ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

11.1Перехрещення автомобільних доріг з трубопроводами (водопровід, каналізація, газопровід, нафтопровід, теплофікаційні трубопроводи тощо) треба виконувати згідно зі СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.05.06, СНиП 2.04.07.

Перехрещення необхідно погоджувати з власником комунікації.

11.2Прокладання трубопроводів (крім місць перехрещень) у земляному полотні автомобільних доріг забороняється. При паралельному розміщенні автомобільних доріг та трубопроводів відстань між ними визначається чинними нормативними документами з урахуванням перспективи реконструкції автомобільних доріг.

11.3Перехрещення автомобільних доріг повітряними телефонними і телеграфними лініями визначається згідно з [15].

11.4Перехрещення автомобільних доріг повітряними лініями електромереж визначається згідно з [26].

11.5У місцях перехрещення автомобільних доріг повітряними телефонними і телеграфними лініями, а також лініями електропередач відстань від брівки земляного полотна до основи опори повинна бути не менше висоти опори.

11.6При проходженні високовольтних ліній електромереж паралельно автомобільним дорогам найменша відстань від брівки земляного полотна до опор призначається рівною висоті опори плюс 5м.

11.7Опори ліній електропередачі, телеграфних та телефонних ліній повинні розміщуватись за смугою відведення дороги.

11.8При прокладанні повітряних ліній електромереж, телефонних та телеграфних ліній поряд з автомобільними дорогами в обмежених умовах, на забудованих територіях, в ущелинах тощо відстань по горизонталі повинна становити не менше:

а) від опори до підошви насипу дороги або до зовнішнього краю бічної канави, виїмки:

- для доріг I-а, І-б та II категорій при напрузі до 220 кВ – 5 м;

- для доріг I-а, І-б та II категорій при напрузі від 330 кВ до 500 кВ – 10 м;

- для доріг III, IV, V категорій при напрузі до 20 кВ – 1,5 м, від 35 кВ до 220 кВ – 2,5 м;

- для доріг IIІ, IV, V категорій при напрузі від 330 кВ до 500 кВ – 5 м;

б) при паралельному розташуванні відстань між брівкою земляного полотна дороги та найближчим проводом з напругою до 20 кВ – 2 м, 35-110 кВ – 4м, 150 кВ – 5 м,
220 кВ – 8 м, 330 кВ – 8 м і 500 кВ – 10 м, але опора високовольтної лінії повинна розташовуватись понад 1,0 м від підошви насипу чи зовнішнього краю водовідвідної канави.

11.9 Охоронні зони електричних мереж з напругою понад 1,0 кВ вздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земляної ділянки, обмеженої вертикальними площинами з обох боків від крайніх проводів при невідхиленому їх положенні згідно з ДБН 360.

11.10Охоронні зони підземних кабельних ліній електропередачі визначаються земельною ділянкою, обмеженою вертикальними площинами з обох боків, на відстані 1 м від крайніх кабелів.

11.11Охоронні зони трубопроводів визначаються вимогами нормативних документів.

11.12В охоронних зонах проектна документація на нове будівництво узгоджується з підприємствами (організаціями), яким належать ці комунікації.

11.13На автомобільних дорогах у місцях перехрещення повітрянимилініями електропередачі напругою 330 кВ і більше та у місцях перехрещення магістральними газопроводами необхідно встановлювати дорожні знаки, що вказують на заборону зупинок транспортних засобів в охоронних зонах цих комунікацій.

ВЕЛОСИПЕДНІ І ПІШОХІДНІ ДОРІЖКИ ТА ПІШОХІДНІ ПЕРЕХОДИ

Велосипедні доріжки

12.1.1Велосипедні доріжки слід проектувати вздовж автомобільних доріг на ділянках, де розрахункова пікова інтенсивність руху велосипедів і мопедів за перші п'ять років в одному напрямку руху складає 50 од/год, або якщо приведена інтенсивність руху автомобілів становить 4000 авт./добу, а загальна інтенсивність руху велосипедів та мопедів складає 400 од/добу.

За меншої інтенсивності руху допускається проектувати вело-пішохідні доріжки за параметрами велосипедних доріжок.

Для розрахунку міцності дорожнього одягу велосипедних і пішохідних доріжок завширшки 3 м і більше необхідно приймати такі навантаження:

- мінімальна статичне навантаження на вісь – 60 кН;

- мінімальне статичне навантаження на колесо – 30 кН.

12.1.2Кількість смуг руху на велосипедних доріжках необхідно приймати з розрахунку пропускної спроможності однієї смуги 300 велосипедів та мопедів за годину.

12.1.3Ширину велосипедної доріжки необхідно приймати у відповідності з таблицею 12.1

Таблиця 12.1 – Рекомендована ширина велосипедної доріжки і смуги руху

12.1.4Велосипедні доріжки необхідно проектувати на відокремленому земляному полотні, за межами укосів насипів та виїмок, а також на спеціально влаштованих бермах.

