Зазаначте основні політичні тенденції за правління Ярослава Мудрого

Зазначте причини та наслідки впровадження християнства на Русі за Володимира Великого.

У другій половині X ст. великий князь Володимир, ряд реформ у Київській державі. Однією з найважливіших була релігійна реформа. Стала­ся найбільша подія в історії держави — Русь приийняла християнство. Воно було вже відомо на Русі: Аскольд та декілька його наближених прийняли обряд хрещення, християни були в числі дружинників князя Ігоря, христи­янкою була княгиня Ольга.

Але язичництво панувало серед більшості населення Київської держави.

Прийшовши до влади, Володимир спробував зміцнити язичницьку віру.

Однак укріпити язичництво не вдалося.

Язичництво негативно впливало на розвиток суспільно-політичних відносин, гальмувало культурний розвиток, переставало відповідати новому феодальному способу виробництва.

Цим і пояснюється відмова Володимира від язичництва та звернення до принципово нової релігії — єдинобожжя. Київську Русь називали в Свропі дрімучою, язичницькою. Отже, для підняття міжнародного авторитету Русі й була потрібна нова релігія.

З рішенням Володимира перейти у християнську віру пов'язана в літописі історія його одруження з Візантійською принцесою Ганною. У 988 р. Володимир осадив Корсунь (Херсонес) та зажадав від імператорів Василя та Костянтина віддати йому в дружини їхню сестру Ганну. Становище для імператорів було безвихідним і вони погодилися за умови, що Володимир прийме християнство. Так Володимир був хрещений в Корсуні.

Потім Володимир розпочав обернення в християнство киян. Священики, які прийшли із Царграда та Корсуня, хрестили жителів Києва в притоці Дніпра — річці Почайні. Сама дата хрещення киян залишається суперечливою. Але традиційно прийняття християнства Руссю датується 988 р.— роком хрещення самого Володимира.

Значення переходу до християнства було величезне і проявлялося у всьому — від повсякденного харчового раціону та засобів землеробства до міжнародного становища країни.

Прийняття християнства вплинуло на розвиток ремесел.

Християнство призвело до пом'якшення нравів в Київській державі. Воно сприяло зміцненню князівської влади.

Висновок. Через нову християнську православну релігію Русь залучилася до досягнень європейських держав та обрала європейський шлях політичного розвитку.

Зазаначте основні політичні тенденції за правління Ярослава Мудрого.

Правління Ярослава Мудрого можна розділити на 4 етапи:

(1) Незважаючи на заходи по зміцненню центральної влади проблема збереження територіальної єдності існувала:

• вперше в історії Ярослав був змушений погодитися на поділ держави на дві частини і відмовитися від влади над половиною країни;

• 1026 р. - договір поділити Русь по Дніпру: Ярославові відійшло Правобережжя з Києвом, а Мстиславові - Лівобережжя з Черніговом; прагнення відвоювати в поляків західноукраїнські землі;

• не вдалося зберегти Закарпаття (захоплене угорським королем). Розширення території імперії за рахунок захоплення сусідніх територій на заході і півночі:

• підкорені племена чудь; походи проти ятвигів, литовців, мазовшан, ямів.

(2)- Започаткована колективна форма правління Руссю, що стало перехідним етапом до її розпаду на самостійні князівства;

Розширення і зміцнення столиці - Києва, надання йому «царственості», подібно до Константинополя:

• центральна частина міста обнесена міцними укріпленнями - земляними валами, завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м, з чотирма брамами;

• 1037 р. - будівництво собору Святої Софії;

• 1051 р. - заснування Києво-Печерського монастиря;

• розвиток освіти і писемності, відкриття державних, церковних та приватних шкіл; заснування першої бібліотеки; книгописні майстерні;

• спроба підняти авторитет Руської Церкви шляхом одержання автокефалії;

• 1051 р. - митрополитом Київським і всієї Русі обраний Іларіон.

(3)- Зміцнення міжнародного авторитету Русі не воєнними діями, а укладанням взаємовигідних політичних угод:

• досягнуте взаєморозуміння з польським королем Казимиром, з Германією, Угорщиною, Францією, скандинавськими країнами;

• династичні шлюби дому Ярослава з європейськими монархами. Ярослав -«тесть Європи».

Дочки стали дружинами: Анна - французького короля; Анастасія - угорського короля; Єлизавета - норвезького короля, а після його смерті - датського короля.

Троє синів оженилися на представницях найзнатніших родин германської еліти. Оборона південних рубежів Русі:

• будівництво міст-фортець;

• 1036 р. - розгром печенігів, з цього часу вони вже не загрожували землям Русі.

(4) -Перший важливий крок у розробці руського законодавства: • 1016 р. - «Правда Ярослава» увійшла як складова частина до «Руської правди» - збірника норм російського права. '

• 1024 - 1026 рр. - закон «Спокій вірний».

Підсумок.Щоб уникнути неминучої боротьби за владу між синами після своєї смерті, Ярослав залишив заповіт, у якому йшла мова про порядок спадкування великокнязівської влади і розподілу між синами території імперії на окремі володіння - уділи.

Поиск по сайту: