Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 28. Виконавче провадження



 

Завдання

 

1. У грудня 2005 р. Петрак звернувся з позовом до Лимаренка про стягнення боргу за договором позики у розмірі 25 тис. грн. Рішенням суду від 16 січня 2006 р. позов задоволений. Після відкриття виконавчого провадження Лимаренко домовився з Петраком про те, що він передасть останньому у власність в рахунок боргу квартиру, якою володіє на праві приватної власності. Сторони звернулися до державного виконавця з проханням затвердити їх мирову угоду.

Як має діяти державний виконавець? Назвіть процесуальні права сторін виконавчого провадження.

2. Мосійчук звернувся до суду з позвом до Прилипка про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 30 000 грн Під час попереднього судового засідання у справі сторони уклали мирову угоду, за умовами якої Прилипко зобов’язався сплатити Мосійчуку 5 000 грн протягом трьох місяців, а в рахунок іншої суми боргу передати належний йому автомобіль протягом того ж строку. Ухвалою суду від 14 лютого 2006 р. мирову угоду затверджено, провадження у справі закрито.

Протягом наступних трьох місяців Прилипко прийнятих на себе зобов’язань не виконав, а на звернення Мосійчука заявив, що навіть і не мав наміру сплачувати гроші та передавати автомобіль.

Яким чином може захистити свої права Мосійчук? Чи можливе примусове виконання мирової угоди, укладеної в цивільній справі? Назвіть підстави виконання та виконавчі документи.

 

3.Чугуївським міським судом було розглянуто позов Жолтікової до Новопокровського комбінату хлібопродуктів про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд постановив у справі заочне рішення і того ж дня видав позивачці виконавчий лист. Наступного дня Жолтікова пред’явила виконавчий лист до стягнення у виконавчу службу.

Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи відмову двома обставинами: у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності відповідача, і рішення у справі не набрало законної сили.

Чи законні дії державного виконавця? Які вимоги ставляться до виконавчого листа?

 

4. У серпні 2006 р. Касько звернувся до суду із позовом до Сачкова та Водніка про відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 травня 2006 р. відповідачі завдали йому легкі тілесні ушкодження, чим заподіяли фізичні та моральні страждання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 29 вересня 2006 р. позов задоволено, постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 800 грн.

Скільки виконавчих листів і на яку суму стягнення може бути видано за цим рішенням? Які існують правила видачі виконавчих листів у випадку часткової відповідальності боржників?

 

5. Судами було допущене негайне виконання таких рішень:

– про поновлення на роботі та сплату заробітної плати за чотири місяці;

– про визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод в користуванні ним;

– про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 р. по теперішній час;

– про відібрання дитини.

Чи правильні такі дії судів? У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? За якими правилами здійснюється негайне виконання судових рішень?

6. Міроненко звернулася з позовом до Ушакова, відділу виконавчої служби районного управління юстиції про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування договору купівлі-продажу, поновлення права власності, виселення та виписку.

Позивачка просила визнати прилюдні торги, які відбулись 30 червня 2005 р., відносно квартири № 5 в будинку № 8 по вул. Данилевського у м. Харкові недійсними, посилаючись на такі підстави.

Міроненко не була повідомлена про проведення прилюдних торгів, під час проведення прилюдних торгів позивачка перебувала у довготривалому відрядженні, державним виконавцем не було з’ясовано дані про наявність іншого майна, на яке було можливо звернути стягнення, не було дано роз’яснення рішення суду з приводу його виконання, вартість квартири була визначена неправильно. Також в проведенні торгів брала участь Бабенко, яка була адвокатом Красько-стягувача за виконавчим листом, а в якості понятих при огляді квартири було залучено подружжя Димових, які є заці-кавленими особами.

Які із зазначених обставин можуть бути підставами для визнання прилюдних торгів недійсними? Які із зазначених обставин можуть бути визнані як порушення порядку виконання судового рішення?

7. У вересні 2005 р. Чайченко звернувся до суду із позовом до Котова та Котової про стягнення 27 тис. 757 грн. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської обл. позов було задоволено, з відповідачів на користь Чайченка стягнуто зазначену суму. Це рішення набрало законної сили, проте добровільно виконано не було через відсутність у боржників коштів.

12 грудня того ж року державним виконавцем було описано майно боржників, а саме: 1/3 квартири в с. Станично-Луганське та автомобіль “Опель-Кадет”, 1983 р. випуску.

У грудні 2005 р. Чайченко подав заяву про передачу описаного майна в його власність, посилаючись на те, що боржники ухиляються від виконання судового рішення.

Ухвалою Станично-Луганського районного суду від 26 грудня 2005 р. у власність Чайченка було передано 1/3 згаданої квартири вартістю 25 тис. 150 грн і автомобіль вартістю 3 тис. 442 грн та стягнуто із Чайченка різницю вартості переданої квартири в сумі 735 грн.

Чи правомірні зазначені дії суду?

 

8. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова ВАТ “Будінвест” зобов’язано надати Пилипенко трикімнатну квартиру. При виконанні цього рішення державним виконавцем встановлено, що будинок, квартиру в якому мав отримати стягувач, не введений в експлуатацію, будівельні роботи зупинені на невизначений строк, у зв’язку з чим рішення не може бути виконане. Пилипенко звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив стягнути на його користь грошові кошти в розмірі, що відповідає вартості квартири. Державний виконавець відмовив у задоволенні зазначеної заяви, посилаючись на те, що в даному разі мова йде про зміну рішення суду.

Чи правомірні дії державного виконавця? Яким чином та в якому порядку має бути розглянута зазначена заява?

9. Державний виконавець звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із заявою про визначення частки Фомченка у приватизованій квартирі для виконання рішення цього ж суду про відшкодування на користь Прутька моральної шкоди в розмірі 12 000 грн.

Суд визнав, що частка Фомченка у приватизованій квартирі становить 1/3, оскільки квартира приватизована трьома членами сім’ї: Фомченко та його батьками. Суд розглянув справу за участю державного виконавця та стягувача Прутько. Фомченко в судове засідання не з’явився і даних про його повідомлення не було.

Батьки Фомченка звернулися до апеляційного суду зі скаргою, зазначивши, що ухвала Комінтернівського районного суду постановлена із порушенням норм процесуального права, оскільки суд не повідомив їх як співвласників квартири про час та місце розгляду заяви державного виконавця.

Чи підлягає ця скарга задоволенню? Визначте правила розгляду заяви про визначення частки боржника у спільному майні.

 

10. Прохорова пред’явила позов до Власенка про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом. Позивачка зазначала, що відповідач, керуючи автомашиною, належною йому на праві приватної власності, внаслідок порушення правил дорожнього руху наїхав на неї і завдав тяжких тілесних ушкоджень. Прохорова визнана інвалідом ІІ групи і одержує пенсію по інвалідності. Посилаючись на те, що пенсія не відшкодовує втраченого заробітку, позивачка просила стягнути з Власенка 420 грн щомісячно.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської обл. позов задоволено частково, з Власенка стягнуто 380 грн щомісячно. Ухвалою апеляційного суду зазначене судове рішення змінено. Суму, що підлягає відшкодуванню, зменшено до 330 грн і в порядку повороту виконання рішення суду з Прохорової на користь Власенка стягнуто 177 грн. При цьому з ухвали апеляційного суду видно, що судове рішення у справі змінено не у зв’язку з тим, що воно обґрунтоване на неправдивих відомостях або поданих підроблених документах.

Що таке поворот виконання рішення? За якими правилами він здійснюється? Чи правильно суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо повороту виконання?

 

11. 24 листопада 2005 р. Жовтневий районний суд м.Харкова постановив рішення про задоволення позову Нагорного до Холодногірської виправної колонії № 18 про стягнення заробітної плати, заборгованості по продовольчому пайку та компенсації за затримку виплати заробітної плати всього на суму 4 286 грн 79 коп. Рішення набуло законної сили.

14 квітня 2006 р. Нагорний з’ясував, що виконавче провадження відкрите, але жодних дій щодо примусового виконання зазначеного рішення не здійснено. Нагорний звернувся до адвоката з проханням роз’яснити, у який спосіб можливо захистити його права.

Сформулюйте відповідь адвоката. Яким чином оскаржується бездіяльність державних виконавців, ким та в якому порядку розглядаються ці скарги? Визначте строки пред’явлення виконавчого листа до виконання, строки здійснення виконавчого провадження та окресліть порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

 

Тема29. Відновлення втраченого судового

Провадження

(для самостійного вивчення)

1. Порядок відновлення втраченого судового провадження.

2. Порядок порушення відновлення втраченого судового провадження.

3. Рогзляд справи про відновлення втраченого судового провадження.

 

Завдання

1. У березні 2006 р. Б. звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити судові провадження – дві цивільні справи за її позовами до Ясинуватської дільниці енергопостачання про зняття дисциплінарних стягнень і стягнення преміальних винагород та поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, які були утилізовані у зв’язку із закінченням строку зберігання. Відновлення проваджень потрібно для оскарження судових рішень у цих справах.

Рішенням Ясинуватського міського суду Донецької обл. від 23 травня 2006 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької обл.від 3 липня 2006 р., у задоволенні заяви відмовлено. У касаційній скарзі Б. просить скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи.

Суд касаційної інстанції визнав за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав. Суд, відмовляючи Б. у задоволенні заяви, виходив з того, що справи позивачки були утилізовані у зв’язку з закінченням строку зберігання і тому її вимоги задоволенню не підлягають. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом не правильно витлумачено ст. 407, 408 ЦПК, чим допущено порушення норм процесуального права.

Визначте підсудність цієї справи. Чи правильне рішення суду касаційної інстанції?

 

2. У грудні 2006 р. Н. звернувся із заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в квітні 1995 р. Шевченківським районним судом м. Києва йому було відмовлено в позові до ремонтно-будівельного управління № 1 “Київзеленбуд” про стягнення заробітної плати, а тепер він позбавлений можливості його оскаржити, оскільки провадження знищено, в зв’язку з закінченням строку зберігання.

Справа неодноразово розглядалась судами. Попередні судові рішення були скасовані вищестоящим судом. Залишаючи заяву без розгляду, суд, з яким погодилась і судова колегія міського суду, виходив з того, що розрахункові відомості про нарахування Н. заробітної плати за 1992 – 1995 рр. у від-повідача не збереглися, а представлених позивачем документів для відновлення судового провадження не достатньо.

Однак із матеріалів, долучених Н. до заяви, вбачається, що, незважаючи на те, що провадження у справі знищено, збереглися оригінали судового рішення і копія ухвали судової колегії апеляційного суду м. Києва, якою це рішення залишено без змін.

Яке рішення повинен прийняти вищестоящий суд?

 

3. Дроб’язко В.І. 19 березня 2007 р. звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в 2004 р. суд розглядав справу за її позовом до Трощенко В.Д., Трощенко К.П. про поновлення порушеного права, визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, Сімферо-польска 2.

За твердженням заявника 23 жовтня 2004 р. суд задовольнив її позов, встановив межі користування спірною земельною ділянкою.

Заявник зазначає, що їй потрібна копія рішення суду для його звернення до примусового виконання. Однак їй відмовлено у видачі копії рішення з мотивів втрати судового провадження.

Суд встановив, що з судового провадження, яке, на думку заявника, розглядав суд, не віднайдено ні одного процесуального документа, крім наданих позивачем судових повісток та заперечення відповідачів проти позову.

Допитані учасники процесу, свідки давали суперечливі показання. Так, відповідач Трощенко К.П. пояснила, що суд закрив провадження у справі, бо позивач відмовилась від позову, хоча інші учасники процесу наполягали на тому, що у справі ухвалено рішення. Свідки Павлов Н.Д. та Некрасова О.Ю. дали різні показання щодо визначення судом меж користування спірною земельною ділянкою. Із наданої довідки експертної установи, видно, що копії висновку судово-техничної експертизи не має.

Яке рішення повинен прийняти суд? Складіть резолютивну частину судового рішення.

 

Тема 30. Міжнародний цивільний процес

Завдання

 

1. У квітні 2006 р. громадянин США Р. звернувся до місцевого суду із заявою про усиновлення неповнолітнього І.С., вихованця будинку дитини (Україна). Зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Відповідно до законодавства України Р. зареєструвався у Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України (далі – Центр). Зазначеним Центром був направлений до будинку дитини, де спілкувався з І.С., та налагодив з ним добрі стосунки.

Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити всі умови для нормального розвитку дитини та її лікування.

Процедура, яка передує усиновленню дитини, ним витримана, дозвіл Служби імміграції та натуралізації Департаменту юстиції США на усиновлення отриманий.

Зі станом здоров’я дитини, котра хворіє на ряд захворювань, заявник ознайомлений, має можливість в подальшому надавати дитині належне виховання, освіту, медичне обслуговування, батьківські тепло та ласку.

Рішенням місцевого суду від 8 травня 2006 р., яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду від 11 червня 2006 р., в задоволенні заяви Р. відмовлено.

Відмовляючи громадянину США Р. в усиновленні дитини, суди виходили з того, що: заявник неодружений, власних дітей не має, а тому йому невідомі труднощі, пов’язані з утриманням і вихованням дитини, самостійно утримувати і виховати дитину він неспроможний, оскільки працює в середньому 40 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подальшому зареєструвати шлюб, а тому невідомо, як вона в майбутньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити суду, чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням захворювань дитині необхідна повноцінна сім’я, тобто сім’я, яка складається з обох батьків; заявник не достатньо підготовлений до того, щоб забезпечити повноцінний фізичний, психічний та духовний розвиток дитини.

У касаційній скарзі порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з передачею її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновок щодо неможливості задовольнити заяву Р. суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.

Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція?

2. 12 січня 2007 р. представник канадської корпорації “Даньян Інтернешнл Інк” (далі – корпорація) звернувся до Київського міського суду з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 жовтня 2006 р.

20 січня 2007 р. ухвалою судді цього суду клопотання корпорації було залишено без руху на підставі ст. 121 ЦПК у зв’язку з несплатою державного мита. Заявнику було надано строк для виправлення недоліків клопотання, тобто для сплати державного мита до 30 січня 2007 р. і роз’яснено, що у випадку невиконання ухвали судді клопотання буде вважатися неподаним та повернено заявнику.

Оскільки вимоги ухвали у визначений строк виконані не були, ухвалою судді Київського міського суду від 7 лютого 2007 р. клопотання корпорації було визнано неподаним і повернено заявнику.

Не погоджуючись із останньою ухвалою, корпорація просила її скасувати й розглянути клопотання по суті, посилаючись на те, що вимоги судді щодо сплати державного мита в розмірі 50 % арбітражного збору не ґрунтуються на законі.

Яке рішення повинна прийняти Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України?

3. У липні 2006 р. Ф. звернулася до суду з позовом до спільного підприємства “Автомобільний Дім “Україна Мерседес-Бенц” (далі – СП) про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди, в якому зазначила, що у вересні 2005 р. на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2005 р. вона отримала в СП автомобіль марки “Мерседес-Бенц-S500L”.Після початку експлуатації придбаний автомобіль був нестійким в управлінні на швидкості більше 30 км/год, з жовтня 2005 р. по червень 2006 р. більше десяти разів ремонтувався у відповідача. Посилаючись на те, що вона придбала автомобіль неналежної якості, позивачка просила суд розірвати договір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з відповідача на її користь збитки та моральну шкоду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської обл.від 15.01.2007 р. позов задоволено, договір купівлі-продажу автомобіля розірвано, приведено сторони в первісний стан.

Ухвалою апеляційного суду Київської обл. від 05.04.2007 р. рішення Вишгородського районного суду в частині стягнення моральної шкоди та виплат на оплату юридичної допомоги змінено.

У поданій касаційній скарзі генеральний директор СП просить скасувати постановлені судові рішення у зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція встановила наступне.

Вирішуючи справу, суди першої і апеляційної інстанції вважали, що продавцем автомобіля неналежної якості є відповідач – СП, виходячи з того, що позивачка йому замовила зазначений автомобіль, СП є генеральним представником акціонерного товариства “Даймер Крайслер АГ” (далі – АТ) в Україні по продажу та сервісу автомобілів “Мерседес-Бенц”, його менеджер прийняв замовлення на автомобіль і передав позивачці текст договору купівлі-продажу з АТ, який вона підписала, та що оформлення та супроводження автомобіля здійснювало СП.

На підставі оформленого СП замовлення на клієнта Ф. 06.06.2005 р. укладено договір купівлі-продажу автомобіля між АТ (Німеччина, Штуттгарт) ігромадянкою України Ф.

Проте згідно з наявним в матеріалах справи листом Державної податкової адміністрації України СП як генеральне представництво “Даймер Крайслер АГ” в Україні не зареєстровано, а в статуті СП зазначено, що учасниками спільного підприємства є: “Автомобільний Дім “Україна – Мерседес-Бенц”, АТ Українська автомобільна корпорація” та АТ “Авантрейд”.

Визначте цивільну процесуальну дієздатність СП та належного відповідача. Визначте підсудність цієї справи. Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції?

4. Позивач К.Г.П. звернувся до суду з позовом, просить визнати недійсними договір про надання послуг від 21.11.06 р., укладений з іноземною компанією “YYY” (далі – компанія), і договір доручення від 21.11.06 р. із ТОВ “ХХХ”, та стягнути на його користь матеріальні збитки в розмірі 29425 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 701,92 грн та витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн. Він обґрунтовує свої вимоги тим, що уклав договір про надання туристичних послуг із компанією, яка виявилась фіктивною і такою, що не має відповідної ліцензії, а тому цей договір, а також договір доручення із ТОВ “ХХХ” на оплату придбаних у компанії послуги мають бути визнані недійсними, а передані ТОВ “ХХХ” в оплату придбаних послуг нерезидента кошти в сумі 29425 грн. повернуті.

ТОВ “ХХХ” проти позову заперечував, вказуючи, що компанія є належним чином зареєстрованим іноземним суб’єктом господарювання, а тому жодний обман стосовно її існування був відсутній. Вказував також, що умови договору-доручення із позивачем були ТОВ “ХХХ” повністю, належним чином і в строк виконані, жодних порушень умов представництва немає, а надані компанією послуги за своїм характером не є туристичними.

Судом встановлено, що 21.11.06 р. між позивачем та відповідачем “YYY” було укладено договір про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого відповідач зобов’язувався надати позивачу виключне право розміщення в приміщенні, розташованому в Іспанії, на визначених договором умовах та за встановлену ним плату. Пунктом 3.2.1. договору про надання послуг сторони дійшли до згоди, що оплата придбання буде здійснюватись через ТОВ “ХХХ”, про що між ним та позивачем буде укладено окремий договір-доручення.

Для виконання доручення (оплати придбання у нерезидента) позивачем згідно з фіскальним чеком від 21.11.2006 р. було передано ТОВ “ХХХ” грошові кошти в сумі 29425 грн, які були перераховані відповідачу – компанії “YYY”, що передбачено пп. 3.2. – 3.6.договору-доручення.

Як з’ясовано судом із підписів сторін на спірних договорах, ТОВ “ХХХ” не представляло іноземну компанію “YYY” у відносинах із позивачем, договір із яким позивач уклав самостійно.

Факт існування компанії підтверджується залученими до матеріалів справи її установчими документами, легалізованими Консульським відділом Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Судом також встановлено, що відповідач – компанія (нерезидент) зареєстрована як юридична особа, що підтверд-жується сертифікатом про її інкорпорацію, а тому станом на момент укладення із позивачем договору про надання послуг в повній мірі володіла цивільною правоздатністю.

Як з’ясовано судом із змісту установчих документів “YYY”, відповідач не є юридичною особою за законодавством України, а є юридичною особою за законодавством Багамських островів та зобов’язувався надати виключно послуги з розміщення позивача в приміщенні, розташованому в Іспанії.

Визначте цивільну процесуальну правоздатність відповідача іноземної компанії. Яке процесуальне становище буде займати ТОВ “ХХХ”? Яке рішення повинен прийняти суд?

 

5. У липні 2006 р. страхова компанія АІОІ “ОФ Європе лімітед” (далі – іноземна Страхова компанія) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Виноградівському р-ну (далі – ДПІ) та Державної виконавчої служби Ужгородського управління юстиції Закарпатської обл. (далі – ДВС) про виключення майна з опису і повернення власнику. У заяві зазначалося, що 20 серпня 2005 р. в м. Мюнхені було викрадено автомобіль, який належав німецькій фірмі. Іноземна Страхова компанія сплатила колишньому власнику страхове відшкодування, і за законодавством Німеччини до компанії перейшло право власності на автомобіль.

Виноградівський районний суд Закарпатської обл. вироком від 14 січня 2006 р. конфіскував цей автомобіль як предмет контрабанди у М., який намагався на ньому перетнути митний кордон України. Пославшись на те, що автомобіль є її власністю, іноземна Страхова компанія просила задовольнити позовні вимоги. Рішенням від 23 липня 2006 р. цей же суд позов іноземної Страхової компанії до ДПІ та ДВС про виключення майна з опису та повернення власнику задовольнив.

Судова палата з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської обл. ухвалою від 23 травня 2007 р. рішення районного суду скасувала і провадження у справі закрила, виходячи з того, що суд першої інстанції розглянув спір між іноземною юридичною особою та українськими юридичними особами, а такі спори відповідно до ст. 15 ЦПК та статей 12 – 16, 21 ГПК підсудні не загальним, а спеціалізованим судам.

У касаційній скарзі іноземна Страхова компанія просила ухвалу апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни, пославшись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Яке рішення повинна прийняти Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України? До юрисдикції якого суду належить дана справа?

6. Рішенням Талліннського міського суду (Естонія) від 9 березня 2006 р. з М., який проживає в Україні, стягнено аліменти на неповнолітнього сина Т. і державне мито на користь Естонії в сумі 576 естонських крон (149 грн).

Талліннський міський суд звернувся з клопотанням дозволити примусове виконання на території України його рішення в частині стягнення державного мита.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2007 р. клопотання було задоволено, дозволено примусове виконання на території України рішення Талліннського міського суду в частині стягнення державного мита, видано виконавчий лист про стягнення з М. 149 грн на рахунок Талліннського податкового департаменту.

В апеляційній скарзі М. порушив питання про скасування зазначеної ухвали як такої, що суперечить Конституції України і ущемляє його права, тому що Талліннським міським судом аліменти та державне мито стягнені в розмірі, більшому за заробітну плату боржника.

Апеляційний суд встановив наступне. Задовольняючи клопотання, суд виходив із того, що рішення Талліннського міського суду про стягнення аліментів з М. вступило в законну силу і не виконувалось на території Естонії, оскільки боржник виїхав на постійне місце проживання в Україну.

Чи підлягає скарга задоволенню? Які підстави для відмови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду?

7. Рішенням Серафимовицького районного суду Волгоградської обл.Російської Федерації від 8 січня 2006 р. на користь Д.А. з Д.Я. було стягнено щомісячно по 800 руб., починаючи з 17 листопада 2005 р. по 9 березня 2006 р., а також на утримання дочки Л., 2000 р. народження, аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітної плати починаючи з 17 листопада 2005 р. і до повноліття останньої, додаткові витрати для придбання ортопедичного взуття для неї в сумі 1921 руб. 27 коп. та 980 руб. державного мита. Крім того, рішенням цього ж суду від 27 квітня 2007 р. з Д.Я. стягнено на користь Д.А. кошти на її утримання в розмірі 850 руб. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2004 р. до досягнення дочкою Л. 18 років і 582 руб. державного мита.

Громадянка Російської Федерації Д.А. звернулася з клопотанням про виконання на території України зазначених рішень суду, оскільки боржник проживає в м. Львові.

Ухвалою місцевого суду м. Львова від 21 березня 2006 р. клопотання задоволено: дозволено примусове виконання на території України зазначених рішень Серафимовицького районного суду Волгоградської обл.Російської Федерації, стягуючи з Д.Я. відповідні кошти за офіційним курсом НБУ на день виконання.

В апеляційній скарзі на зазначені судові рішення Д.Я. просив зупинити виконання ухвали суду до вирішення питання щодо умов їх виконання.

Апеляційний суд встановив наступне.

Постановляючи резолютивну частину ухвали, суд не врахував, що тверді грошові зобов’язання виникли з алі-ментних правовідносин і на території України вони мають виконуватись в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом НБУ. На підставі ухвали про дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду видається виконавчий лист, тому суд у резолютивній частині рішення повинен був визначити зазначені суми у гривнях за офіційним курсом НБУ щодо російського рубля на день розгляду справи.

Чи підлягає скарга задоволенню?

8. 22 вересня 2006 р. до місцевого суду надійшло клопотання компанії “Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед” (далі – компанія) про дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТППУ) від 16 серпня 2006 р. про стягнення з Народного Бюро (Посольства) Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії заборгованості в сумі 779 тис. 341 долар 82 центи США.

Ухвалою судді місцевого суду від 25 вересня 2006 р. в прийнятті до розгляду суду зазначеного клопотання відмовлено.

На ухвалу судді надійшла скарга від повноважного представника компанії, в якій він просив скасувати ухвалу та вирішити питання по суті.

Чи підлягає скарга задоволенню? Що означає судовий імунітет держави?

9. У травні 2006 р. компанія “Транс Коммодітіз” (США) через Міністерство юстиції України і дипломатичні канали звернулась до суду з клопотанням про визнання та виконання на території України наказу і рішення п’ятої палати в цивільних справах Земельного Суду м. Франкенталь (ФРН) відповідно від 7 та 20 вересня 2005 р. про накладення арешту на майно німецької фірми “Алекс Айрон Імпекс” у зв’язку з порушенням домовленостей щодо поставки вугільного концентрату.

Клопотання розглядалося судами неодноразово. Останньою ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської обл.від 14 березня 2007 р. в задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалу оскаржила компанія “Транс Коммодітіз”, яка просила її скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки суд не з’ясував усіх обставин, що мають значення для вирішення останньої, не виконав вказівок Верховного Суду України, викладених в ухвалі від 22 грудня 2006 р., щодо додержання процесуальних норм, не взяв до уваги правову угоду між СРСР і ФРН від 4 грудня 1956 р., неправильно застосував ст. 415 ЦПК, порушив вимоги статей 60, 151-153, 212 ЦПК, тому необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання. Позивач вказав також на те, що суд безпідставно не застосував принципи взаємності та звичай, визнані у міжнародному праві.

Які умови визнання та виконання рішень іноземних судів? Чи підлягає скарга задоволенню?

Тема 31. Господарське судочинство

Завдання

 

1. У грудні 2005 р. державними податковими ревізорами Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській обл.було здійснено перевірку діяльності туристичного агентства ТОВ “ВЕРВ” щодо відповідності вимогам податкового та валютного законодавства. В ході перевірки було встановлено, що ТОВ “ВЕРВ” є туристичним агентом, який реалізує туристичний продукт кінцевому споживачу. В ході перевірки було встановлено порушення п.1 ЗУ “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265-ВР із змінами та доповненнями, а саме не проведення за період з 01.06.05 по 30.06.05 готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій за туристичний продукт отриманий від компанії ANTALYA DEPAR TURISM LTD SLI (згідно з контрактом про туристичне обслуговування б/н від 15.02.2005 р) на загальну суму 3792558,19 грн. Вказані порушення були відображені в акті перевірки № 3356/230/32990125 від 09.12.2005 р., а 20.12.2005 р. було винесено рішення № 0000567900/0 про застосування фінансових санкцій до туристичного агентства ТОВ “ВЕРВ” в зв’язку з порушенням вимог п.1 ЗУ “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Туристичне агентство ТОВ “ВЕРВ” не згодне з застосуванням фінансових санкцій, звернулось до господарського суду Харківської обл. з тих підстав, що діє не в якості туристичного агента, а як туристичний оператор, має ліцензію № 2245678 від 13 березня 2005 р., яка видана Державною туристичною адміністрацією України. Як туристичний оператор ТОВ “ВЕРВ” формує власний туристичний продукт, та реалізує його не кінцевим споживачам (туристам), а туристичним агентствам. В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ “ВЕРВ” посилалось на п. 1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яким передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п.1. ч.1.ст.62 ГПК України.

Визначте до юрисдикції якого суду належить розгляд даної категорії спорів? За правилами якого судочинства повинно бути розглянуто дану справу?

 

2. Державним департаментом Інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України 15.02. 2005 р.був виданий деклараційний патент на корисну модель “Шлангове з’єднання” № 2367 на ім’я СПДФО Кондратко Н. К, 16.05.2005 р. виданий патент України на промисловий зразок “Шланг сполучний” № 23478.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про охорону права на винаходи та корисні моделі” від 01.07.1994 р. та ст. 20 Закону України “Про охорону права на промислові зразки” від 01.07.1994 р. патент на винахід та промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель), а також промисловий зразок, на свій розсуд забороняти іншим особам використовувати корисну модель та промисловий зразок, які захищені патентами, без дозволу його власника.

Після отримання деклараційного патенту на корисну модель “Шлангове з’єднання” та патенту на промисловий зразок “Шланг сполучний” на ім’я Кондратко Н.К. на ринку було виявлено тотожну продукцію, виготовленням та реалізацією якої займається СПДФО Михайлюк С.А. Продукція СПДФО Михайлюк С.А. тотожна запатентованій, але значно гіршої якості та не відповідає технологічним вимогам, яким вона повинна відповідати, що в свою чергу негативно відображається на ставленні споживачів до продукції, яка виготовляється СПДФО Кондратко Н.К.

У зв’язку з тим, що на думку СПДФО Кондратко Н.К. СПДФО Михайлюк С. А. порушує його права як власника патентів (“Шлангове з’єднання” № 2367; “Шланг сполучний” № 23478) шляхом реалізації продукції, яка виготовлена з використанням запатентованої корисної моделі та запатентованого промислового зразка, СПДФО Кондратко Н.К. звернувся до господарського суду з позовною заявою про заборону реалізації продукції, що виготовляється СПДФО Михайлик К.А. та захищена відповідними патентами, виданими на ім’я Кондратко Н.К.

Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1. ст. 62 ГПК України.

Дайте правову оцінку діям судді. Визначте, які справи підвідомчі господарським судам.

3.ДП “Айсберг” 12 лютого 2002 р. звернулось до господарського суду Черкаської обл.з позовом про стягнення з ТОВ “Оріана” вартості товару, отриманого відповідачем за договором № 8 від 3 серпня 2001 р., та штрафу за порушення умов цього договору загальною сумою 34056,23 грн.

23 лютого 2002 ДП “Айсберг” подало до того ж суду позов про стягнення з ТОВ “Оріана” пені за несвоєчасну оплату поставленого за договором № 8 товару в сумі 11700 грн. Ухвалою господарського суду Черкаської обл. від 15 березня 2002 р. справи порушені за обома позовами, об’єднані в одне провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що договір № 8 від 3 серпня 2001 р. ним не укладався, товар згідно з накладними він не отримував, а всі надані позивачем докази є підробленими. В обґрунтування цих тверджень представник відповідача просив допитати в якості свідків головного бухгалтера та фінансового директора ДП “Айсберг”, а також призначити судові експертизи.

Рішенням господарського суду Черкаської обл. від 20 травня 2002 р. у позові відмовлено з тих підстав, що подані позивачем докази є сфальсифікованими відповідно до висновків, проведених судових експертиз, товару відповідач не отримував і, відповідно, ніякої заборгованості не має. В задоволенні клопотання відповідача про допит в якості свідків головного бухгалтера та фінансового директора було відмовлено.

Чи є підстави для об’єднання позовних вимог? Які засоби доказування передбачені ГПК України? Який процесуальний порядок призначення та проведення судових експертиз?

4.У березні 2001 р. ВАТ “Холодокомбінат № 3” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ “Риб сервіс” та КП “СІА” про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору уступки вимоги. Позивач зазначав, що 14 квітня 1998 р. між ЗАТ “Риб сервіс” та ПП “Альянс” укладено контракт №14/04 на поставку продукції на суму 403000 грн згідно з договором № 84 від 15 квітня 1998 р. ВАТ “Холодокомбінат № 3” передало ПП “Альянс” в оренду холодильну камеру, при цьому ніяких інших зобов’язань ВАТ “Холодокомбінат № 3” на себе не брало. Надалі на підставі договору уступки вимоги ЗАТ “Риб сервіс” уступило КП “СІА” право вимоги за контрактом від 14 квітня 1998 р., зокрема право витребування у ВАТ “Холодокомбінат № 3” риби свіжемороженої кількістю 67123 кг або її вартості в сумі 158900, 78 грн. Незаконність договору уступки вимоги позивач обґрунтовував тим, що він не є зобов’язаною особою за контрактом від 14 квітня 1998 р. Крім того, за умовами цього контракту сторони зобов’язалися не передавати прав і обов’язків третім особам без згоди другої сторони, а ПП “Альянс” не давало згоди ЗАТ “Риб сервіс” на уступку вимоги. КП “СІА” позов не визнало, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 8 травня 2002 р. скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 3 липня 2001 р. про залишення позову без розгляду, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 лютого 2002 р. провадження у справі зупинено з посиланням на ч.1 ст. 79 ГПК України. Свою ухвалу суд мотивував тим, що Жовтневим РУ ГУ МВС України у м. Києві було порушено кримінальну справу за фактом розкрадання колективного майна ЗАТ “Риб сервіс”; і з метою всебічного та повного розгляду обставин справи суд вважає за необхідне витребувати матеріали зазначеної кримінальної справи.

Які підстави для залишення позову без розгляду? Чи були підстави для зупинення провадження по справі?

5.У серпні 2002 р. ТОВ “Агрофірма” звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Київської обласної дирекції НАСК “Оранта”, у якому просила визнати загибель врожаю в результаті злив страховим випадком та стягнути з відповідача суму 1 443 214, 69 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував умовами укладеного між сторонами договору від 28 жовтня 2000 р., за яким застраховано майновий інтерес ТОВ “Агрофірма”, пов’язаний із прямими втратами, понесеними внаслідок загибелі врожаю сільськогосподарських культур градом, зливою, бурею, повінню, пожежею, вимерзанням, блискавками. Позивач зазначав, що 17 липня 2001 р. виявлено втрату врожаю під час контрольного обмолоту на початку жнив. Страховий випадок, що не визнається відповідачем, виник внаслідок злив, через які зернові на полях були виснажені та вражені хворобою. Страховим випадком Агрофірмі спричинено прямі збитки на суму 856903, 11 грн, а в зв’язку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування на цю суму позивачем нарахована пеня – 84893,40 грн та 3% річних – 24312, 06 грн.

Позивач також зазначив, що ним було укладено кредитний договір від 26 січня 2001 р. з ВАТ КБ “Імекс-банк”. Зобов’язання ТОВ “Агрофірма” за кредитним договором забезпечувались майбутнім врожаєм зернових 2001 р. згідно з умовами кредитного договору до договору страхування було укладено додаткову угоду від 22 січня 2001р., відповідно до якої особою, що має право на отримання страхового відшкодування, визначено ВАТ КБ “Імекс-банк”. Посилаючись на те, що у зв’язку з відмовою відповідача виплатити страхове відшкодування, кредит не було погашено в повному обсязі, ТОВ “Агрофірма” просило стягнути з відповідача збитки в сумі 379 106, 12 грн спричинені сплатою відсотків за користування кредитом. Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги в сумі 98000 грн.

Задовольняючи позов суд постановив стягнути з відповідача на користь відповідача збитки на суму 856903, 11 грн, та пені – 84893, 40 грн.

Які помилки допущені судом при ухваленні судового рішення? Яким вимогам повинно відповідати судове рішення?

6. 15 жовтня 2006 р. між ПП “Сінтез” та КВЖРЕП-2 Київського р-ну було укладено договір підряду №17/10-06 згідно умов якого “Підрядник” ПП “Сінтез” взяло на себе зобов’язання виконати роботи по ремонту покрівлі за адресою м. Харків, вул. Старошишківська, 9. “Замовник” КВЖРЕП-2 Київського р-ну в свою чергу взяв на себе зобов’язання оплатити виконану згідно договору роботу в розмірі визначеному у п. 3.1. та кошторисі договірної ціни. Сума на яку виконані роботи за договором складає 65660 грн 00 к.У п. 3.5 договору сторони домовились про те, що остаточний розрахунок за виконану роботу “Замовник” проводить після повного завершення робот по ремонту покрівлі.

У п. 4.3. договору визначено, що кінцевий термін закінчення робіт – 30 листопада 2006р. Роботи за договором Підрядник ПП “Сінтез” закінчило 26 листопада 2006 р., про що був складений відповідний акт, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

20 грудня 2006 р. ПП “Сінтез” звернулось до господарського суду Харківської обл. з позовом до КВЖРЕП-2 Київського р-ну про стягнення 65660 грн 00 к. за роботи виконані згідно умов договору підряду №17/10-06.

За результатами розгляду справи судом було постановлене рішення, яким позов ПП “Сінтез” до КВЖРЕП-2 Київського р-ну було задоволено в повному обсязі. Відповідно до рішення суду на користь позивача належить стягнути суму 65660 грн 00 к. заборгованість за договором підряду, суму державного мита – 656 грн 60 к. та 118 грн витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

Який порядок виконання зазначеного рішення суду? Які органи здійснюють виконання рішень господарського суду? Які терміни пред’явлення рішення до примусового виконання?

Тема32. Адміністративне судочинство

Завдання

 

1. Левченко звернувся в юридичну фірму, щоб отримати правову консультацію з питання щодо можливого судового захисту його порушених прав при нарахуванні пенсії. Отримавши відповідь, що на даний час такі справи вирішує не суд загальної юрисдикції, а адміністративний суд, вирішив з’ясувати такі питання:

а) яке основне завдання адміністративної юстиції;

б) цілі та функції адміністративної юстиції;

в) що таке адміністративне судочинство;

г) що таке справа адміністративної юрисдикції;

д) хто належить до суб’єктів владних повноважень;

е) відповідно до якого законодавства здійснюється адміністративне судочинство;

є) які спори складають предмет адміністративної юрисдикції.

Дайте Левченку відповіді на поставлені питання.

 

2. Панченко О.І. звернулася до суду з позовом до районної державної податкової інспекції з адміністративним позовом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, мотивуючи позов тим, що відповідач на порушення пп. 5.3.6 ст. 5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” прийняв у затратну частину розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб лише вартість послуг із штучного запліднення 5000 грн, а суму в 5876 грн, як вартість медикаментів, не прийняв, тобто не всю суму включив до складу податкового кредиту, а тому не в повному обсязі повернув суму податку. З урахуванням наведеного просила повернути з державного бюджету 817 грн.

У ході розгляду справи позивач просила витребувати у відповідача декларацію про її доходи за 2006 р., в якій вона вказала додатки про понесені нею витрати по лікуванню безпліддя, та декларацію про доходи її чоловіка Панченка І.М. за 2006 р. щодо суми нарахованого доходу та суми утриманого податку, з яким було укладено договір з проведення програм нових репродуктивних технологій по лікуванню безпліддя за допомогою фірми “Імплант”.

Районний суд відмовив у задоволенні цього клопотання, пославшись на те, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, і позивач не надала обґрунтованих пояснень того, чому вона самостійно не може отримати у відповідача копії декларацій.

Чи правильні дії суду? Які галузеві принципи адміністративного судочинства ви знаєте та чи порушені вони в даному випадку?

 

3. У липні 2006 р. Павленко звернувся до суду з позовом до Національного банку про визнання незаконною його постанови щодо окремих питань регулювання банківської діяльності, посилаючись на те, що постанова суперечить Закону України “Про банки і банківську діяльність”, бо неправомірно підвищений мінімально допустимий рівень нормативу адекватності капіталу банку, що, в свою чергу, порушує його права як акціонера Акціонерного комерційного банку.

При розгляді справи відповідач не визнав позов і зажадав, щоб позивач довів обґрунтованість своїх вимог. Позивач вказав, що саме відповідач, як суб’єкт владних повноважень, повинен довести обґрунтованість своїх рішень, дій чи бездіяльності, а суд повинен перевірити їх дії на предмет законності.

Що таке принципи змагальності та диспозитивності адміністративного судочинства? Які є специфічні принципи адміністративної процедури?

 

4. У грудні 2005 р. Шапоренко, суддя у відставці, звернувся до суду з адміністративним позовом до ВАТ “Харківгаз”, в якому просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за користування скрапленим газом, посилаючись на те, що має пільги по сплаті за вказані послуги згідно із Законом України “Про статус суддів”, що неодноразово підтверджено Рішеннями Конституційного Суду України, однак відповідач не визнає за ним таке право і нараховує за послуги та вимагає стовідсоткової оплати. Крім цього, позивач просить відшкодувати завдану йому такими неправомірними діями відповідача моральну шкоду.

Районний суд відмовив у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ст. 109 КАС України, зазначивши, що спір є цивільно-правовим і підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Чи правильні процесуальні дії районного суду? Які види юрисдикції існують в адміністративному судочинстві?

5. У липні 2006 р. міська рада видала державний акт про право власності на земельну діяльну Івановій, яка в подальшому за договором купівлі-продажу продала земельну ділянку Петровій. Лавриненко, земельна ділянка якої межує з земельною ділянкою, яку продала Іванова, вважає, що міська рада порушила її права, оскільки видала державний акт на землю, розміри якої частково захвачують її земельну ділянку, якою вона тривалий час користується та за яку сплачує земельний податок.

До суду загальної чи адміністративної юрисдикції вправі пред’явити позов Лавриненко про оскарження рішення міської ради про видачу державного акта про право власності на земельну ділянку? Які основні риси змісту публічно-правових відносин?

6. Кравченка, начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби, звільнено з роботи. Кравченко звернувся з відповідним адміністративним позовом до районного суду за місцем свого проживання до Державної виконавчої служби Харківської обл. про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень та просив поновити його на службі, стягнути моральну шкоду.

Районний суд повернув адміністративний позов позивачеві через його непідсудність, рекомендуючи пред’явити позов за місцем знаходження відповідача (м. Харків).

Чи правильні дії районного суду? Які загальні правила визначення підсудності спорів адміністративним судам? Що таке правовий акт індивідуальної дії та нормативно-правовий акт?

7. У грудні 2006 р. Гапченко пред’явила до суду адміністративний позов про оскарження дій прокурора області, який надіслав їй листа на її звернення, та зобов’язання провести належним чином перевірку її звернення щодо наявності складу злочину в діях певної посадової особи міської ради, зазначивши третьою особою Петрова, який проводив перевірку. В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, представник прокурора області та третя особа позов не визнали. В ході розгляду справи суд допитував в якості свідка посадову особу, відносно якої ставиться питання про порушення кримінальної справи, та призначив судово-почеркознавську експертизу.

Хто у даній справі є учасниками адміністративного процесу (іншими учасниками) та які їхні права та обов’язки? Що таке усне та письмове провадження?

8. Сидорова звернулася з адміністративним позовом до Харківської міської ради, третя особа – ТОВ “Сузір’я” про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо надання третій особі права користуватися земельною ділянкою для будівництва нежитлової споруди. В порядку забезпечення адміністративного позову просила призупинити дію оскарженого рішення суб’єкта владних повноважень до розгляду справи по суті, оскільки воно завдає їй матеріальної шкоди. Відповідач в апеляційній скарзі посилався на порушення судом його повноважень, наданих йому Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Що таке забезпечення адміністративного позову та який його порядок?

9. Савченко має намір звернутися до суду з адміністративним позовом про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо розміру нарахування їй пенсії відповідно до Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Знаючи, що судова процедура є доволі складною та тривалою і затратною, вона звернулась до адвоката з наступними питаннями:

1) який судовий збір їй слід сплатити при зверненні до суду та які інші судові витрати вона повинна буде понести, а також чи буде мати право на їх відшкодування?

2) які стадії судового розгляду її позову існують в суді першої інстанції та чи зможе вона оскаржити рішення суду, якщо вона з ним не погодиться, які існують можливості перегляду судового рішення?

Дайте відповіді на поставлені питання.

10. У квітні 2006 р. позивач Макаренко звернулася до суду з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення міської ради, міського голови про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що наказом № 7 від 23.04.2006 р. була звільнена з посади головного спеціаліста відділу з питань обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці, постраждалих від аварії на ЧАЕС та надання пільг у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Позивач вважала своє звільнення незаконним, оскільки відповідною посадовою особою, міським головою, не було належним чином розглянуто її клопотання про продовження строку перебування на державній службі, у зв’язку з чим їй штучно створені умови неможливості в подальшому одержання передбачених законодавством пільг та виплат при наявності стажу понад 10 років у органах місцевого самоврядування, не враховано, що вона добросовісно ставилась до виконання своїх обов’язків.

Ухвалою районного суду відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки позов мав такі недоліки: 1) позов не підписано позивачем; 2) не сплачений судовий збір;

3) відсутня копія позову для вручення одному з відповідачів; 4) не додані докази на підтвердження позовних вимог.

Чи правильні дії суду? Якщо дії неправильні, то як мав вчинити суд? Які вимоги пред’являються до позовної заяви та яка її відмінність від адміністративного позову?

 

11. У червні 2006 р. Кривов звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Київському р-ну м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Районний суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду, в результаті якого відмовив у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що суд порушив норми КАС України, оскільки не провів ніяких обов’язкових підготовчих дій до розгляду справи, не провів обов’язкового попереднього судового засідання, чим позбавив його можливості уточнити позов та просити про витребування певних доказів.

Чи були порушення в діях районного суду? Яка процедура підготовки справи до розгляду, які дії повинен був здійснити суд та які рішення на цій стадії міг прийняти?

12. У квітні 2006 р. Кравченко звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування моральної шкоди. Позивач посилався на те, що 7.12.2005 р. його мати видала йому довіреність на представництво її інтересів у всіх інстанціях і таку довіреність посвідчив директор геріатричного пансіонату, де перебувала його мати похилого віку, проте таку довіреність державні установи не приймають до виконання.

На його запит відповідач надав відповідь, що директор пансіонату, який є закладом соціального захисту для престарілих та інвалідів, не вправі посвідчувати довіреності, а лише заповіти. Позивач вважає, що відповідач проявив протиправну бездіяльність, порушив Закон України “Про звернення громадян” і неналежним чином відреагував на його запит, не визнав видану йому довіреність такою, яка посвідчена належною посадовою особою. Відповідач позов не визнав, пояснивши, що діяв в межах своїх повноважень та надав роз’яснення згідно з чинним ЦК України та постанови КМ України № 419 від 15.06.1994 р. “Про порядок посвідчення заповітів і доручень, які прирівнюються до нотаріально посвідчених”.

Яким вимогам повинно відповідати судове рішення? Складіть постанову у даній справі.

 

13. Ухвалою районного суду від 14 квітня 2006 р. залишений без розгляду позов Петросової до виконавчого комітету сільської ради про скасування його рішення щодо надання дозволу на газифікацію вулиць Чалого та Польової в селі у зв’язку з тим, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.

Позивач оскаржив ухвалу суду, посилаючись на те, що не отримував від суду належним чином оформленої повістки, крім того, суд мав можливість розглянути справу з урахуванням наявних матеріалів справи, які підтверджують обґрунтованість позову.

Який порядок виклику учасників процесу в судове засідання? Дайте варіанти вирішення апеляційної скарги, змоделювавши можливі різноманітні ситуації.

14.У жовтні 2006 р. Агапова звернулась до районного суду з адміністративним позовом до прокурора району про визнання його дій неправомірними. Позов мотивувала тим, що прокурором не були виконані вимоги КПК України щодо розгляду її заяви про порушення кримінальної справи відносно посадової особи районного відділу міліції.

Районний суд своєю постановою від 11 грудня 2006 р. відмовив у задоволенні позову, вказавши, що прокурор району своєчасно організував перевірку її звернення, яке не знайшло свого підтвердження, і листом про це повідомив позивача, тому порушень норм КПК не було.

Який строк оскарження постанови суду (а також ухвали суду)? Складіть апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

 

Тема 33. Нотаріальний процес

Завдання

 

1. Нотаріус Котелевської нотаріальної контори направив спадкоємцю Тищенко Л. лист наступного змісту: “Вами була подана заява про прийняття спадщини 23 травня 2005 р. після померлого 25 листопада 2005 р. Соловей П. До цього часу Ви жодного разу не звертались в нотаріальну контору щодо оформлення документів на спадщину. На запити нотаріуса не відповідаєте. Прошу Вас відповісти, чому Ви не оформляєте спадщину. У випадку неодержання відповіді спадщина буде видана повністю дружині померлого”.

Яких помилок припустився нотаріус? Які принципи нотаріального процесу при цьому порушуються?

 

2. Нотаріус Прокопенко С., що працює у м. Харкові, звернувся до управління юстиції з повідомленням, що має намір йти у відпустку і уклав угоду з нотаріусом Грищенко про заміщення з 17 червня 2006р. до 30 липня 2006 р.

Виїхавши з сім’єю до м. Маріуполя, Прокопенко дізнався, що мати його дружини Прокопенко І. – Войніченко Г. постраждала від дорожньо-транспортної пригоди і перебуває в лікарні. З огляду на тяжкий стан, в якому перебувала Войніченко, вона виявила бажання терміново укласти заповіт, в якому єдиною спадкоємницею належної їй на праві власності трикімнатної квартири визначила свою дочку Прокопенко І., а всіх інших спадкоємців позбавила права спадкування незалежно від віку та стану працездатності. Нотаріус Прокопенко С. посвідчив заповіт Войніченко вищезазначеного змісту. При цьому підпис замість заповідачки, яка внаслідок свого тяжкого стану сама підписатися не могла, з її згоди і за її бажанням проставила її дочка Прокопенко І.

У жовтні 2006 р. Войніченко Г. померла. До суду звернувся її син – Войніченко А. з позовом про визнання заповіту недійсним. Свій позов він обґрунтовував тим, що як інвалід I групи має право на обов’язкову частку у спадщині. Крім того, на думку позивача, при посвідчені заповіту нотаріусом Прокопенко С. були припущені інші суттєві порушення закону.

Яке рішення і за якими мотивами має прийняти суд? Визначте суб’єктний склад такої судової справи. Яка відпо-відальність може наставати для нотаріуса у таких випадках?

 

3. 21 січня 2006 р. до нотаріуса звернувся Федорченко Р. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на жилий будинок, успадкований після смерті батька Федорченка І., який помер 20 грудня 2005 р. Нотаріус дослідив надані у справі документи і роз’яснив Федорченку Р., що свідоцтво про право на спадщину може бути видано йому після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини. 18 червня 2005 р. до нотаріуса звернулася Кулешова М. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину ¼ жилого будинку, що належав за життя Федорченку І. Свою заяву Кулешова М., мотивувала тим, що перебувала на утриманні спадкодавця, однак документів на підтвердження цього факту не надала.

23 червня 2005 р. нотаріус роз’яснив Федорченку Р., що не може видати йому свідоцтво про право на спадщину у зв’язку із заявою, яка надійшла від Кулешової М., незважаючи на те, що Федорченко не заперечує проти визнання Кулешо-вої М. законною спадкоємницею.

Чи правомірні такі дії нотаріуса? Визначте порядок видачі свідоцтва про право на спадщину. Як має діяти нотаріус в тому випадку, якщо Федорченко Р. не згодний на визнання Кулешової М. спадкоємницею?

 

4. До нотаріуса звернулася Болотова з проханням посвідчити договір дарування належної їй на праві власності двокімнатної квартири на користь її онуки Рябко. При складанні проекту даного договору Болотова наполягала на тому, що у ньому обов’язково треба передбачити обов’язок Рябко утримувати її і дбати про неї. Нотаріус роз’яснив Болотовій, що договір дарування у даному випадку він посвідчити не може.

Болотова заявила, що хоче укласти саме договір дарування, оскаржити незаконність відмови нотаріуса у суді і вимагає письмову постанову про відмову. Нотаріус відмовився видавати постанову, мотивуючи це тим, що він не відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, а, навпаки, реалізуючи роз’яснювальні повноваження, пропонує укласти проект іншого правочину.

Чи законні такі дії нотаріуса? Чи може Болотова звернутися до суду з приводу незаконності відмови у вчиненні нотаріальної дії за умови відсутності письмової постанови нотаріуса про таку відмову і в якому порядку? Яке рішення може прийняти суд?

 

5. Коломієць звернувся до нотаріуса з проханням засвідчити копію його паспорта, що необхідна йому для надання у кредитну спілку для отримання кредиту. Нотаріус відмовив у вчиненні такої нотаріальної дії. Тоді Коломієць попросив засвідчити вірність виписки з паспорта щодо реєстрації його за місцем проживання.

Якими мають бути дії нотаріуса? Визначте порядок та умови засвідчення вірності копії (фотокопії) документів та виписок з них.

6. Домнін звернувся до своєї знайомої Коваленко з проханням позичити йому 30 000 грн. Коваленко погодилася за умови, що через рік їй буде повернуто 35 000 грн. Крім того, вона наполягала на нотаріальному посвідченні договору.

Сторони звернулися до нотаріуса, але дізнавшись про розмір оплати за посвідчення такого договору, заявили про бажання просто засвідчити справжність їх підписів на розписці.

Якими мають бути дії нотаріуса?

 

7. До нотаріуса звернувся Храпко маючи намір продати належну йому частку в спільній власності на жилий будинок у м. Запоріжжі Розову у зв’язку з переїздом до нового місця роботи у м. Київ. При цьому він пояснив, що його співвласник Решетько не бажає придбавати частку, що відчужується, ос-кільки вважає ціну на неї занадто завищеною. До нотаріуса для оформлення згоди на вчинення Храпко і Розовим даного правочину Решетько йти відмовляється.

Нотаріус відмовив учасникам правочину у посвідченні договору, мотивувавши свої дії тим, що правочин не є безспірним і за вимогою Решетько може бути в подальшому визнаний недійсним.

Храпко звернувся до суду з позовом до нотаріуса про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною на його думку відмовою у вчиненні нотаріальної дії, оскільки Розов відмовився від наміру придбавати належну Храпко частку в спільній власності, а іншого покупця протягом часу, що залишився до переїзда, Храпко так і не знайшов.

Чи законні дії нотаріуса? Чи підлягає задоволенню позов Храпко? Визначте правила посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності.

 

8. У березні 2006 р. Бурлаков оформив у нотаріуса довіреність, якою уповноважував Таюшеву продати належну йому на праві власності квартиру. У серпні 2006 р. Бурлаков одружився і вирішив квартиру не продавати. Він звернувся до нотаріуса з проханням роз’яснити йому, яким чином можна скасувати довіреність і надати цій дії безспірності з тим, щоб Таюшева не змогла в подальшому ані продати квартиру, ані заявити, що вона не отримувала повідомлення про скасування довіреності.

Дайте роз’яснення від імені нотаріуса.

9. До нотаріуса звернувся Григоров із заявою про внесення грошової суми в депозит. Григоров пояснив, що він має намір виїхати на постійне місце проживання до Німеччини і шляхом внесення у депозит нотаріуса грошей у сумі 42 000 грн бажає зробити дарунок своєму братові, який зможе цей дарунок отримати тільки після закінчення ним фармацевтичної академії.

Як має діяти нотаріус? Який порядок та умови внесення грошей у депозит нотаріуса? Яким чином слід реалізувати наміри Григорова?

 

10. До нотаріуса




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.