1. Складнопідрядні речення з підрядними часу - це такі речення, в яких виражаються різні часові співвідношення між діями чи явищами головної й підрядної частин. Підрядна частина приєднується до головної за допомоги сполучних слів коли, поки, доки, а також сполучників як, як тільки, ледве, в той час як та ін. і відноситься переважно до головної частини загалом. Вона відповідає на питання коли? як довго? з яких пір? до яких пір? з якого часу? до якого часу?
Визначальними семантичними компонентами, які формують часові відношення в складнопідрядних реченнях часу, є дієслова-присудки з полярними значеннями одночасності й неодночасності, тобто до головної й підрядної частин можуть відбуватися одночасно й неодночасно.
Основною формою вираження значення повної одночасності здебільшого виступають дієслова недоконаного виду минулого, теперішнього або майбутнього часу: Одне почуття володіє мною тепер, коли я пишу ці рядки, - глибокий захват і благоговіння перед великим подвигом народу (Ю. Яновський); Як проминали село, Марко роздобув у бабусі сурових ниток (К. Гордієнко).
У підрядній частині, що приєднується до головної за допомоги сполучного слова коли, часова залежність чіткіше виражена за наявності в головній частині співвідносних слів тоді, тепер, весь час, щоразу, кожен раз: Тепер же, коли самі обставини змусили його взяти на свої плечі незвичну ношу: відповідальність за життя товаришів і за долю цієї фортеці, - він побачив усі події в іншому, більш глибокому освітленні (О. Гончар); Людині інколи щастить саме тоді, коли вона вважає затіяну справу безнадійною (Н. Рибак).
Складнопідрядні речення, в яких виражається неодночасність дій, явищ, процесів, передають ряд відтінків у визначенні часу й поділяються на кілька різновидів:
І) речення, в яких часовий період між двома діями не окреслений: Але після того як ви відійшли... як ви мені слова ті сказали..., я стільки вам бажала щастя, я стільки за вас думала (Ю. Збанацький); Перш ніж рушити, підводимось, озираємось навкруги (О. Гончар). У найбільш загальному вигляді значення послідовності передається за допомоги сполучників коли, як, після того як, перед тим як, до того як, перш ніж:
2) речення з конкретизованим часовим періодом між діями, названими головною й підрядною частинами: Минуло два дні, відколи серед пустинної тундри став мисливський намет (М. Трублаїні); Ось уже третій місяць, як Олександр працює на механічному заводі (П. Панч); наявність часового проміжку і його меж передається лексичною семантикою членів головної частини;
3) речення, в яких наголошується початковий момент дії, вираженої головною частиною: Відколи Настя вступила в його хату, в хаті стало тихо та весело (М. Коцюбинський). На початковий момент дії вказують сполучники відтоді, відколи, з того часу як, з тих пір як:
4) речення, які передають раптову послідовність дій, виражених головною й підрядною частинами: Як тільки Харитя увійшла межи жита, гарний краєвид зник (М. Коцюбинський); Тільки-но стемніло, лисичка вийшла на полювання (Н. тв.); Ледве я дійшла до хати, на порозі впала (Т. Шевченко); раптовість виражається за допомоги сполучних слів тільки, як тільки, тільки-но, щойно, ледве, скоро;
5) речення, в яких визначено межу тривання дії, переданої головною частиною: Мій народе! Не загинеш ти, не впадеш, як раб, ніколи в ноги, доки будуть на Збручі мости, що злучили всі твої дороги (Д. Павличко). На часову межу дії, названою головною частиною, виразно вказують сполучні слова поки, доки.
Для складнопідрядних речень, в яких виражається неодночасність дій, характерна розгалужена система варіантів видо-часової сполучуваності присудків головної й підрядної частин.
Підрядні частини складнопідрядних часових речень можуть стояти перед головною частиною, після неї і в середині її: Життя тільки тоді має сенс, коли людина створює нове, красиве, хороше в ім'я щастя людства... (В. Собко); Коли пан прогнав Ґудзя, злидні ще більш обсіли його (М. Коцюбинський); Через кілька днів на марші, коли вони ближче зійшлися з Брянським, Черниш нагадав йому про цей епізод... (О. Гончар).
Отже, з погляду структурно-семантичних особливостей складнопідрядні речення з підрядними часу неоднорідні.
2. Складнопідрядні речення з підрядними місця - це такі речення, підрядні частини яких вказують на місце або напрям дії головної частини й відповідають на питання де? куди? звідки?
