ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Криворізький національний університет

Кафедра української та світової літератури

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

„___”______________ ________ р.

Програма навчального курсу

„ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”

(кінця XIX - початку XXст.)

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Кривий Ріг

2012
УДК 82.0:37

Історія зарубіжної літератури (кінця XIX - початку XX ст.): Робоча програма та навчально-методичні матеріали на допомогу студенту-філологу /Укладач. Василенко І.М. - Кривий Ріг: КДПУ, 2010. – 77 с.

Рецензенти:

доктор філологічних наук, професор О.А.Галич;

кандидат філологічних наук, доцент О.М.Гончаренко

Робоча програма розрахована на студентів педагогічних університетів, укладена згідно програми курсу "Історія зарубіжної літератури кінця XIX - початку XX століття" для студентів філологічних спеціальностей. - К., 1994.

Друкується за рішенням кафедри української літератури Криворізького державного педагогічного університету (Протокол № 1 від 30 серпня 2011р.).

© І. Василенко, 2012

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс "Історія зарубіжної літератури кінця XIX - початку XX ст.". Робоча програма курсу складена для студентів III курсу з урахуванням матеріалів програми для студентів педагогічних і філологічних спеціальностей.

У програмі відбиті основні напрямки розвитку зарубіжної літератури на межі XIX - XX ст.

Саме в цей період відбувалося формування нового світогляду із його орієнтацією на людське буття як якісно вищий щабель об'єктивної реальності. На питання про те, що означає поняття «рубіж епох», по суті, відповів колись академік Д. С. Лихачов у своїй статті «Два типу кордонів між культурами»: «Поняття кордону в культурі несе в собі щось таємниче.Що це - смуга спілкування або, навпаки, стіна роз'єднаності?Очевидно - і те, і інше.Як область найбільш інтенсивного спілкування культур, вона знаменує собою найбільш творчу сферу, де культури не тільки обмінюються досвідом, а й ведуть діалог, здебільшого збагачуючи один одного, але іноді і прагне до збереження власної окремішності ». /Лихачов Д. С. Нариси з філософії художньої творчості.СПб., 1999.С. 103./ Процес поступової зміни культурних парадигм включає в себе певний згусток можливих, потенційних, що містяться в зародку, в згорнутому вигляді тенденцій, які можуть отримати свій повноцінний розвиток далеко не відразу, з певною відстроченістю актуальності.І в цьому сенсі рубежі епох завжди грають роль «мостів» між різними світами культури, а не тільки роль кордонів, що виявляють їх відокремленість, навіть віддаленість один від одного. Найбільшу складність для дослідження становлять саме ці процеси поступового «вбирання» в себе попередньої традиції та її переродження (відродження) у ході становлення нової художньої системи, але як раз вони, по вірному зауваженню Ю. М. Лотмана, і мають «потужною силою прогресу »./ Лотман Ю. В. Культура і вибух.М., 1992.С. 18/ «Рубіж епох» - це завжди «царство хаосу», що розуміється як «світ нескінченних можливостей» (Л. Столович) При всій відмінності поетик і творчих установок, модерністські течії, що виникли наприкінці 19 - початку 20 ст., Виходили з одного світоглядного кореня і мали багато спільних рис. При цьому загальним було прагнення до оновлення художньої форми, до нового освоєння мови.Ці тенденції розпочинаються у французькій поезії школи С. Малларме і продовжуються у світовій прозі та драматургії.

Явище, яке позначає термін «срібний вік», являло собою небувалий культурний підйом, напругу творчих сил, воно було переосмислено як образне, поетичне позначення епохи, зазначеної особливим типом творчості, особливою ​​тональністю поезії, з відтінком високого трагізму і вишуканої витонченості.Вираз «срібний вік» замінило аналітичні терміни і спровокувало суперечки про єдність або суперечливому характері процесів початку 20 ст.,це піхід,який прагне розглядати всю порубіжну епоху як єдине ціле, в складному взаємозв'язку не тільки різних літературних напрямів, але і всіх явищ культурного життя цього періоду (мистецтва, філософії, релігійних і політичних течій).Таке уявлення про «срібне століття» поширене в останні десятиліття як у західній, так і у вітчизняній науці.Проблема людини знову стає каменем спотикання як у філософії, так і в літературі. Виникнення нової світоглядної парадигми, будучи свідченням кризи традиційного світогляду, не тільки не припинило існування традицій, але й не позбавило традиційний світогляд творчої наснаги. Так у XIX - XX ст. масового поширення набули філософські та мистецькі течії, представники яких, закликаючи повернутися до видатних мислителів минулого, прочитували класиків з позицій сучасності.

Розвиток науки і техніки спонукав літераторів до нових пошуків форми і змісту творів, які б відбивали тенденції доби. Біологія, медицина, механіка, географія сміливо "втручаються" в літературну творчість Е.Золя, Г.Гауптмана, Г.Манна, Г. де Мопассана, Ж.Верна. Як протест проти традицій з'являється модерністське мистецтво (символізм, футуризм, сюрреалізм) у творчості М.Метерлінка, П.Елюара. Прагнення людини вберегти свій духовний світ від соціальної несправедливості і наступу технічного прогресу відбилося в творчості неоромантиків та представників декадансу (П.Верлен, А.Рембо, С.Мелларме, М.Метерлінка). Відкриття символізму якісно змінило поезію, внесло в неї складний художній символ і "дух музики". Значний вплив на подальший розвиток літератури справила оригінальна філософія Ф.Ніцше, в якій не лише думка, але й ідея, стиль, музичність і почуття становлять органічну цілісність.

Важливе значення мало удосконалення форми роману, утворення його жанрових різновидів (натуралістичний, реалістичний, науковий, колоніальний, фантастичний роман, готичний, макабричний, соціально-психологічний ). Відбулося подальше удосконалення новелістичного жанру у творчості Г. де Мопассана. Р.Ролана, А.Франса; розширялося тематичне коло проблем літературних творів (життя соціальних низів, життя інтелігенції, доля науковця тощо) Детальний аналіз творів цього періоду дає можливість студентам глибше зрозуміти літературні явища, що формувалися на початку XX ст.

Мета курсу:сформувати у студентів знання та уявлення про літературний процес європейської літератури к. ХІХ – поч. ХХ ст.

Завдання курсу:

- Ознайомити студентів з основними загальними ідейно-естетичними особливостями літературних творів к. ХІХ – поч. ХХ ст.;

- Ознайомити з основними періодами, етапами розвитку відповідної літературної епохи та її специфікою;

- Ознайомити з найбільш значними художніми творами літератури к. ХІХ – поч. ХХ ст., вагомими літературознавчими працями, присвяченими дослідженню цих творів;

-Ознайомити з головними етапами життя і творчості найбільш видатних письменників епохи;

-Сформувати навики аналізу художніх творів відповідного періоду в культурно-історичному аспекті,вміння самостійно рецензувати, критично оцінювати існуючі праці, присвячені літературі к. ХІХ – поч. ХХ ст.;

- Засвоїти теоретичні знання у межах вивчення питань формування літературних жанрів, еволюції художньої форми.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Консультація перед заліком: 4 години Залік: 2 години

Поиск по сайту: