1. Жигірь В. І., Чернега О. А. Професійна педагогіка / за ред.. М. В. Вачевського. – К.: Кондор-Видавництво, 2012. – 336 с.
2. Кайдалова Л. Г., Щокіна Н. Б., Вахрушева Т. Ю.Педагогічна майстерність викладача: Навчальний посібник / Л. Г. Кайдалова, Н. Б. Щокіна, Т. Ю. Вахрушева. – Х.: Вид-во НФаУ, 2009. – 140 с.
3. Педагогічна майстерність: Підручник I.A. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І.Ф, Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. - 2-ге вид., - К.: Вища школа, 2004. -С. 27-30.
4. Педагогическая акмеология: коллективная монография / под. ред. О. Б. Акимовой; ФГАОУ ВПО «Рос. гос. проф.-пед. ун-т». Екатерин-бург, 2012. 251 с.
5. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика.(Л.Л. Момот та інш.) -К.: Рад.шк., 1990.
6. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Вид. 3-тє, перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 168 с.
7. Шквир О. Л., Пшенічнікова О. А. Основи педагогічної майстерності. Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів. – Хмельницький: ХГПІ, 2006. – 56
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Складіть індивідуальну програму професійного та особистісного зростання та самовдосконалення. Програму можна зобразити у вигляді схеми або таблиці.
2. Напишіть твір на тему: «Яким я бачу себе, і яким мене бачать інші». У творі необхідно вказати свої як позитивні, так і негативні професійні та особистісні якості, власні помилки та недоліки, а також їх причини. Окресліть можливі шляхи самовдосконалення.
Акмеологічна компетентність вчителя початкової школи. Рівні, критерії та показники сформованості акмеологічної компетентності вчителя.
Що ж таке акмеологія?
Акмеологія (від грец. akme – вершина, найвищий ступінь будь-чого + logos – слово, вчення) – наука досягнення вершин людських якостей, оволодіння досконалістю в обраній, в тому числі й професійній, діяльності. У кожної людини – своя вершина, свій Олімп, і кожний прагне до нього: хто злітає на нього, хто «дереть-ся по його кам’янистих стежках». І кожна людина – «олімпієць», кожен благородний у своєму прагненні до перемоги над собою – до досягнення своєї вершини. Отже, акмеологія як наука вивчає можливості самореалізації творчого потенціалу людини на шляху до вершини професіоналізму і майстерності.
Акмеологія як інтегрована наука нової галузі знань людинознавства зумовила зародження нових акмеологічних напрямів, зокрема педагогічної та шкільної акмеології.
Шкільна акмеологія — це наука про саморозвиток зростаючої людини як суб’єкта життєдіяльності в освітньому просторі школи.
Педагогічною акмелогією є новий і перспективний напрямів гуманітарних наук, який інтегрує знання про людину на етапі досягнення нею успіху в навчально-виховній діяльності (самоосвіті).
Педагогічна акмеологія – це наука про шляхи досягнення професіоналізму і компетентності в праці педагога. Одним із центральних понять педагогічної акмеології є поняття професіоналізму педагога [31]. Під ним розуміється інтегральна характеристика особистості педагога, що припускає володіння ним видами професійної діяльності та наявність у педагога поєднання професійно важливих психологічних якостей, які забезпечують ефектив-не вирішення професійних педагогічних завдань з навчання та виховання [3].
Навчання є першим етапом на шляху до оволодіння людиною професійною майстерністю. В оволодінні професією визначна роль належить вищому навчальному закладу, бо саме за роки навчання студенти одержують необхідний для майбутньої професійної діяльності фундамент знань, у них формується професійна спрямова-ність, з’являються певні вміння і навички.
Головною акмеологічною проблемою є аналіз того, як проходить самовдосконалення, як відбувається формування професійної спрямованості, розвиток здібностей до діяльності, стимулювання професійної компетентності. Саморух до вершин майстерності залежить від суб’єктивних (мотиви, спрямованість, здібності, профе-сійні дії та уміння), об’єктивних (середовище, що може бути більш-менш продуктивним) і суб’єктивно-об’єктивних чинників (що пов’язані з іншими людьми).
Акмеологічна комптетентність учителя - це інтегративне особистісне новоутворення, яке характеризується усвідомленим постійним прагненням самовдосконалення в процесі професійної педагогічної підготовки/перепідготовки, педагогічними та акмеологічними знаннями й уміннями, спрямованими на розвиток особистості вихованця; розвиненими індивідуально-психологічними якостями (схильність до ризику, здатність до емпатії й самооцінки, виявлення типу поведінки, тривожності, лояльності до установи), що сприяють успішній самореалізації вчителя й набуттю професіоналізму в педагогічній діяльності.
Установлено, що акмеологічна компетентність учителя формується в процесі цілеспрямованого переорієнтування його поглядів, переконань, думок, ідейних принципів на розвиток природи самовдосконалення.
Структуру акмеологічної компетентності вчителя представлено як сукупність взаємопов’язаних між собою складників:
мотиваційно-ціннісного (акмеологічна спрямованість мотиваційно-ціннісної сфери вчителів на вдосконалення власного педагогічного потенціалу й розвиток особистості учня, прагнення досягати найвищих результатів і допомагати в цьому школярам, визнання дитини та її потреб як найвищої цінності);
змістово-процесуального (оволодіння вчителями акмеологічними знаннями як сукупністю відомостей у галузі акмеології, результату пізнання механізмів досягнення акме та самоздійснення, відбиття їх у свідомості вчителя й учнів та акмеолоічними вміннями: аналізувати свою діяльність, володіти собою в будь-якій ситуації, планувати власний професійний саморозвиток, створювати умови для постійного професійного вдосконалення, приймати правильні рішення, будувати й реалізовувати індивідуальну стратегію свого поступового висхідного розвитку, ускладнювати завдання професійного й особистісного розвитку, розрізняти об’єктивно та суб’єктивно значимі досягнення в професійній праці, домагатися здійснення високопродуктивної діяльності, найбільш повної самореалізації своїх особистісних здібностей, самопізнання й саморегуляції);
особистісно-рефлексивного (індивідуально-психологічні якості, які сприяють або заважають просуненню вчителя до акме та виявляються в схильності до ризику, здатності до емпатії й самооцінки, в типах поведінки, тривожності, лояльності до установи).