12.1.5Вздовж автомагістралей велосипедні доріжки слід проектувати за сітчастою огорожею на відокремленому земляному полотні, як правило, з обох боків дороги. У разі влаштування велосипедних доріжок з одного боку дороги їх слід розміщувати з навітряного боку щодо пануючих вітрів теплого періоду року.

12.1.6На підходах до штучних споруд велосипедні доріжки можна розміщувати на узбіччях та відокремлювати їх від проїзної частини дорожньою огорожею першої групи згідно з ДСТУ 2735.

12.1.7Велосипедні доріжки необхідно проектувати з поздовжнім похилом не більше ніж 30 ‰ та поперечним похилом від 15 ‰ до 25 ‰ . В умовах складного рельєфу поздовжній похил можназбільшувати до 40 ‰ на ділянках завдовжки до 300 м та 60 ‰на ділянках завдовжки 100 м. На ділянках протяжністю більше ніж 100 м необхідно передбачати відрізки завдовжки понад 20 м з похилом не більше ніж 30 ‰ .

12.1.8Радіуси кривих у плані повинні бути не менше 50 м. Радіуси вертикальних кривих не менше:

- 500 м для опуклих кривих;

- 150 м для увігнутих кривих.

12.1.9Проїзну частину автомобільних доріг І-б, II, III, IV та V категорій велосипедні доріжки повинні перетинати під кутом від 80° до 100°. При цьому велосипедна доріжка на відстані 5,0 м з кожного боку від крайки проїзної частини повинна бути прямою у плані.

Пішохідні доріжки

12.2.1Пішохідні доріжки вздовж автомобільних доріг, що проходять по населених пунктах, слід проектувати незалежно від інтенсивності руху пішоходів відповідно до ДБН В.2.3-5. За межами населених пунктів пішохідні доріжки необхідно влаштовувати за інтенсивності руху пішоходів понад 200 осіб на добу.

12.2.2Вздовж автомобільних доріг I-а категорії пішохідні доріжки слід влаштовувати за сітчастою огорожею на відокремленому земляному полотні.

12.2.3Пропускну здатність однієї пішохідної смуги необхідно приймати рівною 1000 пішоходів на годину. Ширина пішохідної доріжки повинна бути кратною 0,75 м. Мінімальна ширина односмугової пішохідної доріжки повинна бути не меншою ніж 1,0 м.

12.2.4Поздовжні похили пішохідних доріжок слід призначати не більше ніж 60 ‰. В районах із частою ожеледицею – не більше ніж 40 ‰, а в гірській місцевості – не більше ніж 80 ‰ при довжині ділянки з цим похилом не більше ніж 300 м.

За більших похилів чи більшої протяжності ділянок через кожні 12 м слід передбачати, горизонтальні ділянки завдовжки не менше ніж 5,0 м. При поздовжніх похилах понад 60 ‰ тротуари та пішохідні доріжки необхідно облаштовувати поручнями.

12.2.5Пішохідні доріжки слід проектувати з поперечним похилом від 10 ‰ до 15 ‰.

12.2.6Між бічними канавами, підошвами укосів насипів та виїмок, низовими підпірними стінками заввишки понад 1 м слід улаштовувати берми завширшки не менше ніж 0,5 м.

Вздовж пішохідних доріжок, що примикають до укосів насипів висотою понад 2 м, та низових підпірних стінок слід передбачати огорожі перильного типу.

Між пішохідними доріжками, що розміщені на узбіччі, та проїзною частиною необхідно влаштовувати дорожню огорожу першого типу відповідно до ДСТУ 2735.

12.2.7Пішохідні доріжки для руху інвалідів та інших маломобільних верств населення необхідно проектувати відповідно до ДБН 360 та ДБН В.22-17.

Пішохідні переходи

12.3.1 Пішохідні переходи в різних рівнях слід передбачати через дороги I-а категорії, а через дороги І-б та II категорій – при інтенсивності пішохідного руху понад 200 пішоходів за годину за відповідного техніко-економічного обґрунтування.

12.3.2Пішохідні переходи в населених пунктах слід проектувати у відповідності з ДБН В.2.3-5.

12.3.3Поза населеними пунктами пішохідні переходи необхідно передбачати у місцях, де пішоходи найчастіше перетинають дорогу, але не ближче ніж через 300 м один від одного за інтенсивності пішохідного руху в години "пік" 300 пішоходів та інтенсивності руху транспортних засобів понад 200 автомобілів за годину.

12.3.4Місця пішохідних переходів в одному рівні повинні бути обладнані відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. На пішохідному переході повинна бути забезпечена бокова видимість відповідно до ДСТУ 3587.

Поиск по сайту: