Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття і види судових витрат



Судові витрати — це витрати, які несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи в справах окремого провадження, стягувач і боржник у справах наказного провадження, за вчинення цивільних процесуальних дій, пов'язаних із розглядом справи в порядку цивільного судочинства.

Стаття 79 ЦПК поділяє судові витрати на 2 групи: 1) судовий збір; 2) витрати, що пов'язані із розглядом справи. Судові витрати, що пов'язані з розглядом справи, несуть сторони конкретної справи та в окремих випадках — інші учасники процесу.

Судовий збір — це грошовий збір, що справляється (сплачується) за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до місцевого бюджету.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до п. 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ЦПК до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. З Декрету із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК ціна позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковим реквізитом позовної заяви, яка подається до суду.

Розмір державного мита за позовами майнового характеру визначається виходячи з ціни позову. Ціна позову характеризує вартісний грошовий вираз предмета спору між позивачем (третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) та відповідачем.

Об'єктом сплати судового збору в судах є цивільні процесуальні документи, до яких належать: позовні заяви; зустрічні позовні заяви; заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; апеляційні і касаційні скарги на рішення судів; заяви у справах окремого і наказного провадження; заяви про повторну видачу копій судового рішення, ухвали.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: І) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи належать витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рішень.

Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Витрати оплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду з позовними заявами, заявами про відкриття справ окремого провадження, клопотаннями про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, та скаргами.

Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

1) поновлення на роботі;

2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

4) стягнення аліментів та ін.

Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу та ін..

Відповідно до ст. 84 II ПК витрати на правову допомогу, що надана адвокатом або іншим фахівцем в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Адвокатом може бути особа, яка мас вишу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше 2 років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу законом. Постановою Кабінету Міністрів України віл 27 квітня 2006 р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджені відповідні розміри компенсації витрат на правову допомогу.

Витрати, пов'язані і правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення:

1) якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний їх розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи:

2) якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, граничний їх розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка налає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, такі витрати відшкодовуються в порядку, передбаченому ЦПК.

Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, наймання ними житла тощо). несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Добові (в разі переїзду в інший населений пункт), а також компенсація за втрачений заробіток або відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам оплачується стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.