Підрядні частини зі значенням місця приєднуються до головної частини сполучними словами де, куди, звідки, яким у головній частині можуть відповідати вказівні слова там, туди, звідти: Де громи гриміли смертю огняною, зливи прошуміли сивою стіною (А. Малишко); Я перебуваю там, звідки не повертаються, - в контррозвідці (Ю. Смолич).
Підрядна частина цих речень може вказувати на: а) місце знаходження того, про що говориться в головній: Розстріляли його біля яру, там, де липа цвіла за селом... (В. Крищенко); б) напрямок руху: Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони (М. Бажан); в) вихідний пункт дії чи руху: Я справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись, злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була - як на долоні (П. Тичина).
Підрядні частини у складнопідрядних місця можуть стояти після головної частини, перед нею й у середині: Там уся земля в червоних маках, де герої падали в атаках (П. Біба); Де рідний край, там і під ялиною рай (Н. тв.); Сюди, де вуличка забута, приїхав по дитячі сни (В. Крищенко).
3. Складнопідрядні речення з підрядними причини - це такі речення, підрядна частина яких вказує на причину, що зумовлює дію головної частини і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?
У складнопідрядних причинових реченнях підрядна частина поєднується з головною за допомоги сполучників бо, бо ж, через те що, тому що, у зв 'язку з тим що, за тим що: Ми горді своєю літературою, бо вона несе світові нове слово (М. Рильський); Наше мистецтво об єднує людей, тому що несе в маси найпередовіші ідеї епохи, найгуманнішу мораль, найблагородніші ідеали (3 журн.).
Інколи складений сполучник може розпадатися на дві частини - перша (через те, тому, у зв язку з тим) входить до складу головної частини як співвідносне слово, друга (що) виконує роль сполучника. Розчленування сполучника зумовлюється змістом речення, потребою логічно виділити першу частину сполучного засобу: Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі (М. Коцюбинський); Вкраїнський хліб тому такий смачний, що він завжди замішаний на пісні (С. Летюк).
Якщо підрядна частина приєднується до головної сполучником бо, тоді вона стоїть завжди після головної: Бачить зовсім він інші картини, бо живе він у інші високі часи (В. Ткаченко).
Якщо підрядна частина приєднується до головної іншими сполучниками, то вона може стояти й у препозиції, й у постпозиції щодо головної: Моряки на чайок завжди дивляться і надивитися не можуть, тому що чайки носять красу їх матерів (І. Паньків); Тому що в хаті не було матері, дітям вона здалася зовсім порожньою (А. Карамичев).
4. Складнопідрядні речення з підрядними мети - це такі речення, підрядна частина яких вказує на мету дії головної частини й відповідає на питання для чого? з якою метою?
Підрядна частина зі значенням мети належить до всієї головної частини й приєднується до неї здебільшого сполучником щоб, який зрідка може виступати й у варіанті щоби, ще сполучником аби, а також складеними сполучниками для того щоб, з тим щоб, задля того щоб. Ці сполучники можуть розчленовуватися на вказівні слова (для того, задля того, з тим), що вживаються в головній частині, і сполучник щоб, який вживається в підрядній частині: Для того щоб виконувати закони, треба їх знати (3 брошури); Лестять для того, щоб панувати під виглядом покірності (М. Чернишевський); Снують бджілки по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду (О. Копилен-ко); Поет прагнув бодай трішки зробити щось своє, аби привернути увагу малих школярчат до краси нашої співучої солов "іноїмови (В. Кузьменко).
Підрядні предикативні частини складнопідрядних речень цього різновиду можуть займати будь-яке місце стосовно головної: А люди вже лан засівали на хліб, на розраду, на мир і нищили кривди навали, щоб зватися знову людьми (В. Крищенко); Щоб тих щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий рік (Д. Павличко); Дорош зіскочив з підводи і, щоб трохи розім ятися, пішов пішки (Г. Тютюнник).
5. Складнопідрядні речення з підрядними умови - це такі речення, підрядна частина яких указує на умову, за якої відбувається, відбулася чи може відбутися дія, про яку йдеться в головній частині. Підрядні умовні частини відповідають на питання за якої умови?
Умова, на яку вказується в підрядній частині, може бути реальною чи ірреальною.
Отже, серед складнопідрядних речень з підрядними умовними розрізняють два різновиди: 1) складнопідрядні речення з реальною умовою; 2) складнопідрядні речення з ірреальною, можливою умовою.
У складнопідрядних реченнях з реальною умовою в підрядній частині вказується на умову, а в головній - на її наслідок, і поєднуються ці частини за допомогою сполучників якщо, коли, як: Якщо для когось вирощу надію, то у житті таки я щось зумів (В. Крищенко); Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш (Н. тв.).
У складнопідрядних реченнях з ірреальною умовою в підрядній частині вказується на умову, яка не здійснюється й не може бути здійснена, а висловлене в головній частині сприймається як бажане, ймовірне. Підрядна частина приєднується до головної за допомоги сполучників коли б, якби, аби: Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко); Пам 'ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати (Л. Первомайський).
Дієслова-присудки в складнопідрядних реченнях з підрядними, що виражають ірреальну умову, мають форму умовного способу.
Підрядна частина складнопідрядних речень з підрядними умови може стояти перед головною частиною, в середині її або після неї.
6. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними - це такі речення, підрядні частини яких за допомоги порівняння пояснюють зміст головної частини загалом, з якою поєднуються за допомоги сполучників як, мов, наче, ніби, неначе, немовби, як немовби, чим та ін.: І тріпочуть віти, мов узори на розливі голубого дня (В. Ткаченко); Гартувалась вдача, як у горні, в пломені метал (В. Крищенко); В самоті день тягнеться повільно, ніби все зупинилось (І. Цюпа). Сполучні засоби чим - тим, що-то вказують, що ступінь вияву ознаки, про яку йдеться в головній частині, залежить від ступеня вияву ознаки, що виражається підрядною частиною: Чим далі ідеш білокорим гаєм, тим більше він тебе п 'янить цілющим духом, настояним на золотавих брунатних тугих бруньках і міцності березового коріння (І. Цюпа); Що темніша ніч, тим яскравіші в ній маяки (О. Гончар).
У складнопідрядних порівняльних реченнях присудки головної й підрядної частин можуть бути спільними: Я знаю: в житті неминущість живе, як блискавка в громі, як сонце у небі (Т. Севернюк).
Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними треба відрізняти від простих речень з порівняльними зворотами, які виступають у реченні обставиною способу дії. Пор.: Заквітують, як весна, бажання, я в тій пісні словом озовусь (М. Сингаївський) і Душа моя розкрита для любові, як нива - для солодкого зерна... (Т. Севернюк). У першому реченні як весна - порівняльний зворот, а в другому реченні як нива - для солодкого зерна - підрядне порівняльне речення.
7. Складнопідрядні речення з підрядними допусту (допустовими) -це такі речення, підрядна частина яких вказує на факт, усупереч якому відбувається дія головної частини й відповідає на питання незважаючи на що? Підрядна частина цих речень поєднується з головною частиною за допомоги сполучників хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на що. У головній частині цим сполучникам можуть відповідати протиставні сполучники а, але, та, про те, однак, зате: Хоч навколо, за тином, ліс жовтів і мінився осінніми барвами, але хміль іще буйно зеленів (О. Донченко); Хоч мороз і припікає, зате комарів немає (Н. тв.); День був душний та жаркий, незважаючи на те що краплі вранішнього рясного дощу іскрилися на траві (Марко Вовчок); Ворог, незважаючи ні на що, рвався в напрямку на Курськ... (І. Цюпа).
Підрядні частини складнопідрядних допустових речень можуть займати різну позицію щодо головної частини: Хоч земля вся укрита снігами -моє серце в цвіту (В. Сосюра); Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна (Леся Українка); Борис Савич, дарма що не любив ув'язуватись в подібні дискусії, цього разу все ж подав голос (О. Гончар).
8. Складнопідрядні речення з підрядними наслідку - це такі речення, підрядна частина яких указує на наслідок чи результат того, про що говориться в головній. Підрядна частина цих речень на питання не відповідає, відноситься до головної частини загалом й поєднується з нею нерозчленованим сполучником так що, який може ускладнюватися частками так що аж, так що й.
Особливістю цих речень є й те, що підрядна частина завжди стоїть у постпозиції, тобто після головної частини: На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися дощу (Н. Рибак); Здоровенний дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський).
9. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними - це такі речення, підрядна частина яких містить у собі додаткове повідомлення з приводу висловленого в головній частині. Головна частина цих речень з погляду структури і змісту є цілком завершеною й не вимагає до себе підрядної. Оскільки головна частина не потребує підрядної, то від неї не можна поставити питання.
Підрядна частина складнопідрядних супровідних речень приєднується до головної за допомоги сполучного слова що в будь-якій відмінковій формі: Весною довго не було дощів, що турбувало всіх (Газ.); Народу зібралось дуже багато, чого ніхто не сподівавсь (М. Коцюбинський).
Підрядна частина цих речень майже завжди стоїть після головної, але зрідка перед головною або в середині її.
