20.2.1Розробку виїмок та притрасових резервів треба починати з понижених місць рельєфу із забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідведення в зоні виконання робіт.
20.2.2Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутизною понад 1:3 або зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів заввишки не більше ніж 0,5 м і з похилом 20 ‰ від осі дороги, що забезпечує безпечну роботу та рух технологічного транспорту.
20.2.3Шари насипів необхідно відсипати з ґрунтів, однорідних за видом та консистенцією. При зміні виду ґрунту в місці його розробки шари з ґрунтів різних видів потрібно укладати способом заклинювання.
Використання в одному шарі дорожнього одягу різних видів ґрунтів, а також неоднорідних сумішей різних видів ґрунтів не дозволяється.
20.2.4Відсипку ґрунту в насип потрібно виконувати від краю до середини шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідведення. Додаткова підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється.
Для забезпечення потрібної щільності ґрунту в зоні, що прилягає до укісної частини насипів заввишки понад 1 м, земляне полотно відсипається на ширину, що на 0,5 м перевищує проектну в кожну сторону. Уширення земляного полотна не потрібне, коли використовують велико уламкові ґрунти або спеціальну техніку для ущільнення укосів.
Під час планування укосів насипу надлишок ґрунту необхідно видаляти і використовувати його для досипання узбіч, влаштування з'їздів тощо.
Кожний шар ґрунту потрібно розрівнювати, додержуючись проектних значень поздовжнього та поперечного похилів. Перед ущільненням поверхня шару ґрунту має бути спланована під двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом від 20 ‰ до 40 ‰ до брівки земляного полотна. Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень більше ніж 5 см.
Рух технологічного транспорту, що здійснює відсипку чергового шару ґрунту, необхідно регулювати по всій ширині насипу.
20.2.5Коефіцієнт ущільнення ґрунту потрібно визначати за таблицею 6.8.
20.2.6Ущільнення ґрунту в складних умовах, при засипці водоперепускних труб і в конусах мостових споруд потрібно виконувати з використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії. Не дозволяється виконувати ущільнення ґрунту трамбувальними плитами на відстані менше ніж 3 м від штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше ніж 2 м.
Біля труб дозволяється проводити відсипку та пошарове ущільнення ґрунту поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків. При цьому відсипку та ущільнення ґрунту потрібно вести з обох сторін труби шарами однакової товщини.
Ущільнення пазух та зон в межах 0,5 м біля труби треба виконувати засобами ручного або пневматичного трамбування пересувними малогабаритними віброущільнювачами.
20.2.7Ущільнення ґрунту необхідно проводити при вологості, що близька до оптимальної згідно з таблицею 6.5.
20.2.8При вологості, що менше від оптимальної, необхідно зменшувати товщину шару ґрунту, збільшувати кількість проходів котка або його масу. При вологості, що менша значень, наведених у таблиці 6.5, ґрунт необхідно дозволожувати.
20.2.9При використанні ґрунтів, що мають вологість більшу допустимої, необхідно передбачати заходи згідно з 6.4.9.
20.2.10Ущільнення просідаючих ґрунтів в основі насипів потрібно здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням.
20.2.11Використання для спорудження земляного полотна великоуламкових ґрунтів з коефіцієнтом розм'якшення за ДСТУ Б В.2.7-71 менше ніж 0,75, техногенних ґрунтів, а також особливих ґрунтів згідно з 6.2.6 потрібно здійснювати за індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і наукових рекомендацій.
20.2.12При використанні для спорудження земляного полотна пилуватих ґрунтів потрібно вживати заходів для їх знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами).
20.2.13Пошарове ущільнення ґрунту земляного полотна необхідно здійснювати від краю до середини, при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба перекривати при наступному проході не менше ніж на третину. Кількість проходів котка та товщину ґрунтового шару треба встановлювати за результатами пробного ущільнення.
20.2.14Зону контакту присипної частини насипу з існуючою необхідно ущільнювати до коефіцієнта ущільнення Ку 1.