Демократизації вищої освіти

1.Мета та завдання студентського самоврядування.

2.Структура студентського самоврядування.

Проблеми самоврядування у закладах освіти набули значної ваги в кінці ХХ початку ХХІ століття, тобто в період становлення української, суверенної незалежної, соціальної, правової держави. Чому ці питання набувають особливої уваги в сучасних умовах? По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх секторах життєдіяльності українського суспільства.

Слід особливо наголосити, що ідеї демократизації суспільних відносин пронизують всі складові Програми Президента України “Десять кроків назустріч людям” та Програми діяльності уряду “Назустріч людям”, ними наповнено новий етап розвитку української національної економіки, освіти, науки, культури. Студентське самоврядування потребує подальшого розвитку і збагачення новітніми демократичними ідеями.

По-друге, інтеграція України у Європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки, безумовно, глибоко зачіпають всі складові освітньої галузі, вимагають її демократизації у принципах Болонського процесу студентство розглядається як партнер.

По-третє, студенство у всі часи виступало своєрідним “барометром” соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативною за своїми ціннісними орієнтаціями соціальною верствою населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів. Можна з повним правом розглядати молодь, особливо студенство, “соціальним нервом суспільства”.

Невипадково у вищезазначених програмних документах нової української влади головним стратегічним резервом соціально-економічних реформ та духовно-культурних перетворень в Україні визначено молодь, яка озброєна освітою європейського рівня та вихована на демократичних здобутках сучасної цивілізації. Тому в нових умовах переходу до постіндустріального розвитку України, формування інформаційного суспільства молодіжна політика української держави і, в першу чергу, забезпечення молоді права на освіту посідає пріоритетне місце.

По-четверте, студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

По-п’яте, опора на ініціативу, активну життєву позицію, європейські ціннісні орієнтації студенства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова Української держави залежить від самосвідомості, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполеглевої праці кожного молодого громадянина України.

Проте проголошення декларацій про студентське самоврядування та реальний його стан в окремих вищих навчальних закладах далеко не співпадають. Саме цим пояснюється підвищена увага до проблеми студентського самоврядування з боку нової влади. Участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом – це конкретний вияв демократизації вищої школи , утвердження її автономії.

Методологічні засади громадянського самоврядування знайшли відображення в Конституції України, а питання студентського самоврядування у Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та концептуальних засадах щодо стратегії і основних напрямів розвитку освіти у першій чверті XXI століття (Національна доктрина розвитку освіти, розд. Y), інших нормативно-правових документах.

Проблему студентського самоврядування необхідно розглядати як конкретизацію, розгортання громадського самоврядування у вищих навчальних закладах . У лекції необхідно розкрити ідею, що демократичне суспільство не можна побудувати на засадах авторитаризму.

Фундаментальні положення багатьох відомих педагогів і психологів України покладено в основу практичної діяльності студентських колективів, сприяли переходу вищих навчальних закладів з авторитарної педагогіки до педагогіки співпраці і толерантності.

Система студентського самоврядування розроблена відповідно до рішень Уряду та засідань Колегії міністерства освіти і науки України.

Виходячи із власної специфіки, вона містить взаємодіючі положення, що регулюють та стимулюють розвиток студентського самоврядування, спрямованого на поліпшення підготовки спеціалістів, а також формування в них професійної та гуманітарної культури.

В сучасних умовах питання студентського самоврядування набувають особливої уваги за таких причин.

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.

По-друге, інтеграція України у європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки глибоко зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її демократизації. Згідно з принципами Болонського процесу, студентство розглядається як партнер у навчальній діяльності.

По-третє, студентство в усі часи виступало своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативним за своїми ціннісними орієнтаціями соціальним шаром населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни. Саме молоді притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів.

Згідно із ст.38 Закону України "Про вищу освіту," основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об`єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, формування в них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

У новій редакції Закону України "Про вищу освіту" передбачено норму про обов`язкову участь до 10 представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів. Статус і функції

самоврядування потребують активної участі членів цієї структури на факультетах, в університеті в цілому, у проведенні деканатами та ректоратами таких основних виховних завдань:

- формування кадрів національної інтелігенції;

- оновлення і забезпечення інтелектуального генофонду нації;

- виховання духовної еліти, закладання культурного потенціалу;

- гармонійний розвиток особистості шляхом поглиблення духовних контактів з навколишнім світом, культурою, мистецтвом;

- створення об`єктивних та суб`єктивних умов для вільного розвитку особистості шляхом залучення її до різноманітних видів творчої діяльності;

- збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, університету;

- становлення чіткої громадської позиції;

- формування культури сімейного життя.

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Перш за все, студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, потім факультету, гуртожитків, вузу. Найвищим органом самоврядування університету, як правило, є збори або конференція. На них затверджується положення про студентське самоврядування та вибирається виконавчий орган - рада, встановлюється її структура і термін повноважень, заслуховується звіт.

Головна структурна одиниця системи самоврядування – академічна група. Вона обирає свою раду, голову і делегує представника до ради самоврядування факультету і на загальноуніверситетські конференції чи збори. Рада факультету формується, як правило, з представників рад самоврядування академічних груп та гуртожитку і обирає представників до ради самоврядування університету, ради факультету.

Студентська рада самоврядування обирає із свого складу голову, заступника, розподіляє обов`язки між членами, котрі очолюють створені комісії. До них залучаються мешканці гуртожитку. Комісії можуть бути такими: житлово-побутова, культурно-масової роботи, санітарна, спортивно-масової роботи та інші.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 № 166 затвердило “Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах”. У даному Положенні визначається сутність студентського самоврядування, права і обов’язки студентів. “Самоврядування у вищому навчальному закладі – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами”.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органам студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Не зважаючи на те, що студентські об’єднання можуть бути різними за формами, але завдання їх однакові.

Згідно із статтею 38 Закону України “Про вищу освіту” основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

- забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів – до вчених рад факультетів.

Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурноосвітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському “суспільстві” діють крім загальноприйнятих законів, норм поведінки специфічні норми і правила, права і свободи, обов’язки і відповідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру органам студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем з навчання, проведення дозвілля тощо.

У студентському середовищі активно розвиваються різні неформальні студентські ініціативи – так звані “молодіжні субкультури”.

Останнім часом в Україні відроджено рух студентських будівельних загонів (сьогодні виповнюється більше сорока років з часу його започаткування в Україні).

Доречно навести вражаючі показники щодо студентських загонів. За час їх існування у студентських загонах працювало близько 5 млн. студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, права людини, прав національних меншин, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Болонського процесу – одного із інструментів інтеграції України в Європу.

В Україні більше ста вищих навчальних закладів приймають участь в експерименті по впровадженню кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системи контролю знань студентів.

Лише активна участь вищих навчальних закладів та студентів у Болонському процесі може забезпечити його довготерміновий успіх. У Болонському процесі конструктивна роль відводиться студентським спілкам, наголошується, що студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомаштабних навчальних програм. Мова йде про такі з них як “Історія європарламенту”, “Етапи Євроінтеграції”, “Європейський союз та вектори зовнішньої політики України”, “Політичні системи зарубіжних країн” тощо.

Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів, як компетентних, активних і конструктивних партнерів, до формування Зони Європейської вищої освіти.

Досить посилатися на досвід Київського національного торговельно-економічного університету. У цьому навчальному закладі студентське самоврядування функціонує як система і процес реалізації своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень та їх втілення в реальність.

Студентське самоврядування регламентується Статутом університету і визначається “Положенням про студентське самоврядування в Київському національному торговельно-економічному університеті”, постановами вченої ради, наказами ректора.

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. В цьому закладі вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факультету, гуртожитку, які ухвалюють “Положення про студентське самоврядування”; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Самоврядування в університеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

Окремо можна зупинитися на цікавому, продуктивному досвіді роботи благодійної організації “Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування “Універсітас” (Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”), www. Universitas.ord.ua.

Зокрема, зазначеним фондом створено “гарячу лінію” “Студзахист”. У рамках проекту надаються консультації у двох напрямах: захист прав студентів і розвиток студентського самоврядування.

“Гарячу лінію” було засновано під час помаранчевої революції для громадського захисту студентів від можливих політичних утисків. На сьогодні сферу застосування “Студзахисту” розширено. Проект передбачає інформаційну та юридичну підтримку у випадках, коли студент зазнає утисків за свої політичні погляди чи громадську діяльність, релігійну, національну, соціальну чи будь-яку іншу приналежність. Особлива увага зосереджується на попередженні та вирішенні проблем пов’язаних зі зміною навчального закладу, поновленням студентів, конкретизацією та роз’ясненням наданих студентам прав. Студенти отримують поради, як юридично грамотно боротись із хабарництвом у ВНЗ, неякісним рівнем викладання.

Згідно з даним проектом також узагальнюються проблеми в галузі студентського самоврядування. Конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази будуть спрямовуватись до профільних парламентських та урядових підрозділів.

Три українських вищих навчальних закладів, а саме: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Вінницький національний технічний університет, Київський міжнародний університет спільно зі Всеукраїнською студентською радою взяли участь у виконанні Європейського проекту по програмі Tempus з метою вивчення та впровадження у вузах України європейської практики студентського самоврядування.

Як засвідчують автори вищезазначених методичних матеріалів, ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії показало, що воно в основному зорієнтоване на:

- захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

- реалізацію студентських ініціатив в навчально-виховному процесі, а також в науковій, професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

- підвищення ефективності взаємодії між студентами та університетською адміністрацією;

- забезпечення студентських прав і свобод у відповідності до громадянських норм, що діють у суспільстві ;

- співпрацю з державними та місцевими органами влади;

- організацію побуту, різноманітних форм дозвілля, подорожей, працевлаштування студентів;

- створення нового інформаційного простору для студентів університету та їх зв’язок із світовими інформаційними джерелами.

Не вдаючись до історії становлення студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Європи використаємо лише досвід цієї роботи у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії.

Поиск по сайту: