Контроль, нагляд та юрисдикційний захист сторін та інших осіб у виконавчому провадженні

Оскільки державний виконавець є суб'єктом владних відносин, то можуть мати місце такі випадки, коли він порушує норми чинного законодавства, а, отже, і права, свободи та законні ін­тереси сторін та інших учасників виконавчого провадження. У цьому разі може бути застосовано зовнішні способи забезпе­чення захисту права: контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому провадженні.

Закон передбачає три форми захисту права:

1) оскарження особами, які беруть участь у виконавчому про­вадженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконав­ця (ст. 82);

8) контроль за законністю виконавчого провадження (ст. 83);

3) перевірка виконавчого провадження (ст.ст.84-86).

Однак ці визначення не повністю розкривають сутність зо­внішнього забезпечення законності виконавчого провадження.

Слід визнати, що такими способами (формами) зовнішньо­го забезпечення захисту прав учасників виконавчого провад­ження, а отже, і законності виконавчого провадження, є:

• адміністративний контроль;

• судовий контроль;

• діяльність органу, який видав виконавчий документ (привиконанні рішень несудових юрисдикційних органів);

• діяльність органів прокуратури.

Загальною рисою забезпечення законності виконавчого про­вадження і захисту прав його учасників є можливість оскар­ження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та інших працівників ДВС. Норми про оскарження можна поді­лити за сферою поширення на загальні та спеціальні. Загаль­ною нормою є положення ст. 82 Закону, відповідно до якого

2. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або
бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб
державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Спеціальними портами є встановлення можливості оскар­ження:

• дій державного виконавця, його відмови від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмови у задоволенні заяви про відвід державного виконавця (суб'єкт права — особи, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання
виконавчих дій);

• постанову про перевірку, проведення чи результат перевір­ки виконання провадження (ст. 86);

• дії (бездіяльності) державного виконавця з питань виконав­чого провадження (суб'єкт права — сторони та учасники виконавчого провадження);

• відмови у задоволенні відводу державного виконавця, екс­перта, спеціаліста, перекладача;

• постанови про відкриття виконавчого провадження;

• постанови про відмову у відкритті виконавчого проваджен­ня;

• постанови про відкладення провадження виконавчих дій;

• постанови про зупинення виконавчого провадження;

• постанови про закінчення виконавчого провадження;

• постанови про повернення виконавчого документа та аван­сового внеску стягувачеві (ч.4 ст.47);

• постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав;

• незвернення державного виконавця до суду у випадках обов'язкового проведення розшуку, а також постанови дер­жавного виконавця про відмову у розшуку майна боржника та постанови про стягнення витрат, пов'язаних із розшуком;

• постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;

• постанови про стягнення виконавчого збору;

• оцінки майна;

• постанови начальника відділу ДВС щодо вирішення питан­ня про звільнення майна з-під арешту, якщо допущено по­
рушення порядку накладення арешту;

• постанови про накладення штрафу.

Поиск по сайту: