Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об’єктивною передумовою стабільного та динамічного соціально-економічного розвитку країни. Торгівля як провідна галузь сфери обігу, з кожним роком набуває все більших темпів розвитку.
Намітилася стійка тенденція зростання фізичного обсягу роздрібного товарообороту. Однак, слід відмітити, що споживчий ринок України все ще не набув належного розвитку: не досягнуті навіть обсяги виробництва споживчих товарів та їх роздрібного продажу, які були у 1990 р. Його активному розвитку не сприяє й те, що значна частина населення має невисокий рівень доходів.
Важлива роль у вирішенні цих завдань належить підприємствам оптової торгівлі, які повинні бути активними, економічно вигідними комерційними посередниками як для товаровиробників (у першу чергу вітчизняних), так і роздрібним торговцям, забезпечуючи баланс інтересів усіх учасників ринку та створюючи сучасну систему товароруху, орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів. В новій економічній системі, що формується в Україні, оптова торгівля повинна зайняти особливе місце. Вона опосередковує у зростаючих масштабах обміну товарно-грошовій формі, забезпечуючи необхідні темпи і пропорції не лише відтворювального процесу, але сукупного попиту і пропозиції та міжгалузевого обміну.
У науковій практиці бракує єдиного погляду на сутність організації, тому важливо з'ясувати зміст терміну "організація".
Поняття "організація" походить від французького слова "organization", що означає "придаю стрункий вигляд, улаштовую". Це поняття трактується в різних джерелах по-різному: або як організаційне забезпечення реалізації різних функцій, або як упорядкування складових елементів організаційної структури, або як організаційна система, частіше соціальна.
У першому випадку – організація включає раціональне і цілеспрямоване використання методів, способів, прийомів, дій щодо реалізації функцій та процесів, спрямованих на досягнення цілей системи.
У другому випадку організацію визначають як процес упорядкування і формування структури системи, забезпечення узгодженої і скоординованої взаємодії елементів системи, тобто взаємозв'язок між частинами цілого.
Зміст третього випадку полягає у тому, що організація розглядається, як угруповання людей, діяльність яких свідомо координується й управляється.
Узагальнюючи всі трактування цього терміну, можна визначити організацію як єдність внутрішньої впорядкованості, узгодженості і взаємодії автономних складників цілісної системи, з одного боку, та сукупність організуючих процесів, спрямованих на функціонування і розвиток такої системи – з другого. Разом з тим це визначення дає можливість сформулювати дефініцію більш вузького змісту, прийнятного для такої соціально-економічної системи, як торгівля.
Елементами організаційної системи в торгівлі є підсистеми, елементи (роздрібні підприємства, оптові організації, об'єкти торговельно-посередницької діяльності, а також підрозділи цих організаційних формувань). Сукупність різноманітних, але порівняно однорідної діяльності підприємств та організацій формують різні підсистеми, насамперед роздрібної, оптової, державної, кооперативної торгівлі. Підсистеми у сфері торгівлі мають ступінчастий характер, тобто вони ієрархічні. Спід зазначити, що багатоступінчастість характерна для підсистем з глибокою спеціалізацією торгівельної діяльності, а при універсальному характері торгівлі це є ознакою надмірної централізації господарських функцій, координації, регулювання, контролю.
Організаційні елементи в системі взаємодіють через організаційні відносини і зв'язки. Сукупність відносин в організаційних системах структурно різниться залежно від призначення самої системи. В організаційних системах торгівлі наявні такі відносини: організаційно-економічні, соціальні, технологічні і, безперечно, організаційно-правові. Що стосується зв'язків, які підтримують взаємодію складників системи і стійкість її як цілісної структури, то вони відображають зміст організаційних відносин. Форми ж зв'язків набагато ширше і складніше.
Характеристика організаційної системи буде неповною без розкриття її функцій і цілей. Функція є об'єктивною складовою організаційної системи, оскільки саму організацію можна розглядати як сукупність здійснення функцій. Функції притаманні організації на всіх без винятку рівнях ієрархії. Головною функцією організаційної системи є організаційна функція, тобто забезпечення досягнення таких цілей, як розвиток (зростання), стійкість і взаємодія.
Організаційні системи належать до складних систем, їм властиві особливості і характерні ознаки:
Складність структур пояснюється не тільки складом елементів, а й значною мірою зв'язками, функціями та різноманіттям цілей.
Для більш повного розкриття сутності організації торгівлі важливо визначити, що є об'єктом, а що – предметом цієї науки з тим, щоб установити, чим вона займається і які явища і процеси вивчає.
Об'єктом вивчення організації торгівлі є сфера торгівлі як цілісна соціально-економічна система та складові її організаційної структури. Предметом організації торгівлі є відносини і зв'язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів системи, а також процеси і дії організуючої спрямованості.
Зі врахуванням змісту і характеру об'єкта та предмета організації торгівлі доцільно розмежувати її призначення і функції відносно суміжних дисциплін, насамперед "Теорії організації" і "Теорії управління". Це дозволить уникнути підмін і змішування понять і категорій, що нерідко трапляється в науковій, навчальній літературі, а також на практиці.
Теорія організації – фундаментальна наука, яка вивчає закони, загальні принципи функціонування і розвитку організаційних відносин у природі та суспільстві і сумісна з будь-якою системою, яка має складну організацію. Організація ж торгівлі є похідною, прикладною наукою, яка базується на теоретичних засадах організації, використовуючи її загальні категорії для практичної організаційної діяльності.
Що стосується "Організації торгівлі" і "Теорії управління", то тут співвідношення інші.
Категорія "організація" використовується в теорії управління як процес моделювання і проектування структури управління. Крім того, з поняттям організації в "Теорії управління" тісно пов'язане впорядкування ієрархічних взаємозв'язків, поділ повноважень, відповідальності, розподіл обов'язків по вертикалі. Але найчастіше під організацією в контексті Теорії управління розуміють функцію управління щодо забезпечення виконання управлінських рішень. Таким чином, мета організації в управління полягає в тому, щоб підтримати систему в установлених значеннях конкретних параметрів. Організація ж є заходом упорядкованості системи і чинником взаємодії всіх структурних елементів для досягнення цілей системи. Отже, очевидно, що організація торгівлі є більш загальним і широким поняттям, ніж управління торгівлею.
"Організація торгівлі" як сучасна, ринково орієнтована дисципліна виконує три основні функції; пізнавальну, методичну і практичну.
У пізнавальному плані вона вивчає і пояснює явища, процеси, закономірності, тенденції, структурні зміни, які зумовлені ринковим характером розвитку системи торгівлі.
Тому в теоретичному аспекті дана дисципліна виконує такі завдання:
• пояснює терміни, поняття, категорії, розкриває сутність, зміст організації торгівлі, її науково-теоретичні засади, вивчає нові теорії, методологічні підходи;
• аналізує закономірності, тенденції, явища характерні, для організації торгівлі як вітчизняної, так і зарубіжної;
• вивчає організаційні системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;
• науково обґрунтовує принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;
• визначає зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торговельної діяльності і реалізації функцій торгівлі.
Методична функція даної дисципліни полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних систем, структур, моделей.
Основні завдання в межах цієї функції такі:
• організаційне проектування і побудова організаційних систем, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;
• організаційний аналіз, оцінка організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;
• оцінка і вимір різних параметрів організації, ефективності організаційної діяльності.
Дана дисципліна безпосередньо пов'язана з практикою, тому їй притаманна практична функція, яка полягає у формуванні вмінь і навичок майбутніх фахівців. У межах цієї функції можна відокремити такі завдання:
• формування раціональної організаційної структури, впорядкування складових елементів систем, упровадження ефективних організаційних відносин і зв'язків;
• організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних систем у торгівлі, оптимізація їх структури;
• налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування торгівлі, утримання торговельних об'єктів у межах доданих значень основних параметрів;
• організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку торгівлі;
• зосередження організаційного потенціалу на здійснення реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.
Виходячи з цього, основне завдання дисципліни "Організація торгівлі" – це формування в майбутніх фахівців системи сучасних знань з організації, а також умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності у сфері торгівлі.
У межах своїх функцій "Організація торгівлі" вирішує чітко окреслене коло завдань. Вони не розповсюджується на види діяльності поза межами сфери торгівлі, визначеної "Класифікатором видів економічної діяльності" (КВЕД).