Вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом

Сім’ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була

Найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи

Органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення

Кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до

Кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.

Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі

Приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або

Без неї.

Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що

Пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується, він повинен відмовитися від

Обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до

Матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому,

Його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.

У випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в

Суді головуючий роз’яснює __________потерпілому його право підтримувати обвинувачення в

Суді. У випадку висловленої згоди потерпілим на підтримання обвинувачення в суді

Головуючий надає потерпілому час, необхідний для підготовки до судового

Розгляду. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді,

Користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.

Кримінальне провадження по відповідному обвинуваченню набуває статусу

Приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.

Слід також зазначити що у кримінальному провадженні у формі приватного

Обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та

Підозрюваним.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ

Коли мова йде про кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб в

Науці кримінального процесу використовується таке поняття як імунітет.

У чинному кримінально-процесуальному законодавстві України не існує

Офіційно закріпленого терміну «імунітет», але він тривалий час використовується

Науковцями і практиками, часто зустрічається в юридичній літературі.

Термін «імунітет» як такий має принаймні два значення: медико-біологічне і

Власне юридичне. Він походить від латинського immunitаs (immunitatis), що означає

Звільнення від чого-небудь, недоторканність, незалежність У біології та медицині

Імунітетом називають несприйнятливість організму до збудників хвороби чи

Окремих отрут.

Аналіз розвитку та становлення інституту імунітету дає підстави

Стверджувати про наявність двох моделей інституту парламентської

Недоторканності. Одну з них було започатковано в Англії, а другу – у Франції. Слід

Зауважити, що в колишньому Радянському Союзі, а в наш час і в незалежній

Україні, було фактично сприйнято саме французьку модель парламентської

Недоторканності.

ХХ століття в українській правовій думці характеризується активним

Дослідженням проблеми імунітету. Якщо говорити про сучасний парламентський

Імунітет в Україні, то слід згадати Конституцію СРСР від 5 грудня 1936 року, яку

Часто називають сталінською. Саме положення ст. 52 згаданого акта, в якій

Передбачалося, що депутат Верховної Ради СРСР не може бути притягнений до

Судової відповідальності чи арештований без згоди Верховної Ради СРСР, в період

Між сесіями без згоди Президії Верховної Ради СРСР є історичним прообразом

Сучасного депутатського імунітету вже у незалежній Україні. І саме норма про згоду

На притягнення до кримінальної відповідальності є тим каменем спотикання, щодо

Якого й досі тривають суперечки.

Імунітетом часто називають непідсудність іноземної держави судам іншої

Держави, а також винятки із юрисдикції акредитуючої держави щодо представництв

Та громадян, які виконують особливі обов’язки від імені іноземних держав (глави

Поиск по сайту: