Студентські організації у Великій Британії функціонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради.
Студентські Ради виражають студентські думки щодо університету, відповідають за надання різноманітних послуг студентам. Зазначені ради керують деякими комерційними установами, що знаходяться на території університету (магазини, нічні клуби, друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті; керують спортивними клубами тощо. Голова студентської ради обирається членами студентської ради і отримує заробітну плату.
Студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні компанії, дебати тощо. Студентські засоби масової інформації намагаються залучити ширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі заходи не несуть відповідальності за прийняті рішення.
Доречно наголосити, що всі Студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.
Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії є Національна Спілка Студентів Об’єднаного Королівства, яка представляє інтереси більше ніж 5 мільйонів студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.
Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.
Крім вищезазначених організацій студентського самоврядування у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембріджського університету, Спілка студентів Бермінгему, Студентська спілка Лондонського Королівського коледжу та ін.
Навіть схематичне ознайомлення з студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії засвідчує про його глибокі демократичні традиції. Студентське самоврядування органічно пов’язане з динамічними процесами, що відбуваються у суспільному житті. Показово, що студентське самоврядування в зазначених країнах отримує значну консультативну та фінансову підтримку з боку держав.
З іншого боку, вищі навчальні заклади, їх академічна спільнота всебічно стимулюють залучення студентів до участі у формуванні навчального процесу, реалізації функцій управління закладами освіти, організації дозвілля та спортивно-культурної роботи.
У новій редакції Закону України “Про вищу освіту” передбачено норму про обов’язкову участь до 10 відс. представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів тощо.
Чотирнадцять років пройшло з часу, коли Україна розпочала відлік своєї нової історії як незалежної і суверенної держави. Зміна вектора суспільно-історичного розвитку змінює систему світоглядних орієнтирів українських громадян. Незалежна українська держава входить у світову спільноту, що вимагає формування у молоді нових пріоритетів, зокрема, гуманістичної орієнтації, свободи і демократії та громадянських і моральних чеснот: справедливість, совість, повага до праці, істини, турбота про сім’ю, батьківщину, родину та ін.
Саме такі чесноти будуть сприяти реалізації думок, схожих на молитву, з передмови до книги видатного українського історика, вченого і громадського діяча М.С. Грушевського:
“…Стою перед горою дитинства, де за серпанковими овидами цнотливо біліє стіна рідного дому, а з її білості батьківською любов’ю дивлюсь на світ Шевченка і Франка, і бачу в їх очах мою Україну. Бачу, як рушники пливуть у барвистих переливах, як Дніпро, і хлібосольно єднають два береги…, а на зріднених берегах стоїть і виростає народ, право на життя та українське ім’я якому виборювали його рятівники – син наддніпрянського кріпака та галицької жінки Тарас і син наддніпрянського коваля та підгірської селянки Іван. Їх образом народ висвятив у хатах найпочесніше місце, тому ми виростали з цими іменами, як з іменами мами і батька” (див. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу // Передмова Яреми Гояна. Друге видання № 11. Веселка, 1991р.)
Ствердження України як демократичної держави є одночасно духовним, політичним, соціальним і культурним утвердженням громадян, здатних керуватись не суб’єктивними інтересами, не ідеологією певної групи людей, а визнавати лише одну ідеологію – Конституцію, Основний Закон України як незалежної і суверенної держави. Нові підходи до студентського самоврядування покликані забезпечити переорієнтацію освітньо-виховного процесу на розвиток творчих потенцій та соціальної активності студентської молоді, інтеграції України в Європейське співтовариство. Саме тому в Указі Президента України В.Ющенка “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” (від 4 липня 2005 року №1013/2005) серед цілого комплексу на перше місце поставлено завдання: “зміцнення демократичних засад в освіті, у тому числі шляхом розвитку учнівського і студентського самоврядування, залучення в установленому порядку дітей та молоді до участі у вирішенні питань місцевого значення”.
У лекції мають бути вказані чіткі застереження щодо надмірного контролю та втручання в роботу органів студентського самоврядування з боку адміністрації вищого навчального закладу. Водночас студентам слід надавати допомогу щодо організаційних, психолого-педагогічних та методичних засад студентського самоуправління.