Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ



Однорідними називаються члени речення, які тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: пояснюють один і той же член речення й виконують однакову синтаксичну функцію. Напр.: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Ю. Збанаць-кий); Відгуло, віддзвеніло лагідне літо (В. Приходько); Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем, лягає (Леся Українка); Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Стельмах).

Однорідні члени речення характеризуються такими ознаками: а) виконують однакову синтаксичну функцію; б) відносяться до одного й того ж члена речення; в) поєднуються між собою сурядним зв'язком; г) найчастіше виражаються однією й тією ж частиною мови; г) здебільшого семантично однотипні.

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: 1. Вже в садках наливаються свіжим соком яблука, груші та вишні (В. Скуратівський). 2. Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (М. Бажан). 3. Для художника важливо було осмислити життєві явища, страждання і радощі людини (3 газ.). 4. Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (О. Гончар.). 5. Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі (О. Олесь).

У першому реченні однорідні члени виконують синтаксичну функцію підметів, у другому - присудків, у третьому - додатків, у четвертому - означень, у п'ятому - обставин мети. У реченні може бути кілька рядів однорідних членів, які виконують різні синтаксичні функції: В ім'я радості і миру встають будови тут і там (В. Сосюра). У цьому реченні два ряди однорідних членів: непрямі додатки-радості і миру', обставини місця - тут і там.

Бувають випадки, коли члени речення підпорядковуються одному й тому самому членові неоднаковим смисловим відношенням: Це було давно в далекому сибірському селі (3 газ.). Виділені обставини неоднорідні, бо означають час і місце дії.

Означення також можуть бути однорідними й неоднорідними.

Однорідні означення відрізняються від неоднорідних на основі таких ознак:

1. Залежно від семантики: однорідними вважаються означення, які характеризують предмети за однією ознакою (кольором, розміром), а неоднорідними - означення, що характеризують предмети з різних боків: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (Журнал); Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С. Фомін).

2. Залежно від способу зв'язку означень з означуваним словом: якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, вони однорідні, якщо одне з означення безпосередньо залежить від означуваного слова й утворює з ним просте слосвосполучення, а друге залежить від усього цього словосполучення, вони неоднорідні: Купили зручний, широкий стіл - однорідні означення; Купили зручний письмовий стіл неоднорідні означення.

3. Залежно від можливості вставити сполучник /: між неоднорідними означеннями його вставити не можна.

4. Залежно від стилістичної ролі означень: означення-епітети завжди однорідні: збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М. Рильський).

5. Залежно від позиції щодо означуваного слова: якщо означення стоять після означуваного слова, вони однорідні: Мамині руки - щедрі, робочі - втоми не знають з ранку до ночі (В. Грінчак).

6. Означення вважаються однорідними, якщо друге і подальші означення конкретизують, уточнюють попереднє: Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький).

Однорідні члени речення пов'язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією й сполучниками сурядності: І мене в сім "і великій, сім "і вольній, новій не забудьте пам 'янути незлим тихим словом; На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).

Спеціалізованими граматичними засобом вираження однорідності виступають сурядні сполучники, що виражають відповідні смислові відношення між однорідними членами речення:

а) єднальні відношення виражаються сполучниками і (й), та (у значенні і), і - і, ні - ні, ані - ані: Моєї вірності й любові весняний день не одцвіте (А. Малишко); Я пам 'ятаю вчительку мою просту, і скромну, і завжди спокійну (В. Сосюра);

б) протиставні відношення реалізуються за допомоги сполучників а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак: Це не вогні, а зірки, чисті високі, мінливі (М. Вороний); Караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко);

в) розділові відношення презентуються сполучниками або, чи, або -або, чи - чи, то - то, не то - не то, чи то - чи то: Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи (О. Гончар);

г) градаційні відношення виражаються сполучниками як - так і, не тільки -а,й (але й), не лише - але й, якщо не - то, не стільки - скільки: Буханка хліба увібрала в себе не тільки працю хлібороба, а й працю шахтаря, метолурга, конструктора, машинобудівника (Журнал); Учитель не стільки вчив, скільки крутив за вуха (М. Коцюбинський);

г) приєднувальні відношення реалізуються за допомоги сполучників та, й, а також: Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, а також учителів (І. Франко).

З однорідними членами речення можуть уживатися узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Узагальнювальне слово - слово, що вживається при однорідних членах речення, виражає загальне значення однорідних членів і є родовим поняттям до них як видових понять. Роль узагаль-нювальних слів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники: скрізь, всюду, завжди, ніде: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник). Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.