Давньоруська культова архітектура

Ще у 7-му - 5-му століттях до н.е. стародавні греки будували на берегах Північного Причорномор'я міста типу Tіри, Oльвії, Херсонесу та Пантикапеї, руїни яких існують і тепер в Україні. Ці міста мали геометрично точне планування. В архітектурі будинків були використані елементи класичної грецької архітектури.

З 6-го по 3 століття до н.е. численні міста на території сучасної України створювали скіфи, серед них столиця Скіфської держави Неаполь-Скіфський у Криму, неподалік від сучасного Сімферополя. В Криму збереглися також давньоримські інженерні споруди (типу фортеці Чара).

Візантійські пам'ятники архітектури збереглися в Херсонесі, Keрчі та інших містах Півдня України (залишки замків та фортифікаційних споруд 11-го - 14-го століть).

В 5-му - 7-му століттях місцеві жителі Криму збудували так звані печерні міста (Eski-Kermen, Chufut-Каle та інші. Останній належить до 5-6 ст., неподалік від Бахчисарая: оборонні стіни, брами, житло, господарські будівлі - наземні та печерні, мечеть, караїмські храми. З ростом Бахчисарая, який було засновано на початку 16 ст., прийшов в занепад і до середини 14 ст. запустів).

Протягом першого тисячоліття н.е. східні слов'яни збудували багато міст, укріплень з стінами земної роботи (руїни давнього міста на Пилипенковій горі поблизу Канева, монастир біля міста Ромни тощо).

Міста Київської Русі з'явилися в 9-му та 10-му століттях, і наприкінці 10-го, 11-го століть. Багато фортець і культурних будівель було створено в Kиєві, Чернігові та Переяславі.

Місто в Kиївській Русі складалося з трьох частин: 1)Укріплений центр (detinets); 2)Так зване оточуюче місто, оточене дерев'яною та земляною стіною; 3)Ремісничі та торгові передмістя, розташовані поза міськими стінами.

Зовнішні вихідні ворота іноді вбудовувалися у стіну (Золоті Ворота в Kиєві (1037); Ворота єпископа в Переяславі (1089). Головним будівельним матеріалом при будівництві міст було дерево, і тільки декілька палаців та замків були побудовані з каменю та цегли. Розчин, який використовувався у будівництві, складався з вапна та води, змішаної з потовченим каменем. Давньоруські зодчі зводили складні дерев'яні і кам'яні спорудження, що вражали своїми розмірами, пропорційністю і красою внутрішньої оздоби.

Канонічним типом христ.храму став ХРЕСТОВО_КУПОЛЬНИЙ тип храму на 4-х основних стовпах, що спирались на арки+барабан, який закінчувався сферичним куполом. Вхід знаходився із зх. сторони.

Символом розквіту Київської Русі стали ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА (989-996)бо Володимир виділяв десяту частину прибутків на її побудову.у 1240р.рухнула під час нападу монголів. , камінна церква СОФІЙСЬКИЙ СОБОР (1017-1037) 5-нефний, 13-купольний храм, збудований при Ярославі – Головна соборна церква Києва., ЗОЛОТІ ВОРОТА (1037, РЕКОНСТРУЙОВАНІ В 80-Х РР. 20 СТ.), УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ(1073-1078, ЗІРВАНИЙ У 1941 Р., ЗАРАЗ ВІДБУДОВУЄТЬСЯ), МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ СОБОР МИХАЙЛІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ (1108-1113, ЗІРВАНИЙ У 1934-35 РР., ЗАРАЗ ВІДБУДОВУЄТЬСЯ). Собори святої Софії, подібні Собору святої Софії в Константинополі, були збудовані, крім Kиєва, в Новгороді та Полоцьку.

Пам'ятниками уміння давніх руських архітекторів є УСПЕНСЬКИЙ СОБОР ЄЛЕЦЬКОГО МОНАСТИРЯ (12 СТ.), СПАСЬКИЙ СОБОР (1036), БОРИСОГЛЕБСЬКИЙ СОБОР (1123), П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА (КІНЕЦЬ 12-ПОЧАТОК 13 СТ.) В ЧЕРНІГОВІ, КНЯЖИЙ ПАЛАЦ ТА ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА ЦЕРКВА (1200) В ГАЛИЧІ, УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (1160) ТА ЦЕРКВА СВ.ВАСИЛЯ (КІНЕЦЬ 13-ПОЧАТОК 14 СТ.) У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ РУЇНИ УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У С.КРИЛОСІ БІЛЯ ГАЛИЧА (12 СТ.) та ін. Значна будівельна робота продовжувалася у Переяславі наприкінці 11-го століття (церква святого Михайла та палац єпископа) .В 12-му ст., внаслідок розпаду Київської Русі на феодальні князівства, в Києві, Чернігові та Переяславі сформувалися місцеві архітектурні школи, кожна з власним стилем.

Будинки прикрашалися різьбленням по дереву і кості, настінною мозаїкою, фресками, різьбленими кам'яними деталями, іконами. Такі прикраси сьогодні можна побачити в Софійському соборі в Києві. Всередині храму стіни прикрашали фрески. Центральний купол і арки покривала мозаїка. У мозаїці Софійського собору використано біля 177 відтінків. Таким чином, розвиток архітектури дав поштовх поширенню живопису.

Поиск по сайту: