Адміністративний контроль

Органами державної влади, діяльність яких гарантує закон­ність виконавчого провадження та захист прав його учасників, є органи та особи вищого рівня у структурі ДВС. Контроль та захист прав сторін та інших учасників виконавчого прова­дження у порядку законодавства про виконавче провадження слід відрізняти від захисту, який здійснюється у порядку влад­ної (управлінської) діяльності. На діяльність органів ДВС п ширюється дія Закону України "Про звернення громадян" 1996 р., однак застосовують його у тому разі, якщо предметом контролю є не виконавчі дії, а інша діяльність ор­ганів та працівників ДВС. Захист у порядку Закону України "Про звернення громадян" не становить предмет виконавчого провадження, до нього вдаються, якщо скарга не відповідає вимогам, встановленим ст. 82 Закону.

Діяльність органів ДВС із забезпечення законності виконав­чого провадження поділяють на такі види:

б) попередня (санкціонуюча) діяльність;
а) наступна діяльність (оскарження);

в) контроль та перевірка виконавчого провадження.
Попередній (санкціонуючий) адміністративний контроль.

Начальник районного (міського) відділу ДВС слідкує за закон­ністю виконавчого провадження шляхом затвердження окре­мих процесуальних дій державного виконавця (проведення ви­конавчих дій у нічний час, у неробочі та вихідні дні, стяг­нення з боржника виконавчих витрат та виконавчого збору, зупинення, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, повернення виконавчого документа стягувачеві та повернення авансованого внеску, стягнення з боржника витрат на розшук боржника-юридичної особи або іншого майна боржника, зняття арешту тощо). До попереднього адміністративного кон­тролю належить також процедура надання дозволу на вчинен­ня виконавчих дій на території іншого відділу ДВС (ч.4 ст.20).

Наступний адміністративний контроль (адміністративне оскарження). Чіткої процедури оскарження рішень, дій чи без­діяльності державного виконавця не визначено, тим паче, що є розбіжності у розумінні самого адміністративного оскарження.

Контроль та перевірка виконавчого провадження. Ця форма адміністративної діяльності полягає у тому, що проводиться на відміну від оскарження, не лише за ініціативою сторони, а й іншого учасника виконавчого провадження. Відповідно до ст. 83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищого рівня.

Керівник органу ДВС, контролюючи дії державного вико­навця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимо­гам закону, вправі своєю постановою:

а) скасувати постанову, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконав­цем, який йому підпорядкований;

б) визнати недійсним акт, винесений у виконавчому провадженні державним виконав­цем, який йому підпорядкований;

в) зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, визначеному законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійсню­ють Міністерство юстиції України через Департамент ДВС, а Головне управління юстиції Мінюсту в АР Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі — через від­повідні відділи ДВС.

Перевірка є формою контролю за виконавчим проваджен­ням, здійснюється у порядку та особами, визначеними зако­ном. Перевірити законність виконавчого провадження мають

право:

2) заступники начальника Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головного управління юстиції в області, містах Києві та
Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх
заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на
виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і
районних, міських (міст обласного значення), районних у містах
відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним
управлінням юстиції. Стаття 86. Перевірка законності виконавчого провадження

1. Посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть
проводити перевірку законності виконавчого провадження за
дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час
розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього
Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу
державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду
скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших
посадових осіб державної виконавчої служби.

2. Перевірка законності виконавчого провадження має бути
проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого
провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження
витребуваного виконавчого провадження.

3. Постанова про проведення або результати перевірки
законності виконавчого провадження може бути оскаржена в
десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому цим
Законом.

4. На час проведення перевірки виконавче провадження може
бути зупинено посадовою особою, яка його витребувала, про що
зазначається в постанові.

5. Про результати перевірки законності виконавчого
провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься
постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями
та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Вилучення та виїмка (як слідча дія, у порядку передбаченому КПК) виконавчого документа або виконав­чого провадження іншими (органами (наприклад при вирішенні питання про порушення кримінальної справи) здійснюється лише за рішенням суду згідно ст.88 Закону.

Поиск по сайту: