Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Заочний розгляд справи



Завдання

 

1. У листопаді 2002 р. Ж. звернуся до суду з позовом до Волинської митниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з липня 1999 р. працював у відповідача на посаді інспектора митного поста “Луцьк”. Наказом начальника Митниці від 7 жовтня 2002 р. його звільнено з посади за п.2 ст. 40 КЗпП на підставі висновку атестаційної комісії, яка згідно з Положенням про проведення атестації державних службовців (затверджене пост. КМ України від 28.12.2000 р. № 1922) встановила, що позивач проявив неповні знання нормативно-правових актів, в зв’язку з чим не відповідає займаній посаді. Вважаючи звільнення незаконним, здійсненим із порушенням вимог закону, Ж. просив позов задовольнити.

Луцький міський суд рішенням від 4 лютого 2003 р. Ж. у задоволені позову відмовив.

Проаналізуйте рішення щодо його законності і обгрунтованості.

 

2. У грудні 2002 р. П. звернувся до суду з позовом до К. про стягнення подвійної суми завдатку, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підтвердження свого наміру купити у відповідачки квартиру в м. Севастополі 10 грудня 1998 р. він уклав з нею нотаріально посвідчену угоду про завдаток та передав їй як завдаток 3 тис. 427 грн (сума, еквівалентна 1 тис. доларів США). За умовами цієї угоди П. для забезпечення договору купівлі-продажу квартири, який мав бути укладений не пізніше ніж 30 квітня 1999 р. Однак договір купівлі-продажу не був укладений з вини К., оскільки квартира перебувала під заставою в “Укрсоцбанку” та на неї суд наклав арешт. Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн та 3 тис. грн – на відшкодування моральної шкоди.

Ленінський районний суд м. Севастополя рішенням від 30 січня 2003 р., яке залишив без зміни Апеляційний суд м. Севастополя ухвалою від 9 вересня 2003 р., позов П. задовольнив частково: ухвалив стягнути з К. на користь позивача подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн, 160 грн витрат з оплати державного мита та 8 грн державного мита в дохід держави. У задоволені решти позовних вимог суд відмовив.

Яким вимогам повинно відповідати судове рішення? Дайте аналіз ухваленому рішенню.

3. У березні 2002 р. Є. звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ведути Березівського р-ну Одеської обл. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На обґрунтування позову він послався на те, що 24 лютого 2000 р. він отримав державний акт на право приватної власності на землю, а 28 лютого звернувся з письмовою заявою до відповідача про розірвання договору оренди, оскільки вирішив організувати власне господарство. Незважаючи на те, що він завчасно попередив відповідача про розірвання зазначеного договору оренди, той відмовив йому у поверненні земельної ділянки і продовжує користуватися земельним паєм, таким чином порушуючи його права як власника. У зв’язку з цим Є. просив суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та повернути належний йому земельний пай.

Березівський районний суд Одеської обл. рішенням від 15 травня 2002 р. в задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської обл. рішенням від 13 серпня 2002 р. рішення суду першої інстанції скасувала, задовольнивши позов. Ухвалено зобов’язати ТОВ усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 3,16 га у межах згідно з планом, розташованою на території Ставківської сільської ради, та повернути її власнику Є.

Яке із зазначених рішень відповідає вимогам закону? Обґрунтуйте свою позицію щодо вирішення цієї справи.

 

4. У червні 2001 р. Ярченко Іван Петрович звернувся до Любомлянського районного суду Волинської обл. з позовом до Сікоренко Ольги Іванівни і Сікоренко Анатолія Кириловича про усунення перешкод у користуванні квартирою № 4 по вул.Шкільній у м. Любомлянську шляхом їх виселення.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що набув право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 15 лютого 2001 р. із Сікоренко О.І. Цього ж дня позивач написав розписку, зі змісту якої видно, що він зобов’язався у випадку повернення йому грошей до 15 трвня 2001 р. здійснити зворотне відчуження спірної квартири на користь Сікоренко А.К. Згідно з умовами вказаного договору відповідачі до 15 травня 2001 р. повинні були звільнити квартиру від свого майна, виписатися з неї й оплатити комунальні послуги, проте вказані умови не виконали.

Під час розгляду справи відповідачка Сікоренко О.І. звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідачка посилалася на те, що договір купівлі-продажу було укладено з метою приховати іншу угоду – договір застави. Договір купівлі-продажу вона уклала на прохання свого сина Сікоренко А.К., який є власником приватного підприємства “Сад”, що мало кредитні зобов’язання перед “Укрсоцбанком”. Позивач Ярченко І.П. надав приватному підприємству позику для погашення кредитного боргу підприємства. Вказану суму позики, яка разом з іншими витратами становила 12 тис. доларів США, Сікоренко А.К. зобов’язувався повернути до 15 травня 2001 р. З метою забезпечення повернення йому грошових коштів позивач запропонував переоформити на нього право власності на квартиру, що й було зроблено. При цьому грошей вона не отримувала, оскільки вони були перераховані на рахунок приватного підприємства.

Складіть рішення у цій справі

 

5. У лютому 2005 р. Борисенко Микола Михайлович звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Павленка Ігоря Яновича про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 14 січня 2004 р. Позивач послався на те, що згідно з цим договором він продав відповідачеві прості іменні акції відкритого акціонерного товариства “Вінницький завод тракторних агрегатів” (далі – ВАТ) у кількості 780 тис. 813 шт. номінальною вартістю 0,25 грн на суму 195 тис. 203 грн за ціною 1 млн 561 тис. 626 грн Додатковою угодою від 16 січня 2004 р. суму договору збільшено до 5 млн. 300 тис. грн. Після укладення угоди йому зробили більш вигідну пропозицію продажу акцій, внаслідок чого істотно змінились умови договору, а 11 березня 2004 р. було укладено новий договір купівлі-продажу зазначених акцій – із Зайчуком Василем Петровичем. Проте відповідач відмовився під-твердити факт розірвання з ним договору та використовує акції в своїх інтересах. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 14 січня 2004 р.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до Борисенка М.М. і Зайчука В.П., третя особа – ВАТ “Партнер-реєстр”, в якому просив зобов’язати Борисенка М.М. прийняти від нього гроші в рахунок оплати проданих йому простих іменних акцій ВАТ у кількості 780 тис. 813 шт. номінальною вартістю 0,25 грн; передати йому ці акції; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 11 березня 2004 р.; зобов’язати реєстратора ТОВ внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, які випущені в документарній формі, з особового рахунку Зайчука В.П. на особовий рахунок Борисенка М.М. На обґрунтування позовних вимог Павленко І.Я. зазначив, що 14 січня 2004 р. він уклав із позивачем у належній формі договір купівлі-продажу акцій, право власності на які в останнього виникне у майбутньому, та провів часткову оплату. Проте позивач на порушення умов договору та вимог законодавства 11 березня 2004 р. уклав новий договір купівлі-продажу цих акцій із Зайчуком В.П.

Складіть рішення у цій справі.

 

6. Русланов М.І. подав позов до заводу “Серп і молот” про поновлення на роботі на посаді електрика складального цеху та про стягнення зарплати за вимушений прогул з 12 вересня 2005 р. по 2 жовтня 2005 р. із розрахунку 900 грн щомісяця. Районний суд в резолютивній частині судового рішення зазначив: “Позов Русланова М.І. задовольнити, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 вересня по 2 жовтня 2005 р. Рішення може бути оскаржене у п’ятнад-цятиденний строк в апеляційному суді”.

Які помилки допущені в резолютивній частині судового рішення?Складіть резолютивну частину цього рішення.

7.У березні 2003 р. Б. звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі – ДП), третя особа – Ф., про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Позивачка зазначила, що з 21 лютого 1995 р. працювала енергодиспетчером служби енергопостачання ДП. Наказом від 31 січня 2003 р. № 2/к її звільнено з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП за станом здоров’я; наказом від 17 лютого 2003 р. №9/к змінено дату звільнення з 31 січня на 3 лютого 2003 р. Оскільки в день звільнення вона була у відпустці (з 2 по 31 січня 2003 р.), а з 1 до 7 лютого 2003 р. перебувала на лікарняному, вважає звільнення таким, що не відповідає вимогам законодавства про працю.

Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 26 листопада 2003 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов’язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2003 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності.

Апеляційний суд Харківської обл. рішенням від 19 травня 2004 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2003 р. і ухвалив стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За заявою відповідача, яка надійшла до суду 3 червня 2004 р. було ухвалене 16 червня 2004 р. додаткове рішення цього ж суду, яким зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн до 9 тис. 922 грн.

Чи були підстави для ухвалення додаткового рішення?Визначте порядок ухвалення додаткового рішення.

8. Дергачівський районний суд Харківської обл. рі-шенням від 30 травня 2001 р., залишеним без зміни ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду від 17 вересня 2001 р., задовольнив позов Р.І. та Р.Л. до М. про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції ухвалою від 6 вересня 2002 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду від 4 лютого 2003 р., за поданням державного виконавця державної виконавчої служби роз’яснив спосіб і порядок виконання рішення цього ж суду від 30 травня 2001 р. При цьому справу було розглянуто суддею у відсутності сторін. Даних про те, що сторони були повідомлені судом у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, у матеріалах справи немає.

Дайте правову оцінку діям суду.Визначте порядок роз’яснення судом рішення суду

9. Рябуха звернулась з позовом до Потапова про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її неповнолітню доньку. Відповідач в судове засідання не з’явився втрете, хоча завжди сповіщався належним чином, про що в матеріалах справи є докази, і про причини неявки не повідомляв. Суддя, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про заочний розгляд справи, хоча позивачка була проти заочного розгляду справи.

Суд позов Рябухи задовольнив в повному обсязі. Через п’ятнадцять днів після отримання заочного рішення від відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, де зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і в нього є докази в обґрунтування своїх заперечень. В останнє судове засідання він не з’явився у зв’язку з хворобою, про що надав довідку з лікарні.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.