Держав і урядів, дипломати, консули та ін.), а також органів та посадових осіб

Міжнародних організацій. Йдеться про імунітет від юрисдикції, яким користуються

Іноземні держави стосовно дій, вчинених при здійсненні публічної влади.

В сучасній юриспруденції досить поширеним є визначення імунітету як права

Особи або винятку із загальних правил щодо звільнення від певного обов’язку чи

Покарання. На думку В.Г. Даєва, під імунітетом у кримінальному процесі слід

Розуміти, по-перше, звільнення окремих осіб від виконання певних процесуальних

Обов’язків; по-друге, встановлення для деяких категорій осіб особливих гарантій

Обґрунтованості застосування до них заходів процесуального примусу або

Притягнення до відповідальності.

«Як імунітети постають додаткові гарантії недоторканності і

Невідповідальності особи, – пише В.І. Руднєв, – які означають, що яка-небудь особа

Має більший обсяг або рівень недоторканності і не притягнення до відповідальності

Порівняно з іншими особами».

Крім представництв і представників іноземних держав, законодавством

Встановлено імунітет окремих категорій громадян України. Відповідно до

Конституції України статус особливої (підвищеного рівня) недоторканності мають:

Президент України, народні депутати України, судді (статті 80, 105, 111, 126).

Імунітети передбачені також для Уповноваженого Верховної Ради України з прав

Людини, Голови Рахункової палати, Першого заступника і заступника Голови,

Головних контролерів та Секретаря Рахункової палати. Отже, існує низка імунітетів

Громадян України, що становлять складову частину їх правового статусу як

Посадових осіб.

Окремі аспекти кримінально-процесуальних імунітетів традиційно є

Предметом дослідження інших юридичних наук, передусім, конституційного та

Міжнародного права. Ці науки розробляють власний аспект даної проблеми,

Спеціалізуючись на вивченні особливих, не властивих кримінальному процесу

Сторін. Інакше кажучи, кожна наука вивчає одну із сторін (аспектів) розглядуваного

Явища, що закономірно стає предметом її дослідження, виходячи з поставленої мети

І використовуючи власну методологію тощо. Для правильного вирішення

обговорюваного тут питання важливо звернути увагу і на ту обставину, що різні

Науки хоча і розробляють зазначену проблему, але вони не в змозі вирішити всі

питання, пов’язані із існуванням правових норм про імунітет саме в кримінальному

Судочинстві.

Внаслідок цих причин існують розбіжності і в термінології. Ідеальною була б

Ситуація, коли одне поняття позначається одним і тим же терміном. Однак, як вже

Зазначалося, в науці міжнародного права досліджуваний інститут дістав назву

«дипломатичні імунітети і привілеї», іноді говорять про «дипломатичний імунітет»,

В конституційному праві використовується термін «депутатська недоторканність» та

Ін. «Наявність у чинних законах численних різноманітних термінологічних одиниць,

– пише В.М.Савицький, – що збігаються за своїм значенням, вносить безлад у

Правозастосування. Крім того, невизначеність юридичних найменувань

Безпосередньо відбивається на наукових дослідженнях, породжуючи схоластичні

Суперечки. Вона проникає і в середовище практиків, укорінюючись __________в їх лексиконі

досить міцно і надовго, не дивлячись на подальші уточнення окремих норм… Для

Правильного розуміння і застосування права в цілому ідеальним було б становище,

Коли знак-термін, що використовується в одній галузі законодавства, семантично

Був би однозначний («симетричний») при використанні його в інших галузях. Але з

багатьох причин це нереально…».

Необхідно звернути увагу і на питання чи є терміни «імунітет» «привілей»

Тотожними, чи вони означають різні поняття і в якому зв’язку перебувають між

Собою. Здається, що вони мають певну схожість, якщо говорити про власне

Юридичний статус особи (утворюють винятки з принципу рівності всіх перед

Законом і судом та ін.). Якщо вести мову про те, як привілеї та імунітети впливають

На фактичне положення особи, то очевидно, що імунітети покликані запобігти

Поиск по сайту: