Перехідно-швидкісні смуги

9.2.4.1Перехідно-швидкісні смуги необхідно влаштовувати як додатковий елемент проїзної частини для гальмування або розгону транспортних засобів на дорогах I-а, І-б, II, III категорій біля споруд дорожнього сервісу, на з'їздах та в'їздах до розв'язок доріг згідно з таблицею 9.1.

9.2.4.2Довжину перехідно-швидкісних смуг залежно від поздовжнього похилу доріг необхідно призначати згідно зтаблицею 9.5, а в горбистій та гірській місцевостях – за розрахунками.

Таблиця 9.5 – Довжина перехідно-швидкісних смуг

9.2.4.3Перехідно-швидкісні смуги для лівоповоротних з'їздів на дорогах I-а, І-б і II категорій транспортних розв'язок типу "лист конюшини" необхідно проектувати як єдину смугу для суміжних з'їздів.

9.2.4.4Розширення гальмівних смуг на відгоні необхідно починати з уступу завширшки 0,5 м. При виході зі з'їзду повинна бути забезпечена видимість кінця перехідно-швидкісної смуги.

9.2.4.5Перехідно-швидкісні смуги і основні смуги руху в зонах перехрещень і примикань (в межах заокруглень) та в місцях автобусних зупинок на дорогах I-а, І-б, II категорій за межами зупинкових майданчиків на довжині 20 м необхідно відокремлювати розділювальною смугою завширшки 0,75 м і 0,5 м на дорогах III категорії і виділяти розміткою з переходом до ширини основної смуги руху на довжині 16 м і 9 м відповідно.

9.2.4.6Ширину перехідно-швидкісних смуг призначають такою ж, як і основних смуг проїзної частини для проектованої категорії дороги. При встановленні бортового каменю по крайці перехідно-швидкісної смуги останню необхідно розширювати на подвоєне значення його підвищення над проїзною частиною дороги.

9.2.4.7Сполучення перехідно-швидкісних смуг з узбіччям здійснюється за рахунок укріпленої смуги завширшки 0,75 м на дорогах I-а, І-б та II категорій і 0,5 м на дорогах III категорії.

Снігозахисні споруди

9.3.1На ділянках доріг, що заносяться снігом, захист від снігових заносів слід передбачати:

- на дорогах I-а, І-б, II та III категорій – снігозахисними лісонасадженнями, переносними щитами, сітками або постійними огорожами;

- на дорогах IV і V категорій – снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними пристроями (сніговими валами, траншеями).

Облаштування доріг снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними засобами обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

9.3.2Ширину снігозахисних лісонасаджень, а також відстані від брівки земляного полотна до насаджень слід приймати згідно з таблицею 9.6.

Таблиця 9.6 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг

9.3.3Постійну снігову огорожу слід розташовувати на відстані від 15 до 25-кратних висот огорожі від брівки зовнішнього укосу виїмки в місці її найбільшої глибини, а при розташуванні дороги в насипу – від брівки земляного полотна.

Додаткові ряди огорож необхідно влаштовувати при відповідному обґрунтуванні. Відстань між рядами огорож приймається рівною 30-кратній висоті огорожі.

Постійні огорожі слід споруджувати з розривами для проїзду транспортних засобів та сільськогосподарських машин у місцях, визначених землекористувачами.

9.3.4Захист від взаємного впливу автомобільних доріг, ярів, зсувів, розмивів водними потоками слід здійснювати за допомогою спеціальних комплексних заходів, що передбачаються при проектуванні земляного полотна з урахуванням місцевих умов.

9.3.5Для захисту гірських доріг від снігових лавин та обвалів слід передбачати:

- улаштування галерей та навісів, лавинорізів, відбійних та лавинонапрямних дамб;

- затримання снігу на схилі за допомогою різних споруд, що запобігають його пересуванню та зміщенню;

- установлення снігозахисних щитів, постійних огорож або підпірних стінок перед лавино зборами для зменшення накопичення в них снігу.

Поиск по сайту: