламування різної продукції, діяльності тих чи інших фірм, видавання довідок та ін. Торговельні автомати (і напівавтомати) виконують функції, пов'язані із прийманням грошей, забезпеченням можливості вибору товару покупцем, здійсненням підготовки товару до продажу (наприклад приготування напою, підігрівання охолоджених страв), управлінням роботою секції видавання товару, видаванням здачі і товарного чека тощо. Організація продажу товарів через торговельні автомати пов'язана з необхідністю їх товаропостачання і технічного обслуговування, яке покладається на механіків-експлуатаційників. За кожним з таких спеціалістів закріплюється певна група автоматів (до 20 од.). В обов'язки механіка-експлуатаційника входить технічне обслуговування апаратів, вчасне поповнення запасів товарів чи сировини для їх приготування, збір і здавання грошової виручки. Технічне обслуговування проводиться з метою забезпечення безперервної роботи закріплених торговельних автоматів, утримання автоматів у справному стані, здійснення регулювання автоматів для додержання точного відпуску товарів, вжиття заходів для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, а також запобігання псуванню товарів у випадку виходу автомата з ладу. Подальший розвиток торгівлі через торговельні автомати пов'язаний з розробкою нових їх конструкцій, виробництвом універсальних торговельних автоматів для одночасного продажу кількох видів товарів, підвищенням надійності їх експлуатації, зменшенням вартості та експлуатаційних витрат в умовах зростання тарифів на електроенергію тощо. Організація пересувної торгівлі. Засобами пересувної торгівлі вважаються автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, столики тощо. Ці засоби використовують насамперед для створення максимальних зручностей покупцям, котрі мешкають у тих поселеннях, де відсутня стаціонарна торговельна мережа, а також у виробничих умовах (на польових станах, пасовищах та ін.). Залежно від використовуваних засобів і організаційно-технічних прийомів пересувна торгівля поділяється на розвізну і розносну. Розвізна мережа здійснюється за допомогою пересувних засобів і включає в себе автомагазини, магазини-вагони, магазини-судна, гужові, мотоциклетні, моторолерні і велосипедні розвозки, а також причепи-магазини. В Україні автомагазини і різноманітні розвозки традиційно найбільш активно використовуються системою споживчої кооперації у сільській місцевості. Розносна торгівля ведеться в основному у місцях масового відпочинку з використанням переносних пристосувань – яток, корзин, невеликих столів тощо. Через цю мережу продають переважно продовольчі товари – морозиво, бутерброди, кондвироби, овочі, фрукти, плоди, ягоди; а також квіти, журнали, книги та інше. Найбільш ефективними засобами пересувної (розвізної) торгівлі є автомагазини. Для них характерною є висока швидкість руху і маневреність, що дозволяє обслуговувати великі території із високою частотою відвідування окремих малонаселених пунктів (де організація стаціонарної мережі є економічно недоцільною) або ж певні контингенти покупців у безпосередніх умовах їх виробничої діяльності (працівників залізниці і водного транспорту, шосейних доріг, польових станів і відгінних пасовищ, віддалених будівельних дільниць тощо). Використання автомагазинів є зручним також і для організації продажу товарів у місцях зосередження великої кількості людей у містах. Основними функціями автомагазинів є обслуговування населених пунктів без стаціонарної роздрібної торговельної мережі, торгівля товарами складного асортименту (за заявками) у тих населених пунктах, в яких організована торгівля лише товарами повсякденного попиту, організація торгівлі в місцях трудової зайнятості сільського населення, надання додаткових торгових послуг та ін. Для організації автомагазинів застосовуються автомобілі зі спеціально сконструйованими кузовами або ж з переобладнаними кузовами стандартної конструкції, пристосовані для організації в них торговельного обслуговування. На кузовах автомагазинів (а також автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн) повинен бути нанесений фарбою чіткий напис, який вказує найменування, адресу суб'єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі та номер телефону суб'єкта господарювання. Організація роботи автомагазинів визначається їх спеціалізацією, особливостями торгово-технологічного процесу та застосовуваними методами обслуговування покупців. Залежно від товарного профілю розрізняють автомагазини з універсальним або спеціалізованим асортиментом реалізовуваних товарів. Більш широкого розповсюдження у вітчизняній торгівлі набули універсальні автомагазини типу «Продукти», «Промтовари», «Товари повсякденного попиту», «Книги». Асортимент товарів автомагазину «Продукти» може включати товари таких основних груп, як хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, бакалійні товари, консерви, гастрономічні товари, безалкогольні напої, тютюнові вироби, супутні непродовольчі товари та ін. Асортимент автомагазинів типу «Промтовари» в основному складається з непродовольчих товарів повсякденного попиту (галантерейні, парфюмерно-косметичні, господарські товари, деякі культтовари, домашнє та робоче взуття, робочий одяг та ін.). Товари цих самих груп у поєднанні з продовольчими товарами формують асортимент автомагазинів «Товари повсякденного попиту», але він відрізняється від асортименту автомагазинів перших двох типів за шириною та глибиною. Автомагазини типу «Книги» реалізують літературу різних напрямків, а також періодичні видання та супутні товари (наприклад канцелярські). Певного рівня розвитку набуло в Україні використання спеціалізованих автомобілів (з кузовом типу «цистерна») для розвізної торгівлі молоком, квасом та деякими іншими товарами як у сільських поселеннях, так і в міських умовах, особливо в районах новобудов, де мережа магазинів ще не повністю сформувалась. Традиційний асортимент автомагазинів може доповнюватися товарами інших груп за умови подання покупцями попередньої заявки на їх завезення. Разом з тим розширення асортименту товарів у розвізній торгівлі, в тому числі торгівлі через автомагазини, в Україні у даний час певною мірою стримується чинними Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, які забороняють реалізацію товарів складного асортименту, хоча конструкція, улаштування та технічне оснащення сучасних автомагазинів дозволяє торгувати товарами у широкому асортименті, а їх обладнання забезпечує сучасну технологію продажу товарів. Принципова схема організації торгово-технологічного процесу автомагазину: 1 – відбір і приймання товарів на складі(товаропостачання автомагазинів можуть здійснювати спеціалізовані склади роздрібних або оптових торговельних підприємств та організацій, склади готової продукції виробничих або агропромислових підприємств); 2 – розміщення й укладення товарів у салоні автомагазину (зберігання товарів у автомагазині повинне організовуватися із закріпленням за товарами постійних місць, з урахуванням вимог товарного сусідства, з регулярним проведенням заходів із санітарного обслуговування автомагазину); 3 – виїзд автомобіля у пункти обслуговування (для кожного автомагазину розробляються кільцеві маршрути, які можуть передбачати зупинки на постійних місцях стоянки відповідно графіку, у якому вказується термін прибуття автомагазину в кожен пункт); 4 – підготовка автомагазину до продажу товарів і обслуговування покупців; 5 – пропонування, продаж товарів, проведення розрахункових операцій (на місцях стоянки покупці можуть вибирати товари на місці зі сформованого і представленого в автомагазині асортименту або ж отримувати товари, привезені за попереднім замовленням); 6 – приймання попередніх замовлень, надання інших послуг; 7- санітарна обробка кузова (салону); 8 – повернення автомагазину на стоянку, його огляд; 9 – опломбовування автомагазину, здавання його під охорону; 10 – складання звіту і здавання виручки. Продаж товарів за замовленнями та продаж товарів удома в покупців. Ефективними формами позамагазинного продажу товарів є продаж товарів за замовленнями та продаж товарів удома в покупців, які спрямовані на поліпшення торговельного обслуговування населення завдяки максимальному скороченню часу на придбання товарів, надання послуг з доставки товарів додому. Продаж товарів за замовленнями – це форма роздрібного продажу товарів, за якої покупець здійснює попереднє їх замовлення безпосередньо в об'єкті торгівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку й одержує товари в обумовленому місці та в зазначений час. Цю форму продажу товарів ще називають дистанційною тому, що вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосередньою передачею вибраного товару покупцю, та тому, що товар при його виборі знаходиться від покупця на певній відстані (дистанції). Продаж товарів на замовлення покупців може здійснюватися не тільки через посередників (торгових агентів в офісах, об'єктах торгівлі, що реалізують товари на замовлення покупців), а й на основі прямого маркетингу. Прямий маркетинг – це різновид роздрібного продажу товарів, при якому покупець спочатку знайомиться з товаром чи послугою «неособистим» способом, а потім робить замовлення по пошті, телефону, факсу або за допомогою комп'ютера. Носіями інформації про товари та послуги, що пропонуються споживачам, можуть бути:друковані каталоги; рекламні проспекти, об'яви, рекламні та газетні брошури, що розповсюджуються через пошту;вкладиші в місячні кредитні картки та різні розрахунки;стенди, що стоять окремо (при вході в магазин, біля розрахункового вузла тощо), з купонами, брошурами, каталогами та іншими рекламно-інформаційними матеріалами; об'яви або програми проведення конкурсів та інших рекламних акцій в засобах масової інформації: газетах, журналах, радіо і телебаченні; баннери або «гарячі послання» в Інтернеті; відео кіоски – інтерактивні комп'ютерні термінали, які розміщуються окремо і демонструють товари та пов'язану з ними інформацію на відеоканалі (щоб покупці мали більшу можливість вибрати товар, часто використовується сенсорний екран). У країнах з розвиненою ринковою економікою функціонує безліч різних фірм, що займаються продажем товарів за замовленнями і сприяють тим самим зміцненню зв'язків між виробництвом, обігом і споживанням. В Україні нині створюються і функціонують нові фірми (центри), які спеціалізуються на здійсненні продажу товарів за замовленнями, але часто недостатня матеріально-технічна база, відсутність досвіду роботи, кваліфікованих кадрів знижують рівень їх праці. Все ж таки діяльність низки таких фірм стала успішною: стрімке зростання онлайн-замовлень та електронної комерції спостерігалося у 2013 році і на початку 2014 року. Організація продажу товарів за замовленнями. Замовлення на товари приймаються від громадян у порядку, встановленому суб'єктом господарювання (безпосередньо у магазині, за телефоном, за місцем роботи громадян на підприємствах, в установах, організаціях, з доставкою додому). Замовлення оформлюється на бланку замовлення у двох примірниках, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання, назва товару, його ціна (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількість, загальна вартість товару, вартість послуг, що надаються додатково, дата (час) виконання замовлення тощо. Перший примірник оформленого бланка замовлення передається покупцеві, другий – залишається у суб'єкта господарювання. Якщо проведено попередню оплату, то в бланку замовлення робиться спеціальна відмітка. Доставка замовлень додому проводиться в узгоджений з покупцем час. Форма і порядок оплати замовлених товарів (готівкою, у безготівковому порядку, за чеками банків, за кредитними картками, з частковою або повною попередньою оплатою), визначаються за погодженням між покупцем і суб'єктом господарювання. Транспортні засоби для перевезення додому покупцям продовольчих товарів за замовленнями повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашин повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю. При оплаті замовлення, прийнятого за телефоном, удома покупцеві видається перший примірник бланка замовлення з відміткою про оплату та дату (час) виконання замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання. На непродовольчі товари виписується також розрахунковий документ. Розрахунки за товари відображаються у розрахунковій книжці чи книзі обліку розрахункових операцій. При передачі покупцеві замовлення уповноважена особа суб'єкта господарювання забезпечує перевірку відповідності товарів виконаному замовленню. На другому примірнику бланка замовлення покупець своїм підписом підтверджує отримання замовлення та сплату грошей. При доставці додому прийнятого за телефоном замовлення на непродовольчі товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні терміни, покупцю передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов'язково робиться відмітка про дату продажу (день доставки) та найменування суб'єкта господарювання, що виконав замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Покупцеві надається інформація про підприємства (майстерні), що проводять гарантійний та поточний ремонт цих товарів. Покупцеві, який здійснив попередню оплату замовлення, але не отримав його в установлений час із своєї вини або необґрунтовано відмовився від отримання замовлення при його доставці додому, повертаються гроші тільки в сумі вартості товару (без вартості виконаної послуги, транспортних витрат тощо). Замовлення використовуються суб'єктом господарювання на свій розсуд. При виконанні прийнятого замовлення суб'єкт господарювання не має права змінювати асортимент товарів та ціни на них без погодження з покупцем. Суб'єкт господарювання зобов'язаний у разі відсутності якогось замовленого товару попередити покупця та запропонувати йому відповідну заміну. Розрахунки з покупцями за товари, що видаються в магазині, здійснюються через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. Продаж товарів удома в покупців – це форма роздрібного продажу товарів уповноваженим представником суб'єкта господарювання вдома в покупця, за місцем його роботи, відпочинку тощо як за попереднім запрошенням покупця, так і без такого. Під час продажу товарів удома в покупця забезпечуються найбільш сприятливі умови для реалізації товарів, оскільки один продавець вступає в прямий контакт з єдиним покупцем, який, до того ж, перебуває у найбільш комфортних – домашніх – умовах. Представник підприємства-продавця має можливість показати покупцеві товар, продемонструвати його в дії й у разі згоди клієнта – оформити замовлення. Застосування цієї форми позамагазинного продажу найбільш доцільне для тих товарів, продаж яких вимагає усної аргументації, певних пояснень технічного характеру, демонстрації роботи виробу або дегустації товару. Присутність при цьому продавця допомагає швидше переконати покупця в доцільності купівлі; разом з тим неприпустимим є тиск на покупця («продаж кулаками») через занадто активне стимулювання потреби в покупці. Асортимент продовольчих та непродовольчих товарів, що продаються за замовленням та вдома в покупців, визначається суб'єктом господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких згідно із законодавством заборонений. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупців наочною та доступною інформацією про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і ціни на товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень додому, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні терміни. Реклама товарів, що пропонуються для продажу за замовленнями та вдома в покупців, здійснюється відповідно до вимог законодавства про рекламу. На вимогу покупця суб'єкт господарювання зобов'язаний надати йому для ознайомлення відповідні супровідні документи на товари, передбачені законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або завірена в установленому порядку копія зазначеного сертифіката на товар, який підлягає сертифікації, документи, що підтверджують ціни на товари, тощо). Продаж товарів за замовленнями та вдома в покупців проводиться з додержанням вимог правил продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів. Суб'єкт господарювання, зважаючи на свої можливості, визначає територію, на якій здійснюватиметься продаж товарів удома. Уповноважена особа суб'єкта господарювання, яка здійснює продаж товарів удома в покупців, повинна пред'явити покупцеві документ, що підтверджує її належність до суб'єкта господарювання та виконання відповідних обов'язків. Оплата за товари, що продаються вдома, проводиться готівкою при передачі їх покупцеві. На товари, що продані вдома у покупця, уповноважена особа суб'єкта господарювання виписує товарний чек у двох примірниках із зазначенням в ньому найменування суб'єкта господарювання, дати продажу, назви товару, його ціни (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількості, плати за послуги з торгівлі вдома, загальної вартості купівлі. Перший примірник товарного чека з відміткою про оплату, завірений штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання, передається покупцеві, другий примірник із підписом покупця про отримання замовлення і підтвердження оплати залишається в уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Розрахунки за товари відображаються у товарно-касовій книзі. Покупцеві товарів, на які встановлені гарантійні терміни, крім зазначених документів, видається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, що здійснює продаж товарів удома в покупців, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна в обов'язковому порядку інформувати покупця про найменування та адресу підприємства, що здійснює функції суб'єкта господарювання щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт, технічне обслуговування проданих товарів. Поняття та види ярмарків з роздрібного продажу товарів, порядок їх проведення. Ярмарком з роздрібного продажу товарів заведено називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, які з метою продажу товарів народного споживання проводяться в обумовленому місці в установлені терміни за участі багатьох організацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств – виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких закладів (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях тощо). Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організовують насамперед магазини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торгівлі. З урахуванням цільового призначення та часу проведення ярмарків розрізняють сезонні (весняно-літні, осінні) та традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості проведення ярмарків розрізняють короткотермінові і постійно діючі (тобто функціонуючі протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щороку у визначений час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Сорочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт і збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна та виносна торгівля. Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торговельних систем та окремих торговельних підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомітет несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, затверджує умови участі в ньому, затверджує план проведення ярмарку та кошторис витрат тощо. Порядок проведення ярмарків визначається оргкомітетом за погодженням з органами місцевої влади; порядок проведення загальнодержавного ярмарку визначається окремим положенням, яке розробляється та затверджується органами виконавчої влади. В останньому разі обов'язки з безпосереднього проведення ярмарку та його підготовки покладаються на визначену оргкомітетом способом конкурсного відбору юридичну особу- генерального розпорядника ярмарку. До участі в ярмарку запрошуються підприємства оптової торгівлі, виробничі промислові і сільськогосподарські підприємства, які мають право на здійснення роздрібної торгівлі власною продукцією. Для участі в ярмарку ці підприємства повинні подати відповідні замовлення (які служать підставою для їх дальшої реєстрації), визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж), сплатити встановлений збір, зареєструвати своїх представників та забезпечити доставку і вчасне встановлення експозиції товарів. Проведення ярмарків потребує значної підготовчої роботи, в процесі якої необхідно вибрати місце і визначити час проведення ярмарку, облаштувати територію, звести необхідні споруди, визначити й укомплектувати асортимент товарів для реалізації, підібрати склад торгового та іншого персоналу, провести рекламну роботу. Досить часто час проведення ярмарків підбирається з урахуванням термінів закінчення весняних або осінніх сільськогосподарських робіт; терміни проведення ярмарку узгоджуються з органами місцевої влади. Як правило, для розташування ярмарку найбільш зручно використовувати площі, стадіони, спеціально облаштовані майдани, продовольчі та речові ринки і ринкові комплекси. Місце ярмарку доцільно обгородити або позначити його контури спеціальними засобами. Під час організації ярмарків особливу увагу необхідно звертати на наявність добре розвинутої, зручної системи транспортних шляхів. У ході підготовки до ярмарку рекомендується визначати також порядок відвідання ярмарку мешканцями розташованих поблизу сільських населених пунктів. Під час підготовки до ярмарків доцільно розгорнути рекламну кампанію в пресі, інших засобах масової інформації, зокрема, способом інтерв'ю, бесід з провідними спеціалістами виробничих підприємств, торгівлі, ученими, з яких населення може дізнатися про цілі проведення ярмарку, режим і порядок його проведення, очікувані вигоди як для учасників, так і для населення. У системі ярмарків особливе місце посідають сезонні ярмарки. У практиці вітчизняної торгівлі найбільш часто сезонні ярмарки проводяться з метою активізації продажу таких продовольчих товарів, як картопля, плоди, овочі, а в торгівлі непродовольчими товарами – для активізації продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів. Організація сезонних ярмарків (сезонної торгівлі) передбачає продаж товарів повсякденного і найбільш частого попиту протягом 5-6 місяців весняно-літнього та осіннього періодів року з організацією постійно діючих торгових зон для продажу різних груп товарів. Проведення такої форми продажу товарів створює додаткові умови для швидкого обслуговування населення, скорочення черг у часи найбільш інтенсивних потоків покупців, а також розвантажує мережу магазинів для активізації в них торгівлі іншими групами товарів. Для організації сезонних ярмарків рекомендується широко застосовувати збірно-розбірні павільйони, які комплектуються столами, прилавками, тарою-обладнанням та ін. Організація сезонних ярмарків одним з основних елементів включає забезпечення рекламно-інформаційного оформлення як місць продажу товарів (павільйонів, автомагазинів, палаток), так і торгових зон у цілому. Основним завданням при цьому є привернення уваги покупців, забезпечення їх інформації про реалізовувані товари, заохочення відвідувачів до імпульсивних купівель і, в підсумку, до збільшення товарообігу та більш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання. Визначаючи склад рекламно-інформаційних засобів для торгових зон на території ярмарку, необхідно в першу чергу враховувати асортимент реалізовуваних товарів, конструкцію павільйонів, палаток, їх взаємне розташування, характер ярмарку. При цьому в одних випадках як носій рекламної інформації може виступати сам товар, в інших — спеціальний носій рекламної інформації, який відокремлений від товару. При організації ярмарків необхідно намагатись забезпечити комплексні інформаційні послуги для покупців з використанням рекламних транспарантів, вуличних інформаційних щитів, друкованої реклами, рекламних оголошень в аудіо-засобах (місцеве радіо та телебачення) та друкованих виданнях.
Поиск по сайту: |