Причини укладення та становище українських земель згідно з Люблінською унією

Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року.

Згідно з унією відбулося об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну федеративну державу - Річ Посполиту(дослівно - республіку). Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'­єднати дві держави в одну під владою одного монарха.

3. Передумови унії:склалися в середині XVI ст.: З литовської сторони:

• послаблення Великого князівства Литовського через війни з Московією наприкінці XVI - у першій половині XVII ст., втрата значної частини сво­єї території через поразку в Ливонській війні;

• послаблення позицій литовських магнатів - прихильників незалежності Литви. Литовські автономісти відкрито заявляли про своє бажання об'єд­натися з Польщею.

Причини прагнення литовців до об'єднання:

- хотіли полегшити свої військові тяготи;

- хотіли одержати такі самі широкі привілеї, як і польські шляхтичі;

З української сторони:

• унією зацікавилися і українські шляхтичі.

Причини зацікавленості українських шляхтичів в об'єднанні:

- хотіли в об'єднаній державі краще налагодити оборону від турецько-татарських набігів і покласти кінець збройним нападам на польсько-українському прикордонні;

- хотіли поліпшити торгівлю з країнами Західної Європи, адже торгові шляхи проходили через Польщу;

З польської сторони:

• Польща прагнула скористатися послабленням Великого князівства Литовського, аби розширити свої володіння на Сході, мала потребу в нових орних землях і залежних селянах.

Наміри сторін перед укладенням унії були такими.Щодо

Великого князівства Литовського, то воно прагнуло:

- у союзі з Польщею домогтися широкої автономії;

- мати власну грошову одиницю.

Польське королівство:

- Велике князівство Литовське зливається з Польщею в єдину державу з єдиним королем і спільним сеймом;

- у Великого князівства Литовського залишалися своя адміністрація і судочинство;

Король Сигізмунд Август (саме він обраний литовськими автономістами князь) прийняв сторону поляків.

За його ініціативою в січні 1569 р. в Люблін з'їхалися литовські та польські феодали на загальний сейм. Відразу ж виявилися глибокі розбіжності. Литовські феодали, боячись втратити при­вілеї, висунули вимогу зберегти свій сейм (парламент), але дістали відмо­ву. Частина з них покинула з'їзд. Сигізмунд II погрозами примусив ли­товців підкоритися, а українській та білоруській шляхті він пообіцяв привілеї польської, і тому вони підтримали польського короля. В результаті 1 липня 1569 р. Польща та Велике князівство Литовське об'єдналися в єдину державу — Річ Посполиту.

Умови об'єднання (унії):

• Глава держави - виборний король;

Король:

- керував зовнішньою політикою;

- мав право призначати на посади чиновників і сенаторів;

- мав зректися спадкоємного титулу;

- не мав права без згоди сейму женитися, видавати закони, вводити податки, займатися справами війни і миру.

Таким чином, влада короля була дуже обмежена. Усі найважливіші питання державного життя вирішував станово-представницький парламент - сейм.

- майже всі українські землі до литовської автономії вже не входили, тому що стали належати Польщі (виняток — Берестейщина і Пінщина, що за­лишилися в складі Литви).

Для України люблінська уніямала як позитивні так і негативні наслідки.

Позитивні наслідки

- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало

передумови для перетворення його в націю;

- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;

- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.

Негативні наслідки

- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:

-зросли повинності і податки для селян і міщан;

-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;

-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація

знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;

-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;

-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.

Поиск по сайту: